Дело Януковича: новые факты оккупации Крыма

Тетяна Морозова, Центр журналістських розслідувань

В Оболонском районном суде Киеве продолжается рассмотрение дела о государственной измене экс-президента Виктора Януковича. В статусе свидетелей выступили глава Меджлиса крымскотатарского народа, народный депутат Рефат Чубаров, лидер Всеукраинского правозащитного движения «Сила права» Андрей Сенченко и экс-председатель Совета министров АРК Анатолий Могилев. Все они дают показания, в которых раскрываются подробности российской оккупации Крыма и действий украинских чиновников в Крыму и Киеве. Их показания дают возможность по-новому посмотреть на то, что происходило на полуострове в 2014 году. А народный депутат Сергей Куницын, которого следствие почему-то не заявило в качестве свидетеля (27 февраля 2014 прибыл в Симферополь после назначения постоянным представителем президента в АРК - ред.), сообщил важную информацию в СМИ. Так же, как и экс-министр обороны Украины Анатолий Гриценко, который также давал важные показания, но по другому делу - о захвате Крыма, следствие по которому протекает без всякого информирования.

Оккупация Крыма, российские военнослужащие. Февраль 2014 года Фото: Reuters

На світанку 27 лютого озброєні російські спепризначенці без розпізнавальних знаків захопили будівлі Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Несвідомо підігруючи легенді спецоперації, тоді усі почнуть називати їх «зеленими чоловічками». Хоча треба було б — терористами.

Російські спецназівці у вестибюлі будівлі СМ АРК після її захоплення, 27.02.2014 Фото: Youtube Мэн

На засіданні суду у справі про державну зраду Віктора Януковича Рефат Чубаров згадував, що повідомлення про захоплення адміністративних будівель АРК шокувало, а керівник главку СБУ просив не виводити людей на вулицю.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров на допиті в Оболонському райсуді Києва Фото: УП

«О четвертій сорок ранку мене розбудив телефонний дзвінок. Телефонував начальник Головного управління СБУ в АРК (Геннадій Калачов — ред.). І сказав про те, що близько четвертої години ранку приміщення Верховної Ради Криму і Ради міністрів АРК захопили невідомі у масках зі зброєю. Він попередив мене, щоб ми не виводили людей під стіни цих будівель. І повторив, що вони занесли із собою велику купу сучасної зброї», — розповів Чубаров.

На той час прем’єр-міністр Криму Анатолій Могильов спробував переговорити із озброєними загарбниками, але вони не погодилися ні на які перемовини. Тоді він зібрав у главку МВС кримських силовиків.

Екс-голова РМ АРК Анатолій Могильов на допиті в Оболонському райсуді Києва Фото: censor.net.ua

«Ми зняли з камер відеоспостереження проникнення в будівлю Радміну цих невідомих людей. Судячи з екіпіровки цих осіб, їх рухів і розстановки, ми визначили, що це професійні військові, які знають свою справу. Я повідомив про це Наливайченка (на той момент в.о. керівника СБУ — ред.) та передав відео захоплення до Києва», — сказав Могильов.

Однак ніяких дій з боку Києва не послідувало, каже екс-прем’єр Криму. При цьому генерал-полковник і колишній міністр МВС України і сьогодні не наважується сказати, що то був спецназ російських збройних сил.

«У них не було ніяких розпізнавальних знаків. На сьогодні я припускаю, що це були люди, принаймні, проросійськи налаштовані. Говорити про те, що це були озброєні представники збройних сил певної держави, я не можу», — сказав Могильов у відповідь на питання прокурора.

Народний депутат Сергій Куніцин, призначений 27 лютого 2014 року представником президента в АРК, каже, що Могильову не треба було чекати команди із Києва — за законом голова уряду є начальником штабу територіальної оборони, тож мав діяти. Однак і Могильов, і губернатор Севастополя Володимир Яцуба опору не чинили. Важливо, що протидія Росії українськими військовими готувалася ще до втечі Януковича з України.

Народний депутат Сергій Куніцин Фото: investigator.org.ua

«Станом на 20 лютого було підготовлено план навчань, тому що розвідка все одно працювала. Знали, що Росія вживатиме заходів. Я особисто бачив підготовлений план генералом Фроловим — генеральним інспектором, в минулому головнокомандуючим сухопутних військ — про те, щоб провести навчання. Морпіхи Феодосії повинні були блокувати поромну переправу в Керчі. Перевальненська бригада повинна була взяти під охорону «Бельбек» (аеродром біля Севастополя – ред.). І якщо це було б зроблено, повинен був висадитися третій полк спецназу з Кіровограду, 25-а десантна бригада з Дніпропетровська. Але дехто  тут сказав, що «Це не на часі»», — розповів Куніцин у коментарі телеканалу «112 Україна».

