Антон Кориневич: «Стратегия деоккупации и реинтеграции Крыма скоординирует работу всех органов власти»

На днях исполняется уже седьмая годовщина начала оккупации Автономной республики Крым и Севастополя Российской Федерацией. Каждый февральский день - это напоминание не только о вероломстве путинской России, а и о том, что мы могли, но не сделали для остановки агрессора.

23 февраля - это день, который не очень любят вспоминать, потому что украинская власть «проспала» захват власти в Севастополе.

26 февраля в Украине установлен на государственном уровне как День сопротивления оккупации Крыма. И в этот день 2014 многотысячный проукраинский митинг, организованный Меджлисом крымскотатарского народа, несмотря на сопротивление пророссийских партийцев «Русского единства», казачков и десанта из Севастополя, сорвал кремлевский план проведения сессии ВР Крыма с «референдумом» в повестке дня. России пришлось перейти к силовому сценарию - захвату спецназовцами правительственных зданий автономии и блокировки полуострова на админгранице с Херсоном.

Какие уроки сделала Украина, и не сделала украинская власть после оккупации своей территории Россией? Какие из проблем жителей Крыма будут решены в восьмой год оккупации? Имеем ли мы шанс на создание международной площадки по деоккупации полуострова, и будет ли такой Крымская платформа?

Об этом - в интервью ЦЖР Антон Кориневич, постоянный представитель президента Украины в АРК.

Кориневич

Антон Кориневич, постоянный представитель президента Украины в АР Крым Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Пане Антоне, які слова сьогодні ви хотіли б адресувати  мешканцям Криму — і тим, які залишилися на півострові, і тим, які вимушені були переселитися на вільну територію. На які полії, що матимуть значення для деокупації півострова, слід очікувати упродовж цього місяця та в цьому році?

Антон Кориневич: Для представництва Президента України в АРК спротив окупації — це дуже важлива подія, і ми щиро віримо, що цей спротив був, є і буде, допоки наш український прапор не повернеться на наші українські будівлі в Криму. Тому всім мешканцям півострова хочеться сказати, що ми з ними, ми завжди на зв’язку. Ми будемо робити все для того, щоб повернути їм свободу, гідність, щоб вони повернулися до себе в Україну. Це не прості завдання, які дуже часто можна виконати швидко. Але державні органи, держава над цим працює.

Дуже було важливо, щоб саме 26 лютого був закріплений як День спротиву окупації Криму. Ми вважаємо, що це справжній український наратив Криму, це наша історія. Саме ми минулого року внесли відповідний проєкт Указу Президента до ОП, і ми дуже раді, що цей Указ зараз є. Нарешті ця дата є не тільки громадською ініціативою, а і справді державною офіційною датою.

Ми запланували кілька заходів для відзначення Дня спротиву окупації. Це буде формат телемарафону на базі телеканалу «Дом»,  що діє для тимчасово окупованих територій, буде декілька панелей спікерів.  Ми вдячні усім, хто підтримав цю ідею, щоб телемарафон запустити максимально можливими каналами, щоб донести все, що ми хочемо, до наших громадян. Також запланували заходи для дипломатичних установ міжнародних партнерів. Це буде трішки згодом.

Ми також продумали цікавий формат відеозвітів керівників державних органів щодо того, що вони зробили для кримчан за 2020 рік. Це буде цікаво послухати і подивитися.

Валентина Самар: Що під час цих заходів будете говорити і які завдання ставить перед собою  влада у 2021 році?

Антон Кориневич: А 2021 рік перед нами ставить дуже важливі завдання. Це наша «домашня робота». Це Стратегія деокупації та реінтеграції, про яку вже говорять стільки, скільки у нас відбувається окупація. Це полегшення доступу до адмінпослуг та сервісів для мешканців тимчасово окупованих територій. Зокрема, доступ в режимі онлайн. Зараз анонсовано, що одним з проєктів міністерства цифрової трансформації є якраз цифрові послуги для мешканців ТОТ. Ми у цьому питанні з ними активно співпрацюємо, а також з Мінреінтеграції. Думаю, що уже в цьому році можемо мати суттєві хороші результати.

КПВВ «Чонгар» Фото: IPC-Генічеськ

Ми також говоримо про те, що цього року має бути реалізований пілотний проєкт по сервісному хабу-плюс на КПВВ «Чонгар». Він має включати всі можливі і важливі послуги для кримчан. Перелік цих послуг якраз ми і опрацьовували: аптека, обмін валют, кімната матері та дитини, банківське відділення тощо.

Ну і також це певна законодавча робота. Сподіваємося, що законопроєкт «Про соціальний та правовий захист політичних в’язнів, цивільних заручників та військовополонених» все ж матиме шанс на успішне прийняття. І ми підготували певні речі, які ми б хотіли, щоб були реалізовані найближчим часом якраз 26 лютого чи одразу після цієї дати.

Ця робота вчить тому, що потрібно говорити про щось, коли воно вже зроблено. Але ідей багато, і хочеться, щоб кримчани розуміли, що ми зараз працюємо на результат. Не тільки на те, щоб на білборді було написано «Крим — це Україна». Ми хочемо реально залишити результат той, який буде важливий для наших громадян.

Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Давайте тепер про це та про інше більш детально. Анонсувалося, що 26 лютого РНБО затвердить Стратегію деокупації Криму і Севастополя. Проєкт цього документу непублічний, хоча до його створення долучалася громадськість, експерти, серед яких і наш ЦЖР. Які пропозиції подавало Представництво Президента України в Криму, і чи дійсно це буде чіткий «коридор», яким йтимуть надалі усі органи влади, роблячи спільну роботу з деокупації Криму?

Антон Кориневич: Я не можу сказати, які пропозиції подавало Представництво, тому що ми дуже щільно з апаратом РНБО опрацьовували цей проєкт документу і  наша команда опрацьовувала буквально кожен з блоків, які в цьому документі є. Я навряд чи можу про щось говорити публічно. Для нас дуже важливо, щоб цей документ вийшов. І ми дуже хочемо, щоб 26 лютого відбулося засідання РНБО, щоб документ був підтриманий.

Це, по суті, позиція держави, відкрита, яку зможуть побачити громадяни і на підконтрольній території, і на ТОТ . Як Україна планує працювати зараз з Кримом і що вона планує здійснити, щоб займатися реінтеграцією та деокупувати Крим. Це дуже важлива позиція держави.

Валентина Самар: Читаючи варіант проекту, я не побачила там найголовнішого — що це буде загальнозобов’язуючий документ, якому дійсно будуть слідувати усі органи влади, формуючи політики щодо Криму.  Зараз у нас є чотири проєкти закону про санкції, але ніхто назагал не веде дискусій про те, якою має бути санкційна політика. Деякі елементи санкційної політики ми бачимо в проєкті закону проперехідний період, який виставило на обговорення Мінреінтеграції. Туди втиснули все, що можна: і перехідне правосуддя, і санкційна політика, і правозахист… Бачимо також важкий поступ проекту про скасування закону про ВЕЗ «Крим», який дискримінує кримчан. Ця розбалансованість у формуванні політики щодо Криму буде усунута завдяки прийняттю РНБО Стратегії?

Антон Кориневич: Я вважаю, що нам дуже потрібний цей документ. І коли він буде затверджений Указом Президента, це буде обов’язковий до виконання всіма органами влади нормативно-правовий акт. Я думаю, що коли Стратегія буде затверджена, потрібно буде правильно користуватися цим інструментом. І він надасть можливість мати більшу координацію, зокрема, і в тих питаннях, які ви зазначили.

Ми надавали пропозиції щодо всього: прав людини, положення на ТОТ, доступу до послуг, запровадження засад перехідного правосуддя, наявності терміну корінні народи — вказати усі корінні народи і поруч з цим зазначити один із них — кримськотатарський народ.

Валентина Самар: У одному з варіантів проекту Стратегії я несподівано для себе побачила, що пропонується відновлення роботи Ради Міністрів і Севастопольської міської держадміністрації на підконтрольній Уряду території. Дискусія про це не нова, вона виринає з 2014 року. Чи відповідає така дія Конституції?

Антон Кориневич: Представництво не подавало відповідні пропозиції і ми вважаємо, що можна сконцентруватися на розвитку і сприянні роботі тих органів, які вже працюють на підконтрольній території. Нам здається, що краще збільшувати потенціал нашого органу, прокуратури, СБУ, Нацполіції, Мінреінтеграції. Що тоді мають робити ці (новостворені — ред.) органи? Якщо це просто спосіб отримати посвідчення і використовувати його в поганих цілях, то мені дуже не хочеться, щоб ці положення були в такому важливому для держави документі.

