31 липня 2018 року біля будинку Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою. Поліція, поспішаючи відзвітувати про затримання нападників, спробувала повісити злочин на стрілочника, однак журналісти оприлюднили його алібі, і правоохоронцям під тиском громадськості довелося розслідувати дії тих, імена яких громадськість називала з самого початку. І це була стала тенденція для країни того часу.
У серпні були арештовані п’ятеро учасників бойових дій, вони визнали вину як виконавці нападу на Катерину Гандзюк і пішли на угоду зі слідством, завдяки чому отримали невеликі як для тяжкості злочину строки – від 3 до 6 років ув’язнення. Однак притягнення до відповідальності організаторів та замовників злочину гальмувався, попри те, що всім вони вже були відомі. Справа зрушила після зміни керівництва ГПУ і групи прокурорів у справі. У січні цього року на Херсонщині провели масштабну спецоперацію, під час якої арештовано Ігоря Павловського, підозрюваного у керівництві злочинним угрупованням.
24 січня у Болгарії був затриманий Олексій Левін, колишнє прізвище Москаленко, якого підозрюють у керівництві злочинною групою «москалі» та організації нападу на Катерину Гандзюк. У середині березня Левін був екстрадований до України і слідство отримало нові можливості для повного розкриття нападу на Катерини Гандзюк і не тільки.
У кінці березня прокуратура з великими зусиллями, але домоглася у суді продовження строку розслідування справи Гандзюк ще на 4 місяці. Однак менше ніж за місяць в Офісі Генпрокурора передумали і вирішили завершити досудове слідство. Голові Херсонської облради Владиславу Мангеру змінили підозру – з організатора на замовника нападу на Катерину Гандзюк.
Олексій Левін відмовився давати покази. На оприлюднену у ЗМІ інформацію про передачу йому коштів від Мангера за мовчання правоохоронці не відреагували. Ігор Павловський також пішов на угоду зі слідством, однак його провадження чомусь виокремили із справи Катерини Гандзюк, і воно вже розглядається у Приморському суді Одеси.
Зазначимо однак, що Павловський постав перед судом за приховування інформації про напад на Катерину, а не в його організації. Крім того, за даними адвокатки Євгенії Закревської, він і досі не виконав умови угоди – і не надав свідчення. Мовчить і Олексій Левін, який є сполучною ланкою між замовником – Мангером та виконавцями злочину.
Прокурори запевняють, що доказів для доведення у суді вини Мангера та Левіна у них досить і без свідчень Павловського. Переконують, що частина фігурантів справи Гандзюк не уникне відповідальності і за ті злочини, про які вона писала і які тепер розслідуються в інших провадженнях.
Однак озвучена позиція прокуратури ніяк не пояснює алогічність дій слідства, яке, отримавши Левіна і ще три місяці часу на проведення додаткових слідчих дій, раптом відмовляється від можливості отримати докази і вчиняє так, як наполягав захист підозрюваних. Адвокат Мангера так і пише у соцмережі, не приховуючи радості.
Євгенія Закревська каже, що справа ще не зовсім втрачена і сторона потерпілого подаватиме клопотання про доведення певних моментів, але частина того, що можна було б зробити, вже точно втрачена. Насамперед, це проведення негласних слідчих дій.
