Рядом с Адом

Анастасия Шевченко, Центр журналистских расследований

Полуостров Ад - естественная граница между знаменитым озером Сиваш и печально известным кислотонакопителем химических отходов от работы завода «Крымский Титан». До завода отсюда менее километра, как и до ближайшего населенного пункта - с.Первокностантиновка, что на Херсонщине. Хотя сам Титан расположен на оккупированной территории, отстойники для его отходов находятся на свободной. Несколько месяцев назад мы сообщали, что завод олигарха Дмитрия Фирташа прекратил возмещать местным общинам налог за загрязнение окружающей среды и удивлялись, почему украинская власть никак не реагирует, учитывая, что юридический адрес ЧАО «Юкрейниан Кемикал Продактс» с 2014 года зарегистрирован в Киеве. Ответ невероятен, как и данные анализов воды из водоемов и водопровода с. Первоконстантиновка, сделанные по заказу Центра журналистских расследований.

Майже в Аду: екологічний виклик на адмінмежі з Кримом фото: investigator.org.ua

Два хімічні накопичувачі шкідливих відходів від заводу «Кримський Титан» знаходяться поблизу  природних озер, що розділяють окуповану територію АР Крим та Херсонську область. Після анексії півострова Росією завод Дмитра Фірташа у кримському Армянську опинився в окупації, накопичувачі відходів — на вільній території. Вони розташовані, фактично, на межі, до якої прикордонники нашу знімальну групу не допустили. До 2014 року на рахунки сільських громад Херсонщини від Кримського титану справно надходили кошти за забруднення довкілля та оренду місцевих земель.

Вид на «непрацюючий» завод «Кримський титан» з боку Херсонщини, березень 2018 року Фото: investigator.org.ua

«З початку свого існування завод з виробництва диоксиду титану використовував під звалище небезпечних відходів частину території Чаплинського району площею 1 147 гектарів. Із них 77 гектарів – землі села Григорівка, а левова частка –  села Першокостянтинівка», — повідомив голова Чаплинської РДА Олександр Бурейко.

Після окупації Криму питання про відшкодування збитків за забруднення довкілля шкідливими викидами та відходами зависло. Екологічних податків завод не сплачує. На запит Центру журналістських розслідувань у Державній фіскальній службі повідомили, що остання проплата екоподатку від Юкрейніан кемікал продактс була у 2014 році  й становила 374,6 тисяч гривень за чотири квартали. Водночас, гроші за оренду місцевих земель, які використовують під звалище хімічних відходів, надходять стабільно.

«Кошти за використання земельних ділянок під звалище небезпечних відходів регулярно надходять на рахунки. Наші рахунки. В 2016 році надходження із оренди земельних ділянок, які орендував ПрАТ «Кримський Титан», склали 1 129 021 грн. З них Григорівська сільська рада отримала 74 001 грн, а Першокостянстинівська сільська рада отримала 1 055 020 грн», — розповів Олександр Бурейко.

За словами місцевих мешканців, такий дохід від хімічного підприємства громадам коштує дорого. У 2012 році Кримський титан збільшив потужність. Відкривати новий комплекс із виробництва сірчаної кислоти приїхав тодішній президент Віктор Янукович. Виробництво двоокису титану мало зрости удвічі — до 240 тисяч тонн на рік.

У той же час, кажуть селяни, у Першокостянтинівці значно підвищився коефіцієнт смертності. Люди неодноразово зверталися зі  скаргами на масове погіршення здоров’я до органів влади та екологічної прокуратури.

Олександр Бурейко, голова Чаплинської РДА Фото: investigator.org.ua

«Майже в кожній хаті — онко. Наша родина стикалася з цією проблемою. Я не буду про це говорити», —  жителька с. Першокостянтинівка Валентина Барбет в розпачі відмовляється докладніше розповідати про смертоносне сусідство, але її односельчанка Валентина Семенова виявляється більш відвертою:

«В кожен дім можете зайти, і в кожному — хворі люди. Багато паралізованих, ноги відмовляють. У мене в даний час пухлина. Я в онкологічному центрі на обліку. Батько паралізований 20 років, мати не ходе, бо в неї ноги відмовляють — на кістках нарости. Бо вода в нас тут технічна», — каже вона.

У селі мешкає майже півтори тисячі людей. У місцевій школі навчається 119 учнів.

«Більшість дітей тут дуже хворіють — головний біль як у дорослих. Особливо коли із заводу повертає дим — це дуже впливає», — стверджує кухар Першокостянтинівської школи Оксана Федоришина.