Стратегія — це політична заява України, на яку будуть дивитися всі держави світу. Я вважаю, що політично відновлення таких органів не несе ніякого ефективного результату. Що вони будуть робити і які вони матимуть повноваження? Краще посилювати органи, які вже працюють. Ми не говоримо про проблеми, які у них є. А проблеми існують і я навіть дивуюся, що в нас виходить робити те, що ми робимо.

Валентина Самар: Нагадуємо глядачам, що Х розділ Конституції України встановлює, що Верховна Рада Криму і Рада Міністрів Криму є органами, які утворюються відповідно до Конституції України та Конституції АРК, яка є законом України. Там чітко написано, що сформувати Раду Міністрів Криму може тільки Верховна Рада АРК. Якої наразі немає. Попереднє скликання розпущене, нині існує незаконний орган.

Антон Кориневич: Ми не підтримуємо це положення і знаємо, що інші органи, які подавали пропозиції, також його не підтримують. Сподіваємося, що в остаточному документі цього положення не буде.

Дамба на Північно-Кримському каналі в Херсонській області Фото: Facebook Андрій Гордєєв

Валентина Самар: Ще одна болюча тема — це подача води до Криму і зняття будь-якої блокади із окупованої території. Спікерка МЗС Росії Марія Захарова навіть поторгувалася з українською владою. Мовляв, якщо Україна зніме водну, товарну і енергетичну блокади, тоді, можливо, Росія візьме участь у Кримській платформі. Але неприємно, що й окремі міжнародники зараз говорять, що це питання зараз десь «на перетині» міжнародного гуманітарного права і прав людини. Залишимо ці дискусії для науковців, а політика України, сподіваюся, в цьому питанні буде чіткою, послідовною і незмінною.

Антон Кориневич: Позиція України зараз однозначна — ніякої подачі води в Крим до деокупації. Що б там не розказували російські маріонетки в Криму, які б істерики вони не влаштовували, що б не казали органи влади РФ, ніякої води в Крим ніхто подавати не буде. Для команди Представництва це позиція однозначна, компромісів тут бути не може. В Уряду, в МЗС, в Мінреінтеграції — така сама позиція. І ніяких підстав для зміни цієї позиції немає.

Валентина Самар: Що стосується скасування вільної економічної зони «Крим». Чи можливо прискорити прийняття цього законопроєкту? І натомість визначитись нарешті щодо економічних відносин з окупованими територіями Криму і Севастополя. Це прямо дотично до питання про санкції.

Антон Кориневич: Це питання не те, що назріло, а вже перезріло. Створена робоча група на базі Комітету з питань деокупації та захисту прав людини Верховної Ради. Ми всіляко підтримуємо будь-який рух вперед у цьому питанні. Закон, який зараз діє, абсолютно неправильний.

Валентина Самар: Яка позиція Банкової в цьому питанні?

Антон Кориневич: Я чув позиції багатьох колег, з якими ми працюємо, що питання ВЕЗ «Крим» треба закривати.

Валентина Самар: Облаштування КПВВ. Чи можливо, що в цьому році будуть знайдені ресурси, щоб там надавались всі адмінпослуги? Зараз не вистачає людей, транспорту для того, щоб зробити цілодобовою послугу тестування на covid.

Антон Кориневич: Облаштування КПВВ має робитися в цьому році. Має бути створений сервісний хаб-плюс. Подивимося, як цей проєкт буде реалізований на КПВВ «Чонгар». Там будуть не тільки адміністративні послуги, тому це і «плюс». Якщо на «Чонгарі» це гарно запрацює, тоді так само це може бути і на КПВВ «Каланчак». На «Чаплинці» все поки лишається в тому стані, як воно є.

КПВВ «Каланчак» Фото: kmu.gov.ua

Все, що від нас вимагалося — ми зробили. Думаємо, якщо навесні, так як заплановано, буде відкриття цього сервісного центру, ми всі зможемо подивитися, як це працює. Так само дуже важливим питанням є передача на баланс об’єктів КПВВ (ДП реінтеграції — ред.) Наразі там немає кому заправити дизельний генератор чи прибрати сміття. Ці та інші речі вирішуються в ручному режимі. Ми дуже вдячі Херсонському прикордонному загону за те, що вони це роблять. Але це має бути централізовано, має бути орган, який за це відповідає. Хоча я чую від кримчан (розмовляв з ними у потягу, коли їхав з Херсона), що вони дякують Україні, що це вже не вагончики в полі, що Україна зробила сервісні зони на КПВВ.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine