Через атаки російських БпЛА рух трасою Херсон-Миколаїв може бути паралізований

Війна
Автомобіль прокуратури, уражений ударом дрону РФ на трасі М-14 Херсон-Миколаїв, 25 серпня 2025 року. Фото: facebook.com/pgo.gov.ua

З вечора 25 серпня фіксується висока активність російських дронів уздовж траси М-14 Херсон-Миколаїв, тому рух цим маршрутом може бути тимчасово обмежено. Ця автодорога –  основна транспортна артерія для постачання Херсону. Військові вважають, що проблема є комплексною та вимагає термінового обговорення на окремому засіданні РНБО.

Про можливе обмеження руху трасою М-14 вранці 26 серпня повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

«На трасі М-14 Херсон–Миколаїв можливі обмеження руху. У разі фіксації ворожих дронів автошлях перекриватимуть тимчасово. Прошу врахувати це під час планування поїздок і за можливості обирати інший маршрут. Разом із військовими робимо все можливе, щоб стабілізувати ситуацію», – написав Прокудін у Telegram.

В свою чергу, на запізнілість заяви про визнання непроїзною дороги М-14 вказав Ігор Луценко, командир підрозділів операторів БПЛА, засновник Центру підтримки аеророзвідки, нардеп 8-го скликання.

«Вона сталася після того, як ввечері було уражено автівку з прокурорами, а вранці – машину з медиками. Але ці інциденти – далеко не перші, котрі сталися на цій трасі, росіяни до неї долітали і раніше. Більше того: те, що росіяни перекриють цю трасу, було зрозуміло і очевидно. Просто з поганими новинами для начальства і для населення у нас традиція затягувати – що призводить до того, що справи робляться поганими настільки, що вже не можна замовчувати. Але хто відповість за жертви?», – наголосив Луценко у Facebook.

Він вказав, що траса знаходиться за 20 км від російських позицій. Єдиною альтернативою є дорога через Музиківку на північ, що лише на 8 км далі за тою трасою, яку перекрили окупанти своїми безпілотниками.

Луценко сподівається, що на прикладі заблокованого (частково) Херсону влада і суспільство зрозуміє характер небезпеки, котра невідворотно насувається на усі прифронтові міста, навіть якщо вони відносно далеко від безпосередньо лінії бойового зіткнення.

«Ця небезпека формулюється так: дороги на десятки кілометрів вглибину або уже є, або скоро будуть непроїзними. Це вже так само є на невеликих містах Донбасу. Сіверськ, Покровськ і Костянтнівка давно вже, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ – на черзі. Подальші знаки питання слід ставити коло Сум і Харкова. І не тільки, і не тільки…», – зазначає військовослужбовець.

Ігор Луценко, командир підрозділів операторів БПЛА, засновник Центру підтримки аеророзвідки. Фото: facebook.com/igor.lutsenko

За його словами, проблема є комплексною та вимагає окремого засідання РНБО із президентом.

«По-перше, я б розібрався, чому найпередовіші технологічні рішення, котрі зараз є в Україні, на Херсоні розгорнуті так, як вони там розгорнуті. Чи сприяють цим передовим підрозділам у всьому, у чому треба і можна сприяти? Та й взагалі слід оцінити потугу, котра виділена у оборону Херсона від дронів. Нехай Президент дізнається: який це відсоток солдат від того гарнізону, котрий прикриває Херсон? Який відсоток фінансування вони отримують і звідки? На що скаржаться? Буде багато цікавого.

По-друге, я б запитав у військових, котрі мають компетенцію в сфері дронів, як взагалі нам слід організовувати оборону прифронтових міст. Хто має очолювати протидію основному засобу ураженню противника – дронам? Не хочу ображати інші роди військ, але це мають бути саме війська БпЛА, котрі володіють найкращими компетенціями у цій сфері і котрі власне зараз і мають очолювати ділянки фронту.

Щоб не ними командували малокомпетентні офіцери, а навпаки. Це ж не складно. Рівень розуміння сфери БпЛА можна вияснити, провівши 5 хвилин співбесіди з відповідними військовими посадовцями.

Нарешті, третє. Слід терміново розробляти технологічні рішення. Щоб прифронтові міста вижили, нам необхідно виробити нові засоби і вже на базі їх формувати тактику дій військових», – зазначив Луценко.

Він також зауважив, що у боротьбі з «шахедами» наразі не видно системної роботи чиновників.

«Не видно, що вони засвоїли «шахедний» урок, коли ми надто пізно почали шукати протидію цим засобам, і до сих пір так і не сформували здатність держави завчасно реагувати на аналогічні проблеми. З «шахедами» зараз бореться громадська ініціатива, коаліція низових ініціатив від військових, волонтерів та виробників, котра ініціює зміни в «верхніх» органах управління. З дорогами в тилу, схоже, нам світить така сама доля. Треба усвідомити – війну дронів виграє той, у кого кращий проти них захист. Тож слід зараз піднімати якомога більше шуму, щоб змусити чиновників зрозуміти цю істину і діяти, вже зараз», – підсумував Луценко.

***

24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін заявив про проведення «спеціальної військової операції» на окупованому Донбасі. Росія завдала ракетних ударів по території України і розпочала пряме повномасштабне вторгнення на чотирьох напрямках. Збройні сили України дають відсіч ворогові: план бліцкрігу – захопити Київ за два-три дні – провалився, російська армія відступила від столиці, зазнала нищівної поразки на Харківському напрямку, у листопаді 2022 року ЗСУ звільнили Херсон і правобережжя області. Російські військові вчиняють тисячі воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всій території України. 

Центр журналістських розслідувань веде щоденну хроніку Війна Росії проти України на всіх майданчиках: YouTubeFacebook, TelegramTwitter