RE:Think. Упущенные возможности Донбасса

Форумы RE:Think. Invest in Ukraine и Форум единства, состоявшихся в Мариуполе, убедительно показали: программы и проекты восстановления Донбасса, как и вся помощь Украине для преодоления последствий вооруженной агрессии РФ, требуют немедленного независимого аудита, зачистки от коррупции и неэффективных управленцев, и что очень важно - реалистической оценки возможностей самого Донбасса.

Проект обласної лікарні у Краматорську Фото: investigator.org.ua

На Донбасі вистачає тих, для кого війна стала годівницею з підвищеним раціоном — до розпилів бюджетних коштів додалися ще й донорські. Про таких Центр журналістських розслідувань вже розповідав у публікації “Без Prozorro: як використовують міжнародну допомогу для переселенців”.

Основних причин, через які декому вдається паразитувати на українському Донбасі, дві — це ущербність української санкційної політики та відсутність дієвого контролю за використанням бюджетної та донорської допомоги Донецькій та Луганській областям.

Президент України Володимир Зеленський не вперше наслідує риторику Петра Порошенка щодо необхідності збереження санкцій проти Росії. На Форумі RE:Think він теж згадав про санкційний тиск як запоруку сильної позиції України для відстоювання миру на українських умовах. Між тим, за п’ять місяців президентства Зеленського жодного рішення РНБО щодо застосування санкцій проти Росії та її очільників не прийнято, а санкційне законодавство залишається неадекватним часу і завданням, які стоять перед Україною. В результаті російські олігархи продовжують заробляти в Україні, а українські — на окупованих територіях Криму і Донбасу. І це не тільки підриває дію західних санкцій за війну на Донбасі , мета яких — змусити Росію припинити кровопролиття і військову присутність та мілітарну допомогу антиурядовим формуванням на Сході. Це знижує спроможності України у цьому регіоні і спроможності українського Донбасу.

Окрім вдосконалення санкційного режиму, покращити ситуацію міг би й повний та незалежний аудит коштів, витрачених на так зване відновлення Донбасу. І якщо з процедурами контролю за використанням коштів у донорських проектах можливі застереження (вони самі слідкують за своїми грошима), то зробити аудит витрачання грошей бюджетних — прямий обов’язок влади, що прийняла справи у попередньої урядової команди. Почати можна із майже чотирьох млрд грн, перерозподілених із рахунків тимчасово окупованих населених пунктів до спецфондів Донецької та Луганської ОДА. Вони були витрачені на об’єкти, які важко назвати критичною інфраструктурою. Це крита ковзанка та басейн, які й досі не добудовані, але виросли у ціні вдвічі. Це реконструції площ у райцентрах і містах. Це розпилювання на десятки дрібних і малозначущих об’єктів і відверті крадіжки на ремонтах шкіл та дитсадків. 

Скріншот: investigator.org.ua

Між тим, на інвестфорумі було представлено фантастичний проект, який міг би бути наполовину збудований на ті майже чотири млрд. Це проект сучасного лікарняного комплексу — майже містечка, який би покрив потреби мешканців Донецької, Луганської та частини Харківської областей. Але бюджетні кошти пропливли повз цих потреб, тож тепер лишається розраховувати на донорські кошти або кредити. 

“В усіх звітах міжнародних організацій є цифра 14 мільярдів євро — в таку суму оцінюється міжнародна допомога Донецькій та Луганській областям. На ці гроші можна було побудувати 50 таких лікарень. Чи була підтримка? Так, безумовно, була. Дуже багато лікарень було відремонтовано, але це була допомога більше місцевим громадам. Я пам’ятаю також Люксембурзький Червоний Хрест – вони побудували два корпуси психіатричної лікарні у Слов’янську. А от такі великі інфраструктурні проекти, я не пам’ятаю в охороні здоров’я. Обладнання було, точно допомога була, а такого – ні”, — каже Юрій Узун, директор департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА.

Юрій Узун, директор департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА Скріншот: investigator.org.ua

Чиновник стверджує, що новий лікарняний комплекс у Краматорську має охопити близько 2,5 мільйонів мешканців регіону, а в якості прикладу згадує інший проект — на півдні Донеччини:

“В Маріуполі ми робимо апгрейд колишньої другої лікарні — зараз це Обласна лікарня інтенсивного лікування, яка має закрити Приазов’я Донецької області… Ми її ремонтуємо, вкладаємо туди кошти, обладнання. Думаю, п’ять-шість місяців — і вона буде завершена. За минулий рік в лікарню прийшло 20 інтернів. Коли таке було? Люди приходять, кажуть: візьміть на роботу, бо тут, пардон, якась двіжуха йде. Методики, обладнання, гроші вкладаються для того, щоб можна було лікувати те, що раніше не лікувалося”, — говорить Юрій Узун.

Натомість, на півночі Донбасу подібної лікарні немає. Тому люди вимушені їхати в інші міста,щоб отримати медичну допомогу. 

“Зрозуміло, що так довго тривати не може, і тому ще у 2017-му році було прийнято рішення робити проект великої клінічної лікарні, яка працювала б за екстериторіальним принципом. Фактично, це міжрегіональна лікарня, яка буде обслуговувати мешканців півночі Донецької області, фактично всю Луганську область і частину Харківської області”, — каже чиновник. 

Проект обласної лікарні у Краматорську Фото: investigator.org.ua

За його словами, проект передбачає не лише власне лікарняний комплекс, а й готелі для тих, хто приїздить на лікування, і службове житло для медичних працівників. 

Взагалі, відмічає Узун, дуже мало створено умов для того, аби утримати медичні та освітянські кадри: 

“Житла для переселенців на території Донецької та Луганської області побудовано дуже мало. Ми б утримали тут і лікарів, і вчителів, і технічних робітників, якби було де жити. Але, на жаль, цього немає. Десь там громади роблять щось, але в обласному центрі, там, де скупчення всіх можливостей — цього немає в належному обсязі”, — каже він

Деякі депутати минулого скликання, скаржиться Узун, взагалі не розуміли, нащо Донбасу власна лікарня такого рівня, якщо хворого можна відвезти до Дніпра, Запоріжжя чи Харкова. Чи не тому гроши, які йшли на допомогу Донецькій та Луганській областям, не залучалися на цей проект?

Отже, розуміння, чому і на що саме треба виділяти кошти на Донбасі, і як влаштувати дієвий контроль за їхнім використанням, чи не важливіше за самі кошти. І якщо правильно відповісти на ці запитання, вкладене себе обов’язково окупить. А доти доведеться бідкатися і розводити руками. 

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine