Стрелка для своих, или Пять схем земельного дерибана на меже с Крымом

Анастасія Шевченко, ІА «Центр журналістських розслідувань»

Арабатская Стрелка, село Стрелковое. После оккупации Крыма это последний кусочек полуострова под властью Украины. Уже несколько недель здесь продолжаются протесты местных жителей. Причина банальна: в курортном селе, что переживает туристический бум, нет ни канализации, ни хотя бы одной асфальтированной улицы. И вот наконец из областного бюджета на реконструкцию дороги в Стрелковом выделили почти 85 миллионов гривен. Но не на ту, что на Центральной улице, где расположены школа, детский сад и больница, а вдоль побережья Азовского моря. Там, где земельные участки имеют чиновники разных уровней и режимов.

Центр журналистских расследований разобрался, кто и как бесплатно получил землю под застройку в защитной прибрежной полосе. Какие коррупционные схемы сплетенные на границе с Крымом и кто создал здесь отдельное «стрелку» для своих.

Земельний та Водний кодекси України вимагають, щоб у межах прибережної захисної смуги морів була встановлена пляжна зона — завширшки не менше 100 метрів від урізу води. Будувати там не можна нічого, крім гідротехнічних споруд — хвилерізів, пірсів, причалів, тощо. І аж ніяк — житлові будинки. Здавалося б, знати про це в першу чергу має начальниця управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Херсонської області Наталя Потапкіна. Ось тільки від її земельної ділянки на узбережжі Стрілкового до моря — трохи більше 50 метрів, а надана вона з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку і господарських споруд.

Схема 1. Хатинка на пляжі

«Для будівництва. Але земельна ділянка внесена з водоохоронною зоною, відповідно до проекту встановлення прибережної захисної смуги», — каже Наталія Потапкіна, пояснюючи, як їй пощастило отримати земельну ділянку для будівництва власного будинку у стометровій пляжній зоні. Скільки ж землі із 13 соток у водоохоронній, тобто, забороненій для такого будівництва зоні?

«Зараз скажу … ну це вся земельна ділянка», — зізнається чиновниця.

То що ж ви будете там робити, питаємо, адже будуватись не можна!

«Просто буду лежати на земелькі», — каже Наталія Потапкіна.

Наталія Потапкіна, власниця ділянки у водоохоронній зоні с. Стрілкове Фото investigator.org.ua

«Просто полежати» на пляжі просто у дворі свого будинку у Стрілковому зможе не тільки Наталія Потапкіна. Лише за останній рік Стрілківська сільрада надала під житлові будинки півтора десятка ділянок. Серед щасливчиків — чиновники та їхня рідня: дружина голови райдержадміністрації, спеціалістка з питань запобігання корупції Азовської морської екоінспекції, родичі херсонських податківців і співробітників поліції, а також кілька бізнесменів.

Наше логічне запитання про рішення щодо відведення пляжної зони на узбережжі моря у курортному Стрілковому неабияк здивувало голову сільради Олександра Пономарьова.

«Є прибережна захисна смуга», — натомість відповідає голова.

Але закон вимагає, що в її межах має бути відведена і пляжна зона — мінімум 100 метрів від урізу води.

«Як правило, межі захисної смуги співпадають з пляжною зоною», — трактує Водний та Земельний кодекс стрілківський голова. – «У нас захисна смуга вздовж Азовського моря — 100 метрів».

Олександр Пономарьов, голова Стрілківської сільської ради Фото: investigator.org.ua

Виходить, схема проста: у Стрілковому звузили прибережну захисну смугу моря до 100 метрів — тобто мінімальної ширини пляжної зони, яку вирішили не встановлювати взагалі. Немає пляжної зони — немає обмежень на забудову.

Заступник голови комітету земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський каже, що така схема обходу законодавства — типова. Завдяки дірці в законі.

«Ключові слова «пляжні зони встановлюються». Тобто має бути якесь рішення про встановлення пляжної зони. Але ніде не передбачено термін, протягом якого його мають прийняти. Тому, фактично, це віддано на розсуд органів місцевого самоврядування. Хочуть — приймуть таке рішення, не захочуть — не приймуть. Дуже часто, на жаль, не хочуть — якраз для того, щоб не обмежувати приватні комерційні інтереси певних осіб. Так звані приватні пляжі, попри всю їх незаконність, у нас явище доволі поширене», — розповідає Віктор Кобилянський.