Збільшення кількості онкохворих відзначають й у місцевій лікарні. Однак отримати статистику нам поки не вдалося. Причиною збільшення захворюванності, на думку людей, є небезпечні викиди із заводу та забруднена хімічними відходами вода.

«Я сім років відробив на титановому заводі. Викиди білого кольору.  Він осідає разом з туманом. Якщо погода сира то він сідає. І моя машина коли стояла — то білого кольору було все. І його дуже важко відмити, бо це діоксид титану», — каже мешканець Першокостянтинівки Іван Зяблов.

Місцеві жителі розповідають, що білий смог з’являється на світанку, близько 5-6 години.

«Тут як бувають викиди кислоти, навіть білизна коли висить, то вона в цяточки чи навіть в дірку. Вивісиш білизну і як вітер з моря, дим іде прямо на нас», — скаржиться Валентина Семенова.

«Кримський Титан» і досі працює на українській сировині — ільменітову руду добувають у Житомирській області і збагачують на Іршанському комбінаті. З припиненням залізничного сполучення з Кримом ільменітовий концентрат ще півроку нишком доставлявся на завод, аж поки гілку не перекрили учасники Громадянської блокади. Так виникла морська «ільменітова схема»: оскільки кримські порти закриті для заходів, руду перевантажують на рейдовій перевалці, а вже звідти російські сухогрузи доправляють її до Керчі. Спочатку ільменіт доправлявся з українського порту Южний до рейдової перевалки у Керченській протоці, а після викриття схеми маршрут змінився — тепер його возять через Туреччину. Одне з суден — порушників режиму закритих портів нещодавно було арештоване у Херсоні.

Через брак електроенергії, води та складнощі з доставкою сировини «Кримський Титан» обсяги виробництва скоротив, але не зупинив. Тож відповідь із Державної фіскальної служби на наш запит дещо спантеличила.  Податківці повідомили, що з 2015 року ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» не обкладалось екологічним податком, оскільки, за даними підприємства, виробнича діяльність на «Кримському Титані» була відсутня.

«Згідно з повідомленнями підприємства, екологічний податок не сплачується у зв’язку з тим, що на підприємстві була відсутня виробнича діяльність (окупація території АР Крим), та згідно з положеннями ст. 250 Податкового кодексу, підприємством надавалась до органу ДФС за місцем розташування джерел забруднення заява про відсутність об’єктів оподаткування з екологічного податку», — пишуть податківці.

І все ж таки екологічні податки за забруднення довкілля титановий завод платить — от тільки до казни окупованого Криму. Судячи із сум штрафів, рівень забруднення значний. В серпні 2017 року на сайті Росприродонадзора оприлюднено результати перевірки додержання екологічного законодавства Росії на «Кримському Титані». Виявлено, що керівництво заводу недостовірно вказувало інформацію про викиди. Підприємство оштрафували на суму близько 230 млн рублів, а це майже 100 млн гривень. Центр журналістських розслідувань подав інформаційний запит щодо виробничої діяльності Армянської філії компанії «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС». Серед інших було й питання щодо екологічного податку за забруднення довкілля у Херсонській області.

У відповідь отримали такий коментар від прес-служби Group DF:  

«Сейчас вопросы работы любых бизнесов в Крыму – избыточно политизированная тема. А политику мы не комментируем согласно информационной политике Группы».

Отже, в компанії Дмитра Фірташа відмовились надати інформацію, яка має значний суспільний інтерес і пов’язану зокрема із безпекою життя людей, які живуть поруч із хімічним підприємством.

У Державній екологічної інспекції в Херсонській області розповіли, що  неодноразово отримували звернення громадян щодо забруднення хімічним заводом довкілля. Останню перевірку екоінспектори проводили у вересні 2016 року, спільно зі Службою безпеки України. Виявили, що деякі показники в грунтах Присивашшя значно зросли.

«Водневий показник збільшився від 1,07 до 1,13 раз; вміст хлоридів збільшився від 1,8 до 9, 3 раз; вміст заліза (рухомі форми), зменшився  від 5,05, до 6,25 раз, але в точці контролю на території парку вміст заліза збільшився в 142 рази; вміст сульфатів збільшився від 1,1 до 2,7 раз», — повідомила в.о. начальника відділу екологічного контролю, земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Херсонській області Тетяна Литвиненко, — «Перевищення кількості забруднюючих речовин в грунті призводить і до забруднення підземного водоносного горизонту, що може призводити до погіршення якості питної води, а це може викликати порушення стану здоров’я населення, а саме — серцевосудинні та онкологічні захворювання».

Тетяна Литвиненко, в.о. начальника відділу екологічного контролю, земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Херсонській області

Заміряти кількість шкідливих викидів у повітря, каже Тетяна Литвиненко, зараз неможливо, адже проби треба брати на самому підприємстві — для проб на відкритій місцевості немає апаратури.

Втім, виміри забруднення заводом повітря можна зробити на неокупованій території. Але востаннє дослідження проводили ще у 2013 році. Тоді результати були невтішні.

«У 2011 — 2013 роках Херсонською санстанцією проводилось дослідження, в яких встановлено, що на території Чаплинського та Каланчацького районів було перевищення діоксиду азоту», — повідомила в.о. начальника відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Державної екологічної інспекції у Херсонській області Олександра Скляр.

Олександра Скляр, в.о. начальника відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Державної екологічної інспекції у Херсонській області

Інформації ж про останні аналізи місцевих водойм в екоінспекції не мають. Коли вони проводились — теж невідомо. Тому центр журналістських розслідувань вирішив перевірити, чи є небезпідставним занепокоєння місцевих про якість води поблизу хімічного підприємства. Допомогти нам зголосилися вчені Херсонської гідробіологічної станції НАН України.

Воду для аналізу брали у водоймі, яка знаходиться в зоні діяльності виробництва, щоб можна було побачити зону впливу, з глибини півметра, відповідно до стандартних методик відбору.

Другу пробу взяли з прісного природного озера, а третій зразок — питної води — співробітник Херсонської гідробіологічної станції НАН України гідролог Євген Коржов запропонував взяти з водогону у школі села Першокостянтинівка. Зібрані проби відправили до Києва, у лабораторію «Укрхіманалізу» для перевірки на відповідність державним санітарним нормам. Водночас, свої дослідження контрольних зразків зробили і фахівці лабораторії Херсонської гідробіологічної станції.

За словами Євгена Коржова, дослідження свідчать, що екологічна ситуація в регіоні дійсно нестабільна. Зокрема, вченого дуже стурбував результат аналізу першого зразка, відібраного у найближчій до заводу водоймі.

«Було виявлено багато токсичних речовин, деякі з них канцерогенні, тобто можуть викликати у людини пухлини — онкозахворювання. Серед таких показників токсичне залізо, високе значення РH, тобто вода є майже лугом. Також амонійні з’єднання, фосфати, є навіть нафтопродукти», — повідомив вчений.

Однак результат дослідження зразка води із тієї ж водойми, що виконувала лабораторія  «Укрхіманалізу», протилежний — там стверджують, що вода відповідає державним санітарним нормам. А от щодо другого зразка висновок двох аналізів співпадає.

«Ось офіційні данні сертифікованої лабораторії. Вони кажуть про те, що теж є перевищення відносно тих же показників. Амонійні з’єднання, багато органічних речовин. Також нами не виявлено, але в лабораторії знайшли залишки хлору. Мідь, хром, тобто це токсини, які не можуть просто так з’являтися з грунту в природі. Зрозуміло, що це діяльність заводу», — переконаний Євген Коржов.

Євген Коржов, співробітник Херсонської гідробіологічної станції НАН України гідролог

Вода з водогону села, яку вживають і учні школи, теж не відповідає санітарним нормам.

«Ми брали проби в шкільній столовій, відкрили кран — звідти потекла чорна вода. Яка потім змінилась на сірий колір і з’явилась плівка нафтопродуктів. Також нафтопродукти виявлені в самій пробі. Виділена також підвищена жорсткість води —  тобто її не просто пити небезпечно, а й купатись неможливо. Хіманаліз показав підвищену кількість фосфатів, в воді були зафіксовані фосфор, трохи менше заліза, хоча показник теж перевищує допустимі норми. Як її можуть пити діти, я не знаю», — каже гідролог.  

За словами вченого, усі ці показники відносять до класу якості води 5-А — дуже забруднені води.

Євген Коржов

В минулому село Першокостянтинівка називалось Чокрак, що в перекладі з кримськтатарської означає чисте джерело. Наразі ж, як ми переконалися,  ні чистої води, ні свіжого повітря тут вже немає, зате є «унікальний» промисловий гігант, що працює нібито без української води, електрики та сировини, а нібито і не працює взагалі, й екології не шкодить. Ось тільки поставки ільменіту на завод в обхід санкцій — стабільні, як і небезпечні хімічні викиди в повітря та воду.  

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine
Перейти к верхней панели