Элитные санатории Крыма попали в руки генерала-бизнесмена

Публикации
Генерал-полковник Владимир Зарицкий Фото fondob.ru

Крымские санатории «Ай-Петри», «Мисхор» и «Дюльбер» 3 июля были проданы на аукционе ООО «Управляющая компания инфраструктурных проектов», учредителем которой является генерал-полковник Владимир Зарицкий, бывший командующий Ракетных войск и артиллерии РФ. Санаторно-курортные жемчужины Южнобережья, с дворцом и парками-памятниками, достались фирме Зарицкого (с уставным капиталом в 12,5 тыс. рублей) всего за полтора миллиарда рублей. Что известно о генерале — скупщике краденых украинских активов, который пополнил список российских высокопоставленных барыг, и для себя ли он рисковал попаданием в санкционные списки?

Володимир Зарицький народився в селі Остапи Коростенського району Житомирської області, військову освіту здобув в Одеському артилерійському командному училищі та у Військовій артилерійській академії в Ленінграді. За даними з відкритих джерел, Зарицький служив начальником штабу, начальником ракетних військ і артилерії Кантемирівської танкової дивізії, командиром артилерійського полку, командиром артилерійської дивізії, начальником Коломенського вищого командного артилерійського училища, начальником ракетних військ і артилерії Московського військового округу. З 2001 по 2008-й роки був головкомом Ракетних військ і артилерії Сухопутних військ РФ.

Палац санаторію «Дюльбер», селище Кореїз, Велика Ялта Фото: crimee.com.ua

Бізнесмен Зарицький напряму є засновником чотирьох компаній у Москві і двох — у Криму. Це ТОВ “Агенство інфраструктурних проектів” («АІП») та ТОВ «Керуюча компанія інфраструктурних проектів» («УКІП»). У переліку заснованих відставним генералом юросіб є «Фонд підтримки ракетних військ і артилерії», який був ліквідований у 2012 році.

Натомість з квітня 2017 року  Зарицький є президентом Фонду підтримки ветеранів та офіцерів запасу Сухопутних військ Збройних Сил «Офіцерське братство» , який опікується  російськими офіцерами, що звільняються в запас. Фонд входить до Національної Асоціації «Мегапір».  Офіцерські збори Асоціації  очолює маршал Радянського Союзу Дмитро Язов,  співорганізатор так званого «ГКЧП»   — «Державного комітету з надзвичайного стану”, спроби державного перевороту в СРСР у 1991 році. 

Володимир Зарицький та члени Фонду «Офіцерське братство» біля некрополю Кремлівської стіни Фото fondob.ru

Асоціація «Мегапір» — не просто громадське офіцерське об’єднання, а досить крупна і розгалужена бізнес-структура, до складу якої входять десятки комерційних, будівельних і благодійних організацій. Приміром, у Москві їй належить чотири багатофункціональних торгівельно-офісних центри, є будівельно-виробнича компанія «МЕГАПІР», чотири благодійні фонди, один з яких і очолює Володимир Зарицький.

Публічну бізнес-активність в окупованому Криму його компанії почали проявляти ще у 2016 році.  ТОВ Інжинірінгова компанія “Інтеграл” у листопді 2016 року підписала меморандум з “урядом” Севастополя про будівництво цивільного сектору аеропорту “Бельбек”. На офіційному порталі севастопольського “уряду” вказано, що від імені компанії “Інтеграл” меморандум підписав її генеральний директор, колишній командуючий РВіА РФ генерал Зарицький. Компанія належить йому через уже відому юрособу — “Агенство інфраструктурних проектів”. 

Російські винищувачі на аеродромі «Бельбек», 4 червня 2016 року Фото: Владимир Смирнов / GettyImages.com

Уставний капітал ТОВ ІК “Інтеграл” становить усього десять тисяч рублів, а з її досягнень у Криму відомо лише чотири контракти на поставку щебню унітарному підприємству “Вода Криму”. Тому у кримській пресі виникали сумніви — чи не підставною особою є ця фірма? Враховуючи, що реконструкція «Бельбеку» була об»єктом Федеральної цільової програми, тобто, мала бюджетне забезпечення, севастопольські журналісти шукали зв’язки Зарицького і справжнього бенефіціара цієї угоди. 

Близький до колишнього “народного мера” Севастополя Олексія Чалого інтернет-ресурс ForPost з посиланням на джерело в “уряді” Севастополя повідомляв у листопаді 2016 року, що ТОВ ІК “Інтеграл” входить до структури компаній братів Ротенбергів. Пізніше будівництво цивільного сектору аеропорту “Бельбек” було передано структурам Міністерства оборони РФ.

Санаторій «Місхор» в селищі Місхор на Південному березі Крыму Фото: Booking.com

Вже у грудні 2017 року ТОВ “УКІП” отримало ласий шматок Південнобережжя — близько 20 гектарів на території санаторію “Перлина” у Гаспрі, поруч з “Ластівчиним гніздом”. Тут компанія генерала Зарицького планує будувати п’ятизірковий отельний компалекс на півсотні об»єктів. Вартість будівництва заявлена у  1,2 млрд рублів. Раніше цю територію “уряд” анексованого Криму намагався віддати під “гральну зону”, тобто, комплекс казино.

Юридична адреса усіх трьох компаній Зарицького — м.Сімферополь, вул.Севастопольська, будинок 41/2 . Це звичайний житловий будинок, тобто, просто місце реєстрації. 

Також Зарицький є засновником двох московських ТОВ “Регіональна теплогенеруюча компанія” та “Регіональна теплогенеруюча компанія — Центр”,  за основним видом діяльності це — постачальники гарячої води та пари. Ще дві московські компанії Володимира Зарицького —  “Фінанс Трейд” та  “Зарко” — займаються оптовою торгівлею. 

Згадка про санкційні списки, до яких може потрапити генерал Зарицький, не є випадковою — Санаторій «Дюльбер» як незаконно захоплена власність Управління справами Верховної ради України рішенням РНБО було внесено до списку юридичних осіб, щодо яких застосовано економічні санкції. Отже, Зарицький купив підсанкційний актив. 

Рівень підприємницької активності Зарицького не дає приводу вважати його сильним гравцем ринку будівництва та курортної нерухомості. Отже, небезпідставною є підозра: чи для себе пан генерал придбав кращі санаторії Південнобережжя. Не можна виключати, що за цією покупкою стоїть потужна бізнес-структура «Мегапір», або ж тут присутні інтереси і більш впливових людей. Принаймні, розмови про «захід» у менеджмент санаторію «Дюльбер» довірених людей Аркадія Ротенберга ходили у Ялті ще минулого року.