Віктор Кобилянський, заступник голови комітету земельного права Асоціації адвокатів України Фото: investigator.org.ua

Покласти край цій схемі просто: члени громади мають змусити своїх депутатів виконати норму двох кодексів — Земельного і Водного. Без пляжної зони усі плани розбудови курорту на Арабатці — пусті розмови. А ще це дозволить зупинити другу схему дерибану узбережжя.

Схема 2. «Бізнесова»

У Генічеській райдержадміністрації, яка у 2009 році й ухвалила рішення про відведення у Стрілковому захисної прибережної смуги, подивували ще одним трактуванням закону.

«Рішення про затвердження є. Тут зазначені всі бази відпочинку, вся територія, ось прибережна захисна смуга. Вона встановлена згідно існуючої забудови – тут може бути і 20, і 50 метрів від урізу води. Якщо територія вільна від забудови – встановлюється 100 метрів», – пояснила Ельвіра Усеїнова, в.о. завсектором містобудування та архітектури Генічеської РДА.

Ельвіра Усеїнова (зліва), в.о. завсектором містобудування та архітектури Генічеської РДА Фото: investigator.org.ua

Виходить, що ділянки з цільовим призначенням під будівництво житла деякі чиновники отримали у водозахисній смузі, звуженій до 20-30 метрів! Бо пустир на узбережжі, як запевняють генічеські архітектори, попри те, що бачать очі, — має забудову!

«Будь-яка особа, навіть користуючись інтернетом, може побачити, що там дійсно не забудовані землі. Тому відведення під забудову їх — незаконне. Це принципово виключає відведення земельних ділянок під забудову в межах прибережної захисної смуги», — каже юрист-земельник Віктор Кобилянський.

Попри це, територію на березі Азову від ділянки начальниці земкадастру і на кілька кілометрів у напрямку Криму вже розбили на шматки, які надали у власність чиновникам під забудову чи їхнім фірмам — у оренду.

Поряд з херсонською земельницею — 10 гектарів орендує фірма екс-голови Генічеської РДА Сейтумера Німетуллаєва, якого розшукує СБУ за обвинуваченням у державній зраді та сепаратизмі. Землю неподалік орендують родичі херсонських податківців. П’ять гектарів на узбережжі отримала фірма «Азовський парус», співвласницею якої є Олена Олефіренко — дружина Сергія Олефіренка, начальника обласної податкової інспекції. Відпочиватиме на власному пляжі і депутат Херсонської облради від Блоку Петра Порошенка Альберт Черепаха — його фірма орендує дві ділянки по 5 гектарів. Усі наділи — під комерційну забудову і з виходом до моря.

Арабатська стрілка Фото: investigator.org.ua

«Я переконаний, що всі ці земельні ділянки, документацію землеустрою розробляла одна і та сама особа. І ця особа, напевне, розуміла, що її не будуть перевіряти, її не будуть карати за те, що вона розробила документацію з порушенням чинних вимог прибережної захисної смуги. Чому не будуть карати? А тому, що один з отримувачів землі — сам великий начальник, або «сама»», — вважає Віктор Кобилянський.

Усі великі наділи фірмам чиновників та депутатів передали під будівництво рекреаційних об’єктів, тобто, комерційну забудову. Жодного аукціону з продажу права оренди чи у власність у Стрілковому не проводилось.

Бізнесова схема працює вже багато років, але в Стрілковому є й власний, унікальний досвід: наприклад, як збудувати будинок на неоформленій землі за 5 днів.

Схема 3. «Повітряний» будинок

«Є люди які будують приватне житло, а насправді то є будинки відпочинку в яких за сезон відпочиває по 100-200 осіб, але на це люди не звертають увагу. А я збудував будинок для відпочинку, для своєї родини. І в мене там лише три кімнати, три, але це всіх хвилює!», – голова Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов емоційно реагує на питання про будівництво будинку площею у 225 квадратних метрів у водоохоронній зоні моря.

