Шифратор

Валентина Самар, Центр журналістських розслідувань для проекту «Слідство.Інфо»

Перший заступник голови СБУ і голова Антитерористичного центру Віталій Маліков - людина, до якої виникло чимало питань. Активісти Автомайдану вимагають перевірити його на сепаратизм – у соцмережах донька генерала вітає приїзд до окупованого Севастополя Путіна, а сам він, будучи депутатом міськради, начебто підтримував сепаратиста Чалого у встановленні блокпостів довкола міста.

На камеру Маліков переконує у патріотизмі та озвучує своє життєве кредо: “Душа – Богу, серце – жінке, долг – Вітчизні, честь – нікому”. Однак Віталій Маліков довірив жінці не лише серце, а й чималенький бізнес. 

Улітку минулого року, після призначення Малікова першим заступником голови Служби безпеки, “Слідство.Інфо” виявило у нього та його дружини Юлії два підприємства — ТОВ «Капітал форс» та «Науково-виробнича фірма»Портал» відповідно. Уже тоді генерал активно шифрувався:

— У вас зараз немає жодного бізнесу?
— Какой у меня бизнес? О чем вы говорите… Время нужно, чтобы заниматься. У меня что, хобби это — иметь такой крупный бизнес, чтобы я еще там в банке работал? Ну, оно не вяжется вообще, абсолютно.

 

Дійсно, офіційна версія біографії Віталія Малікова ніяк не в’яжеться з бізнесом — про нього там не згадується взагалі. У деклараціях про доходи та майно заступника глави СБУ за 2014-й та 2015-й роки також немає ані слова про бізнес-активи. А от дохід від підприємницької діяльності членів сім ї вказаний — півтора мільйона гривень.

Між тим, за даними держреєстру, Віталій Маліков і досі значиться у засновниках ТОВ “Капітал форс”, а його дружина Малікова Юлія Миколаївна є співзасновницею восьми компаній, три з яких – у стадії припинення. Частки у “живих” ТОВ — “Науково-виробнича фірма “Портал” (частка -19 тис. грн), “Крим-авто-тест” (93,4 тис. грн), “Крим-техно-тест” (10 тис.грн.), “Тест-авто (400 грн.) та “Тесттранспорт” (200 грн.) — також мали бути вказані у декларації заступника глави СБУ.

Коментувати “Слідству.Інфо” достовірність даних у своїй звітності Віталій Маліков відмовився. Листом нам повідомили: на питання щодо правильності заповнення декларації він готовий відповідати лише уповноваженому органу.

“Повідомляємо, що ні Віталій Маліков, ні члени його сім’ї не розпоряджаються і не користуються майном на території тимчасово окупованої АР Крим та м.Севастополя”.

Користуватись і володіти – поняття різні, і Віталій Маліков напевно це знає. Але знову шифрується.

Ми звертаємося до очільника Transparency International Україна Андрія Марусова і просимо проаналізувати декларацію Малікова. Відомий експерт не знає, чия вона — усі персональні дані ми закрили. Перше питання: чи бачить він, звідки півтора мільйона гривень комерційного доходу членів сім ї, якщо немає бізнесу?

“Незрозуміло, звідки береться цей дохід від підприємницької діяльності. Якщо це підприємець, то як правило, йдеться про якісь активи, частки в тих чи інших підприємствах… Йдеться про грубе порушення законодавства щодо попередження корупції. Якщо він чи його дружина мали ті чи інші частки в підприємствах, вони були зобов’язані це вказати”, — каже Марусов.

Усі компанії, де Юлія Малікова має частки у статутних фондах, зареєстровані у Севастополі. Може, декларант не повинен подавати дані про активи дружини на окупованій території? Експерт заперечує: Крим є невід’ємною частиною України, хоча і тимчасово окупованою, і декларант був зобов’язаний вказати частки у підприємствах.

Більше того, внісши до декларації свою тещу, Маліков мав би повідомити й про її активи — частку у компанії в Севастополі (ПП “Горчевич”), на яку, до слова, оформлено землю на Набережній адмірала Клокачова, 9 під будівництво готельного комплексу.
У першого заступника голови СБУ непоганий парк — авто Тойота, мотоцикл БМВ і катер Сhaparral. Але, судячи із декларацій, на утримання цього та іншого майна за два роки він не витратив ані копійки. Андрій Марусов каже: це свідчить про те, що декларант не надає достовірної інформації.

Андрій Марусов: “Тут потрібно дійсно притягати до запитань цю людину. Запитувати достатньо конкретно: яким чином у вас є декілька автомобілів, що, протягом року вони у вас в гаражі стоять, ви на них не їздите, нічого не витрачаєте ані на ремонт, ані на пальне? До речі, це найбільш ефективний інструмент для того, щоб впіймати того чи іншого депутата або чиновника на приховуванні реальної інформації”.

Також незрозуміло, каже експерт, де мешкає у Києві наш герой та члени його сім’ї. Адже повірити, що четверо людей мешкають у квартирі площею у 35 квадратів, що вказана у декларації, важко.

Може, Малікови вже звели будинок за містом? На землі, через яку торік СБУ довелось вносити правки до декларації керівника АТЦ і вписувати ділянку у 12 соток, яку виявили наші колеги із телепрограми «Наші гроші». Торік, через місяць після призначення першим заступником голови СБУ, Віталій Маліков отримав у власність землю під Києвом — у Чернечому лісі, в товаристві “Горобина”. По сусідству землею тоді ж обзавівся іще один заступник пана Грицака — Олег Фролов.

Місцеві активісти уже рік домагаються розслідування незаконності приватизації землі і повернення її громаді.

ОЛЕКСАНДР ВОРОНА, активіст ГО «Чернечий ліс SOS», «Екологічна варта»:

“СБУшники все, там половина СБУшников. Перепродали, продали, купили — куча схем их. Уже доходит до смешного — сели в лесу, охраняют, ждут, что суд поменяет. Поставили забор, думали, что громада не поднимется. Но люди поднялись, разгромили в три счета этот забор. И сейчас по судам бегаем, пробуем добиться справедливости, поднимаем громады соседних сел”.

Катавасія із землею під забудову у Чернечому лісі тягнеться ще з 2003 року. Прокуратура оскаржила у суді рішення про її виділення садовому товариству “Горобина” та приватизацію.

ІВАН ДУТЧИН, прокурор Києво-Святошинської прокуратури:

“Києво-Святошинською районною державною адміністрацією з перевищенням своїх повноважень було вилучено зі своїх земель 22 гектари лісу, які в подальшому було передано відповідачам в оренду спочатку – СТ «Горобина», а в подальшому було приватизовано членами цього товариства. Суд першої інстанції відмовив нам у задоволенні позову. Прокурором було пропущено строк позивної давності (для подачі апеляції — ред.), в зв’язку з цим ми подали апеляційну скаргу. Розгляд триває”.

Отже, найближчим часом Віталію Малікову навряд чи вдасться збудувати хату посеред реліктового лісу, та й продати ділянку буде проблемно – активісти оздобили межі наділу закликами не купувати крадене.

Та повернімося до кримських партнерів Малікових, які продовжують бути засновниками і українських, а тепер — і “російських” компаній. Хто вони?

Півтора року тому “Слідство.Інфо” розповідало про оригінальний бізнес на два фронти — одні й ті ж товари з окупованого Криму продавались на материку та анексованому півострові з різними написами на етикетках — “зроблено в Україні” і “произведено в РФ”. Серед виробників рибних консервів торгової марки “Аквамарин” ми називали Володимира Гельвановського, колишнього депутата міськради Севастополя від Партії регіонів.

Саме він був фактичним співвласником ТОВ “Кепітал форс”, де у 2007 році частку мав і нинішній керівник СБУ, — розповів телефоном багаторічний партнер Малікових Юрій Дегтярьов. Каже, що Маліков недовго був у цій компанії.

“Было 4%, которые он подписал, буквально вошел и через 3 или 4 месяца он вышел, сказал, что он не будет в этом участвовать и вышел официально, совершенно, нотариально. Поэтому его никаких там ни денег, ни следов нет”.

Однак за ті «місяці» відбулось багато чого, що триває і нині. За позовом іншої компанії Гельвановського, “Новинка”, згодом було визнано банкрутом держпідприємство “Конструкторське бюро радіозв’язку”, розташоване на 2 гектарах чорноморського узбережжя. Велетенське приміщення висотки, яку у Севастополі називають “одеколон”, в результаті відійшло “Кепітал форс”. Тоді ж кримська фірма взяла кредит в української дочки “Сбербанка России” і дотепер винна їй 4 мільйони доларів.

Юрій Дегтярьов розповідає:

— Нам сказали, что здание будет реконструироваться, что оно будет развиваться, расширяться. И таким образом это было привлекательно

— А кто вам это сказал?
— Владельцы “Кэпитал Форса”.
— А кто основной владелец?
— Гельвановский там, Владимир Гарриевич.
— Кипрская компания
Capitalforce limited – это его компания?
— Ну да, его. Ну как… Он тут представлял все интересы. Он руководил этой структурой здесь. Кто еще – я не могу сказать, потому что, опять же, мне никто документы не показывал”.

Хто насправді є кінцевим власником кіпрської Capitalforce limited, з’ясувати не вдалося, бо кінці ховаються в офшорі Белізу. Але примітно, що до участі у банкрутстві держпідприємства у Севастополі ця компанія, як засновниця ТОВ “Інтерн”, долучилась до приватизації готелю “Опера” у Києві, що потім став власністю Ріната Ахметова. Останні сліди колишньої кіпрської партнерки Віталія Малікова знаходимо на Херсонщині — вона є власницею двох ТОВ, що займаються вітроенергетикою, — “Сивашенергопром” та “Геліосивашенерго”.

Про свої теперішні справи з Віталієм та Юлією Маліковими їхні севастопольські партнери Олександр Бєлінський та Юрій Дегтярьов розповідають неохоче. Перший відмовляється говорити телефоном про те, як йому вдається вести бізнес і в Києві, і в Севастополі (“Что значит по телефону такие вещи разговаривать? Вы что, смеетесь надо мной?”), другий все ж згадує минувшину:

“Начинали мы вместе. Но это был 2003-4 год, 5-й. Потом он, во-первых, занимал уже государственные посты. И ушел, само собой. С ним никакого бизнеса не было. А супругу его, мы немножко общались. Она как юрист у нас выступала, работала немного. Но в принципе, она на полставки, практически консультировала в каких-то вопросах, и все”, — розповідає партнер Малікових Дегтярьов.

Але він чомусь плутається в датах. Насправді, у 2005-му Віталій Маліков тільки-но звільнився із МВС. У фірмах, що почали з являтись потому, незмінним партнером Малікових був Юрій Іванович Дегтярьов. Людина з таким же прізвищем, ім’ям та по-батькові з 2003 року, тобто у часи, коли Маліков керував міліцією Севастополя. очолювала дочірнє підприємство “Севастополь-ресурси” ДП МВС України “Ресурси”. Воно займалось технічним обслуговуванням та тестуванням стану транспортних засобів. За чудесним збігом, такі ж види діяльності мали і фірми, засновані Маліковою, Дегтярьовим і Бєлінським. У 2007-му державне “Севастополь-ресурси” збанкрутувало.

Його найбільшими кредиторами виявились “Райффайзенбанк Аваль”, де заступником директора Кримської дирекції банку працював Віталій Маліков, і ТОВ “Крим-авто-тест”, у засновниках якого і досі є Юлія Малікова. Цій фірмі й дістались за борги новобудова – приміщення Лінії інструментального контролю технічного стану транспортних засобів – та її обладнання на вулиці Промисловій, 4 у Севастополі. Там тепер і працюють “російські” компанії Дегтярьова.

Непогано йдуть справи і в київських структур, де він є співзасновником. Приміром, Асистуюча компанія “Укравтоекспертиза”, яка займається оцінкою стану транспортних засобів після ДТП, судячи з реєстру судових рішень, користується великою популярністю у провідних страхових компаній. Її співзасновник, Вадим Старчиков, зареєстрував на себе споріднену “Севастопольскую экспертную компанию” і вже навіть встиг зробити кар’єру в Росії. Він очолює Севастопольське відділення Российского общества оценщиков і радить колегам через пресу: “Нам нужно стать полноценными не только гражданами Российской Федерации, но и специалистами”.

Отже, у партнерів першого заступника голови СБУ в окупованому Севастополі все добре, і вони наполегливо просять їх не звільняти.

Юрій Дегтярьов, партнер Віталія та Юлії Малікових:
— Вы со своей стороны хотите нас освобождать, отключаете электричество, выключаете воду.,, Я думаю, надо как-то пересмотреть эти взгляды.

Добавить комментарий

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine