Как судят фигурантов «крымской весны»

Публикации

В районных судах Киева один за другим проходят заседания по уголовным производствах о государственной измене крымских чиновников, депутатов и судей. Все эти обвинительные акты направлены в суд по процедуре специального досудебного и судебного расследования. Что особенного в этой специальной процедуре, как проходит судебное следствие и что может затянуть его на неопределенный срок? Рассмотрим на конкретных примерах дел бывших крымских депутатов, чиновников, судей и российского чиновника, заседание в которых проходили в один день в судах Киева.

Як уже повідомлялось, на початок 2018 року прокуратура АРК скерувала до суду 72 обвинувальних акти про державну зраду кримських колаборантів — колишніх депутатів Криму і Севастополя та урядовців. Проте на сьогодні в суді по суті розглядається лише одне кримінальне провадження. Тоді на наше запитання про такі  незначні результати у прокуратурі відповіли, що причина в чинному законодавстві, а саме — у процедурі спеціального досудового і судового розслідування.

“Вона передбачає те, що якщо обвинуваченний переховується від органів досудового розслідування чи суду, а також володіє інформацією про те, що відносно нього розслідується кримінальне провадження, то суд за своїм рішенням постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження. Воно передбачає, що обвинуваченному надається захисник, який слідкує, щоб не порушувалися права обвинуваченного. Досліджуються всі матеріали, допитуються свідки. І постановляється вирок”, — пояснив прокурор військової прокуратури Центрального регіону України Айдин Худієв.

Худієв — прокурор у провадженні російського високопосадовця Олега Белавєнцева. Біографія цього чиновника нерозривна із кар’єрою міністра оборони Росії Сергія Шойгу. До кримської спецоперації віце-адмірал у відставці Белавєнцев керував  дочірнім підприємством «Оборонсервиса» — ВАТ «Славянка», що погрузло у корупційних скандалах. А ще раніше, за даними російських ЗМІ, Белавєнцев був розвідником — у 1985 році його навіть висилали за шпигунство  із Великобританії, де він був третім секретарем посольства СРСР.

Олег Белавенцев і Сергій Шойгу Фото: Кавполіт

Белавєнцев брав безпосередню участь у організації та проведенні спецоперації із захоплення Криму. Після анексії став представником президента РФ Володимира Путіна на окупованому півострові. Його обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність України і ведення агресивної війни, а також у  підбурюванні українських військових до державної зради. За даними прокуратури, у 2014 році він підбурював військовослужбовців ЗСУ до вчинення державної зради шляхом підкупів, обіцянок підвищення у службовому становищі тощо.

Прокуратура подала клопотання про долучення до справи п’яти томів із доказами вини Белавєнцева. Серед них — і документальний російський фільм «Четверта оборона Севастополя”, де обвинуваченний постає керівником спецоперації із захоплення Криму. Міжвидова боротьба за лаври головного героя «кримської весни», яка спалахнула між представниками різних груп впливу, сподвигла до створення піар-фільму, по суті,  із викриттям учасників окупації півострова. Російський політтехнолог Олег Матвєйчев у цьому фільмі каже таке:

“Усіма операціями по звільненню Криму командувала людина, яка зараз обіймає посаду уповноваженого президента Росії по Кримському федеральному округу — Белавєнцев Олег Євгенович (до липня 2016 року — ред.) Він здійснював і військове, і політичне керівництво цієї операції. Тобто, проводив переговори з владою, як Севастополя, так і Криму. Проводив переговори з депутатами, впливовими людьми, з бізнесменами, які тут працюють. Він безпосередньо керував військовою операцією”. 

фото: ForPost (Севастополь)

Сам Белавєнцев своїх “заслуг” також не приховує. Розповідає, як погрожував збити літак з виконувачем обов’язків президента України Олександром Турчиновим.

“Так, він збирався вилетіти сюди двома бортами. На одному сам, на другому — підготовлена група спецназу. Справа в тому, що ми тут приймали рішення, нам ніхто не заважав. І ми повідомили, що якщо він перетне кордон, ми його зіб’ємо”, — хизувався Белавєнцев перед російськими журналістами.

Однак усі ці свідчення — не в суді, а розслідування в Україні  Белавєнцев ігнорує. Тому захисник йому призначений із Центру безоплатної правової допомоги.

“Ми направляли приватними логістичними компаніями обвинувальний акт, підозру та інші процесуальні документи, зверталися із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів РФ, надсилали електронні листи на його електроyну пошту, яка вказана на офіційному сайті уповноваженого президента РФ”, — розповів прокурор Айдин Худієв. 

Із ухвал, які виносились суддями за цією справою дізнаємось, що лише оголошення про виклик до суду Белавєнцева друкувалось в Урядовому кур’єрі сім разів, а сам обвинувальний акт у липні 2017 року «було повернуто прокурору через те, що вказаний процесуальний документ з усіма обов’язковими додатками до нього не був направлений в порядку, визначеному положеннями про міжнародну правову допомогу у кримінальних справах, обвинуваченому ОСОБА_1, який є громадянином іншої країни». 

Крім того, захист Белавєнцева заявляв клопотання про призначення суду присяжних. Це питання, як сказано в ухвалі суду, «втратило свою актуальність через уточнення в обвинувальному акті часових проміжків, протягом яких обвинувачений вчинював дії, що ставляться йому у провину (березень 2014 року)», оскільки їх правова кваліфікація не передбачає застосування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Таким чином, справа Олега Белавєнцева була отримана Святошинським судом м.Киева напочатку грудня 2016 року, а клопотання прокурора   про здійснення спеціального судового провадження було задоволено майже через рік — у листопаді 2017 року. 

Дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу забирає значний час час, який подовжується з інших причин, які ми спостерігали і в цей день. Підготовче засідання у справі колишньої кримської судді Ірини Соколової не відбулося через неявку прокурора. Засідання у черговий раз перенесли. 

Такий же результат і засідання у справі екс-депутата Верховної Ради АРК, директора заводу «Фіолент» Олександра Баталіна, обвинуваченого у державній зраді. Із колегії суддів на засідання прийшов лише головуючий суддя. Захисник Баталіна за призначенням також не з’явився на засідання, тож його перенесли. 

Олександр Баталін, фото: phiolent.com

При цьому Олександр Баталін, який обвинувачується у скоєнні державної зради і є фігурантом українського санкційного списку, і досі носить звання “Героя України”. У народних депутатів не доходять руки, аби внести зміни до законодавства, щоб позбавляти державних відзнак колаборантів із Криму та Донбасу. Міністерство з окупованих територій запропонувало власні попровки до законів, проте вони передбачають, що позбавлення відзнак потребує обвинувального вироку для його власника. Отже без швидкого і справедливого суду навіть у таких випадках — ніяк.

Судячи із усього, до кримських справ занадто мало уваги з боку журналістів та громадськості. Відтак довелося бути свідком ведикого подивування суддів, що ці справи цікавлять журналістів, у іншому випадку працівники суду ледь пригадали, що справа призначена для розгляд. Довелось  вислухати і невдоволення прокурора тим, що обвинувачення не попередили заздалегідь про зйомку. Звісно, зовсім інша справа, коли обвинувачений — на лаві підсудних, або ж у справі адвокат найнятий, а не за призначенням. Репортаж з таких засідань — уже наступного тижня.