До урізу води від паркану — трохи більше 30 метрів. Будинок належить Юлії Леміш, дружині Воробйова, право власності оформлено ще у січні 2015 року. Але за виділенням земельної ділянки, на якому він збудований, вона звернулась до сільради тільки цього року.

Будинок Юлії Леміш, дружини голови Генічеської РДА Олександра Воробйова Фото: investigator.org.ua

«Жіночка за цією адресою звернулась до нас з заявою надати дозвіл на викуп земельної ділянки на підставі права власності на цей будинок. У нас не було підстав для відмови», – каже Олександр Пономарьов, голова Стрілківської сільської ради.

Як же подружжю голови району вдалося звести будинок без права на землю? Причому, за документами, це не житловий, а будинок для відпочинку.

Олександр Воробйов розповів, що конкурс на право оренди цієї ділянки його колишній бізнес партнер Микола Березовський виграв ще у 2007 році, але висновок проекту землевідводу у обласному управлінні земельних ресурсів затверджувати відмовились. Воробйов каже, що чиновники вимагали хабарі.

«Висновок не надала державна установа, та структура яка виставила цю земельну ділянку на конкурс. І вже десятки років 90% людей – переможців конкурсу, не отримали такого висновку. Бо там пропонували принести гроші», – каже голова РДА.

Попри те, що земельна ділянка не була оформлена ані на Березовського, ані на Леміш, дозвіл на початок будівельних робіт дружина чиновника отримала у 2014 році.

Олександр Воробйов, голова Генічеської райдержадміністрації Фото: investigator.org.ua

«У мене є декларація на початок робіт, декларація на ввід в експлуатацію будинку і остаточно всі документи. Якби чогось не вистачало, я б не отримав право власності», – розповів Олександр Воробйов.

Щоправда, декларацію про початок будівництва голова райадміністрації так і не показав, але нам вдалося отримати її копію. І схема розкрилась.

«Ця декларація складалася у 2014 році. Відверта недостовірність інформації у цій декларації про початок виконання робіт: у розділі «Земельна ділянка» написано «не вимагається» (інформація про правоустановчі документи на земельну ділянку — ред). Вимагається! Не вимагається, якщо там до 1992 року будували. Тут відверте порушення закону. Не можна починати будівельні роботи, не маючи права на земельну ділянку», — пояснює юрист Віктор Кобилянський.

Ще одне диво ми виявили у декларації про завершення будівельних робіт. Ці роботи вказані як «реконструкція» — ймовірно,щоб притягнути до норми закону про містобудування, яка аж ніяк не може стосуватися цього об’єкту. Виявляється, усі роботи було виконані за 11 днів! Термін, гідний Книги рекордів Гіннеса. Хоча тут у будинку дружини Воробйова є конкурент — база відпочинку його партнера Березовського. Розплутати цю схему було нелегко.

Схема 4. Продати/купити арештоване майно

База відпочинку «Райский уголок». За жирні 4 гектари землі на березі моря тут воюють уже другий рік. І теж непрості люди.

Фото: investigator.org.ua

Чотири роки тому власником цієї бази і землі під нею був Микола Березовський, на чиїй «недоорендованій» ділянці і побудували будинок Воробйов з дружиною.

Базу відпочинку, як нерухомість, у 2007 році Березовський заклав під кредит, борг не виплатив – тож майно забрали й перепродали. Новою власницею стала не чужа людина — Ольга Дунаєва, дружина партнера Березовського у фірмі «Ізюм Азова». До державної служби у її засновниках був і Воробйов. А далі із землею почали відбуватися загадкові речі, розповідає журналістка програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» Леся Іванова, яка розслідує цю багату оборудками історію.

«Згідно з матеріалами судових справ, через кілька років після того як Дунаєва викупила «Райский уголок», як нерухомість, вона з’ясувала, що не може оформити під ним землю. Виявилось, що ділянку під уже її базою кадастровики, за заявою Березовського, розділили на 19 шматків. Виглядало все так, ніби він збирався розпродувати її, і власне воно так і трапилося. Але через суд Дунаєва домоглася арешту всієї землі під базою. Однак уже наступного дня земельні ділянки і справді почали продавати іншим людям. Як так трапилося? Це дуже розповсюджена практика: землю переоформили після ухвали суду про арешт, але до того як інформацію про обтяження внесли у відповідний реєстр», — розповідає Леся Іванова.

Леся Іванова, журналістка програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» Фото: investigator.org.ua

Половина ділянок наразі належать маловідомій Любові Левчук (за деякими даними, доводиться ріднею Березовському — ред). Одну вона перепродала Віталію Кропивницькому. Це колишній керівник Херсонського обласного управління МНС, а нині — начальник Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту. Інформацію про купівлю ділянки, яка знаходиться під арештом, Кропивницький вніс до своєї декларації. Сконтактувати з ним нам поки не вдалося — у відпустці.

Сьогодні права власності і на базу , і на землю під нею, оскаржуються в судах. Березовський судиться за нерухомість, Дунаєва – проти його земельного «дерибану». А поліція розслідує оборудки з майном «Райського уголка».

До слова, Олександр Воробйов з 2015 року декларує у себе 150 тисяч доларів, що належать Березовському. Тож зв’язок із колишнім партнером зберігається.

Схема 5. Використання пляжів без оренди

Тут усе значно простіше. За даними Держспоживслужби, на території Стрілківської сільради є усього 5 офіційних пляжів, відкриття яких щороку погоджують. Але, судячи з даних кадастрової карти, у трьох оздоровниць ділянок у пляжній зоні немає. Хоча на сайтах пансіонатів повідомляється про власні обладнані пляжі і навіть вказані їхні розміри. У реальності ж їх на порядок більше. Як виявилось, сільрада просто не укладає договори з оздоровницями на користування пляжними.

«Ми сьогодні опрацьовуємо практику: на першому етапі закріплення пляжу на підставі договору на благоустрій з підприємством, біля якого знаходиться цей пляж. У цьому договорі передбачена плата і їхня відповідальність за санітарну чистоту. В цьому році ми відпрацювали практику укладання договорів про благоустрій», – каже Олександр Пономарьов.

Голова сільради зізнається: договорів оренди пляжів не укладають, щоб бази відпочинку не платили за землю цілий рік, адже працюють вони лише три місяці літа.

«Ми з депутатами вже налагодили схему: ми їм будемо давати пляжі в оренду за мінімальну плату. Бо платити за пляж цілий рік, погодьтесь, не кожен захоче», — ділиться голова Стрілкового.

Альтруїзм пана Пономарьова має конкретну ціну — недоплачені у бюджет села кошти за використання десятків гектарів узбережжя, і ознаки кримінального правопорушення.

«Це називається удаваний правочин. Це всі ознаки оренди. Але оренди вони уникають навмисно. Чому? Тому що передача в оренду передбачає земельні торги. Тому що буде вирішувати не голова ради, кому надати, а буде вирішувати виконавець торгів за результатами проведеного аукціону. Відповідно, плата буде «трошки іншою». І вона буде надходити в бюджет, а не комунальникам», — розповідає юрист Віктор Кобилянський.

Інформацію про виявлені під час розслідування ознаки порушення законодавства Центр журналістських розслідувань виклав у запиті до Держгеокадастру, але відповіді у відведений законом термін не отримали. Підготовкою заяв до правоохоронних органів за матеріалами розслідування займаються юристи проекту «Тисни».

Євген Воробйов, юрист проекту «Тисни!» Фото: investigator.org.ua

«Перш за все ми складемо заяву про вчинення кримінального правопорушення. Додамо усі матеріали, які були зібрані і, можливо, ще будуть звернення про доступ до публічної інформації. По-друге, це буде звернення до державної екологічної інспекції, яка також має надати свої пояснення таким фактам. І вже будемо чекати реакції правоохоронних органів», — каже Євген Воробйов, юрист проекту «Тисни!».

Апофеозом земельного дерибану Арабатської Стрілки може стати будівництво дороги за бюджетні 85 мільйонів, яка проляже вздовж наділів чиновників і депутатів. Від «повітряного будинку» дружини голови району — до пансіонату дружини віце-губернатора області. Якщо його, звісно ж, вчасно не зупинять.

Розслідування проведено в рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» У-Медіа за підтримки «Інтерньюз-Нетворк»

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine