У Європейському суді з прав людини у Страсбурзі 22 вересня відбулись публічні слухання у справі десяти українських дітей, яким після окупації Криму нав’язали російське громадянство та яких могли передати на усиновлення в РФ. Рішення ЄСПЛ у справі можуть оголосити у 2027 році
Як передає Укрінформ, йдеться про справу «Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти українських дітей проти Росії».
«Ця справа, можливо, невелика за кількістю, але величезна за своїм масштабом. Доля цих десятьох дітей є проявом уже засудженої Судом масштабної системної практики ідеологічної обробки українських дітей і стирання їхньої української ідентичності, яку цілеспрямовано підтримує держава-відповідач», – заявила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, представляючи під час слухань позицію уряду України.
Вона закликала ЄСПЛ визначити відповідно до статті 46 Європейської конвенції з прав людини конкретні заходи, яких має вжити Росія, а саме розкрити повну інформацію про особи, правовий статус і місцеперебування дітей, забезпечити їх повернення в Україну та співпрацювати для цього з українською владою, Комітетом міністрів Ради Європи й відповідними міжнародними механізмами.
Заяву до ЄСПЛ подала Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти неповнолітніх, які народилися у 2009-2013 роках і є громадянами України за народженням. У 2014 році вони перебували під опікою української держави та жили в дитячих закладах у Криму. На момент окупації півострова дітям було від одного до п’яти років.
За даними Спілки, після встановлення Росією фактичного контролю над Кримом понад чотири тисячі позбавлених батьківського піклування дітей автоматично оголосили громадянами РФ. Попри неодноразові звернення української влади, Росія відмовилася передати дітей Україні та розпочала процедури їх усиновлення.
УГСПЛ заявляє, що російська влада залишила десятьох дітей у відповідних установах, приховала інформацію про їхнє місцеперебування та внесла їх до російських систем усиновлення або передачі у прийомні сім’ї. Деяких із них, імовірно, вже усиновили. Інформації про місцеперебування дітей немає з 2014 року, що заявник кваліфікує як їхнє насильницьке зникнення.
У заяві йдеться про можливе порушення статті 5 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність.
УГСПЛ також посилається на статтю 8 Конвенції – право на повагу до приватного і сімейного життя. На думку заявника, довільна зміна громадянства дітей та розміщення їхніх даних на сайтах з усиновлення порушили право на збереження їхньої соціальної ідентичності як громадян України.
Заяву подали до ЄСПЛ у січні 2023 року. У березні 2025 року Суд повідомив про неї уряд Російської Федерації та запропонував відповісти на конкретні запитання, а в березні 2026 року поставив сторонам додаткові запитання.
УГСПЛ, уряд України та кілька неурядових організацій, допущених до справи як треті сторони, подали свої письмові позиції. Російський уряд жодних зауважень Суду не надав. Після публічного слухання судді розпочнуть закриті наради.
Рішення ЄСПЛ у справі десяти викрадених РФ українських дітей можуть оголосити у 2027 році.
Про це Маргарита Сокоренко розповіла в коментарі Укрінформу після завершення відкритих слухань у Страсбурзі.
«Ми не знаємо, коли саме Суд повідомить про рішення, але мої оптимістичні сподівання, що це станеться наступного року. Після сьогоднішнього слухання Суд пішов до нарадчої кімнати, де ухвалюватиме рішення щодо заявлених скарг. Тобто більше слухань не буде», – розповіла Сокоренко.
Вона пояснила, що справа є індивідуальною, заяву подала Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти дітей, а держава Україна бере участь у процесі як третя сторона та підтримує позицію заявників.
Нагадаємо:
- 14 квітня 2025 року ЄСПЛ оприлюднив переліки питань до уряду РФ та попросив його надати свої зауваження щодо групи справ про «усиновлення» українських дітей в окупованому Криму та про примусове надання громадянства РФ кримчанам у 2014 році, вимушене переміщення осіб з півострову на материк, втрати ними майна та дискримінації агресором кримських татар. У другій групі серед потерпілих є кримські журналісти Наталія Кокоріна та Сергій Мокрушин, які співпрацювали з ЦЖР і були змушені залишити Крим через переслідування окупантів.
