Вибір Херсонщини і гроші політичних в’язнів

ВНБ

«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 20 листопада 2020 року.

У цьому випуску говоримо про місцеві вибори, в результаті яких Південь та Схід України опинився у руках колишніх регіоналів, які переформатувались у різні партії. Більшість у обласній та місцевих радах Херсонщини отримали партійні проекти, представники яких не просто ностальгують по Радянському Союзу, а ведуть відверту проросійську діяльність, виступають противниками реформи децентралізації та відкриття ринку аграрної землі. Серед них – відомі корупціонери і латифундисти, законністю статків яких правоохоронці не цікавляться.

Хто ж повернувся і лишився у владі Херсонської області розкажуть у сюжеті ЦЖР Альона Ніколова та Петро Коберник.

Таким чином, владу на Херсонщині визначатимуть політики, які є відкритими противниками реформи децентралізації та відкриття ринку землі. Наскільки реальною є небезпека того, що проведення цих реформ буде загальмоване або знівельоване? Про це говоримо з Дементієм БІЛИМ, який представляє Комітет виборців України в Херсонській області та достеменно знає усіх цих політиків і політично-бізнесові розклади.

Крім того, Свєта Єрещенко у сюжеті розкаже, яку владу обрали собі мешканці Генічеського району – найближчого до окупованого Криму регіону. Там, як не одноразово повідомляв ЦЖР, процес децентралізації набув потворної форми: один район – одна ОТГ.

ЦЖР продовжує слідкувати за 66,5 млн грн, які держбюджетом були визначені на програму допомоги політичним бранцям Кремля і на так звані реінтеграційні заходи. Ними мало розпорядитись міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, але не спромоглося. Програма інтеграційних заходів для мешканців окупованих територій просто провалена. А «зекономлені» кошти міністерство попросило уряд перекинути на держпідприємство, в тому числі – на зарплати співробітникам. ЦЖР запитав у очільника міністерства, що ж воно повинно було зробити на ті зекономлені 19 млн грн. Відповідь хоч із запізненням, але прийшла. Про це детально розкаже Євгеній Лешан.