Отже, дані розвідки про підготовку агресії Росії у Криму були. Більше того — на 20 лютого Генштаб ЗСУ підготував план протидії і не знати про це Віктор Янукович не міг. Але рятував не країну, а себе. Ще дивнішими в такому разі виглядають дії нової влади, яка не провела антитерористичну операцію на півострові.

Втеча Віктора Януковича з Межигір’я, 21.02.2014 Фото: Youtube Виктор Хонка

«Я пішов до голови СБУ, це була тоді його пряма відповідальність, на рівні першого заступника — організувати, спланувати і провести антитерористичну операцію. Бо захоплення двох будівель в кримській автономії — це було фактично посягання на органи влади, на конституційний лад. Цього не було зроблено і Турчиновим (на той час в.о. президента України – ред.), до якого я приходив особисто, і розказував вимоги закону і порядок його дій. Тому принаймні ці дві посадові особи повинні піти під суд за звинувачення у службовій бездіяльності, яка спричинила вкрай тяжкі для країни наслідки», — вважає міністр оборони України в 2005-2007 роках Анатолій Гриценко.

Негайний контроль над ситуацією в Криму Києву потрібно було брати ще 23 лютого, після того, як у Севастополі фактично була захоплена влада. Однак ніякої реакції із столиці на події у Севастополі не було.

І Рефат Чубаров, і Андрій Сенченко свідчили у суді, що незнайомі люди з’явилися на поверсі спікера у будівлі ВР АРК уже 26 лютого, до її захоплення.

«Я сидів у кабінеті Константинова, навпроти нього. І відчуваю, що він дивиться не на мене, але крізь мене. І очі у нього налякані. Я дуже миттєво повернувся до дверей. Вони були позаду мене. У дверях стоїть людина, у сірому одягу — куртка, шапочка — кремезний. І я зрозумів, що очами вони дивляться один на одного. Константинов на нього, він на Константинова. Як тільки я повернувся, він одразу тихо закрив двері і вийшов із кабінету. Коли я вже виходив із кабінету, я інтуїтивно відчував, що щось відбувається не те. Я побачив дуже багато людей однотипного вигляду. Це були люди, які не були пов’язані із Кримом», — згадує Рефат Чубаров.

Незнайомих людей бачив у Верховній Раді Криму і Андрій Сенченко, який у 2014 році був народним депутатом від партії «Батьківщина».

«Я приходжу до кримського парламенту, піднімаюся на шостий поверх. Великий хол, в якому знаходилося людей двадцять п’ять. Вік 30-45, непримітно одягнених, з дуже чіпким поглядом, говір у них був не кримський. При цьому я точно стверджую, що це не були співробітники секретаріату ВР Криму. Це були не співробітники уряду і не СБУ», — стверджує він.

Але є й інша серйозна причина, яка обумовила легкий шлях до окупації півострова. За словами Рефата Чубарова, напередодні початку окупації Криму Росією керівництво кримських главків МВС і СБУ «не були підпорядковані тим, кому повинні були за ієрархією», тобто, керівництву відомств України. А за тиждень до захоплення урядових будівель автономії в кримському главку СБУ знищили велику кількість документів.

Фото: investigator.org.ua

«Коли я зайшов в приміщення СБУ, дату не пам’ятаю точно, я побачив, що у внутрішньому дворі стояли залізні бочки, в яких спалювали документи. Я сказав начальнику главку СБУ Геннадію Калачову: «Ви ж і наші досьє киньте в цю бочку!». А сьогодні в репресіях проти кримських татар з боку ФСБ, на жаль, відправною точкою дуже часто стають ті досьє, які збирала СБУ», — розповів Чубаров.

Під час захоплення будівлі кримського Главку СБУ його співробітники практично не чинили опору. Тим часом, керівників СБУ і МВС парламент України змінив відразу після втечі Януковича з Києва — 22 лютого. В.о. міністра внутрішніх справ був призначений Арсен Аваков, уповноваженим з контролю за СБУ — Валентин Наливайченко. На наступний день вони прибули до Криму. Ситуація в Севастополі, де захоплювали владу, Авакова і Наливайченко не зацікавила.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine