После аннексии Крыма РФ на его территории прекратилась деятельность не только органов государственной власти и местного самоуправления Украины, но и украинских партийных организаций. Верхушка крымской власти, представленная в основном членами Партии регионов — президентской партии Виктора Януковича, оттесняя друг друга, кинулась в партию президента Владимира Путина — «Единая Россия», а коллаборационисты помельче калибром удовлетворились членством в партиях второго и третьего эшелонов. Быстрое разворачивание на захваченном полуострове партийной сети необходимо было Кремлю для насаждения российской политической системы, проведения «выборов» и создания «российских органов власти» Крыма и Севастополя.
Крымские республиканские организации (КРО) политических партий Украины прекратили свою деятельность по умолчанию. По крайней мере, не известно о решениях каких-либо партий о приостановлении или прекращении деятельности их КРО в порядке, предусмотренном законом. Но он никак не ограничивает работу региональных структур территориально, они могут действовать и без регистрации юридического лица. Между тем отсутствие деятельности крымских парторганизаций негативно сказывается на формировании государственной политики деоккупации Крыма. Эта задача отсутствует в программах партий, а внести ее туда могут и должны крымские партийцы.
Есть первая ласточка: в партии «Украинское объединение патриотов – УКРОП» создана КРО, которую возглавил крымский предприниматель и общественный деятель Эрфан КУДУСОВ. В программе партии УКРОП есть раздел «Крым и Донбасс», где изложены принципы политики относительно оккупированных территорий. К разговору с Эрфаном Кудусовым в эфире программы «Вопрос национальной безопасности» также присоединится юрист Виталий НАБУХОТНЫЙ, юрист Регионального центра прав человека. (Телепроект Центра журналистских расследований, эфир ТРК Черноморская от 24 апреля 2018 года)
Валентина Самар: Пане Ерфане, ви здивували багатьох тим, що стали очільником Кримської республіканської організації партії УКРОП. Було заявлено, що ця партія перша створює кримську партійну організацію. Насправді, цих КРО дуже багато, але вони існують формально. Отже, в яких партіях вони працюють і яке їх і Криму місце в політиці?
Ерфан Кудусов: УКРОП – это первая постмайданная партия, которая создала первую крымскую организацию. То есть , фактически, мы находимся в экзиле от Крыма. Понятно, что до Майдана все партии были представлены в Крыму, а на сегодня активную позицию я бы в этих организациях не видел, все это находится в режиме затухания, даже у тех партий, которые представлены в парламенте, и в провластной коалиции. Периодически только возникают вопросы о Крыме, и локомотивом здесь являются два наших народных депутата – руководители Меджлиса (Мустафа Джемилев и Рефат Чубаров — ред).
Поэтому создание крымской организации УКРОПа – это был такой неожиданный шаг, но на самом деле, это для меня не неожиданность. Это результат предшествующей деятельности, когда масса людей идут своей дорогой, признавая Меджлис, но понимая какую-то свою правду, имеют свой взгляд на события в Крыму и на то, как должны развиваться события в отношении Крыма и в отношении его деоккупации.
Валентина Самар: Коли я написала в «Дзеркалі тижня», що активні кримчани не повинні замикатися в своєму середовищі і локалізуватися, а мають «іти в люди» — в політику, в партії, у їхні виборчі списки для того, щоб кримських людей було більше в українській політиці, то деякі члени Меджлісу мене засудили, але непублічно. Нібито я закликаю кримських татар до розколу. А вас не критикували за те, що ви пішли в політику?
Ерфан Кудусов: Меня не критиковали, я вхож в Меджлис, общаюсь со всеми членами Меджлиса, со всей нашей крымскотатарской общиной, которая есть на материке, и все понимают, что мы делаем одно дело. Да, есть различия в тактике, но все мы говорим об одном: о возвращении Крыма в Украину, о создании Крымскотатарской национальной автономии в Украине, о реализации права на самоопределение крымскотатарского народа. Это те базовые принципы, которых придерживаются все крымскотатарские организации, и я думаю, что большинство крымского сообщества, которое выехало. Я думаю, что большинство партий это объединяет, вопрос в том, что не все это артикулируют пока еще, в силу разных причин.
Валентина Самар: Що робити з тим, що кримська спільнота ніяк не може впливати на політику Кабінету Міністрів, на те, що виходить з воріт Адміністрації президента і йде в парламент, Кабмін чи Конституційний суд? У ВРУ є десь з десяток нардепів, яких можна прямо або умовно називати «кримськими». Центр журналістських розслідувань, починаючи з цього ефіру, започатковує новий спецпроект, щоб подивитися, чим займається кожен кримський народний депутат, які законопроекти подавав, скільки з них прийнято, тощо. І хочемо пройтися по всіх партіях, перш за все, парламентських, щоб подивитися, як працюють кримські осередки. Вирішили почати з вас.
Ерфан Кудусов: Здесь, на самом деле, две стороны этого вопроса. Первый – это те депутаты, которые действительно являются представителями Крыма, и вторая сторона – это те партии, которые представлены и не представлены в парламенте. И я бы не разделял эти партии.
На сегодня раздел о Крыме и оккупированных территориях есть в программе УКРОПа. Я думаю, что в каждой программе украинской партии должно быть сформулировано отношение к проблеме Крыма, отношение к оккупированным территориям, отношение к крымскотатарскому вопросу. Ведь ни для кого не секрет, что украинский вопрос проверяет русский либерализм. Я бы не хотел, чтобы крымскотатарский вопрос проверял либерализм украинский — как отношение к младшему и малочисленному народу.
И здесь правильно поставлен вопрос, что надо мониторить то, как действуют депутаты от Крыма, и мониторить все украинские партии на предмет отношения к Крыму. И я бы хотел, чтобы началась дискуссия о Крыме, которой, на самом деле, в широком плане еще не было. Отношение к гражданству в Крыму, отношение к коллаборационизму, отношение к Крымскотатарской национальной автономии – ведь вопросов много.
Валентина Самар: Дискусія дискусією, але вже три роки ми намагаємося щось зробити із законом про ВЕЗ «Крим», де корупційна складова – 90%. Три роки правозахисники, замість того, щоб займатися захистом прав людей в Криму, ходили на суди і судилися з Кабінетом міністрів за постанову №1035, яка дозволяла нам перевозити з Криму куций перелік з двох десятків особистих речей. Витрачали свій час для того, щоб судитися з НБУ за постанову № 699, яка нас зробила нерезидентами, не дозволяє користуватися банківськими послугами рівноправно з іншими громадянами України. Тут дискусія не потрібна, тут потрібна злагоджена робота. В чому ви її бачите?
Ерфан Кудусов: Мы приходим к такому выводу, что сегодняшняя власть не способна решить такие вопросы.
Валентина Самар: Тобто вимагати від неї не треба? Треба просто міняти?
Ерфан Кудусов: Требовать нужно, конечно, нужно объединять усилия, и я думаю, что это не одно усилие УКРОПа, а многих других общественных организаций и партий. Мы одни сломать эту схему не можем, мы сегодня получили госапарат, который действует против народа и особенно против того народа, который находится в оккупации, к сожалению.
Валентина Самар: У вас є план? Який у вас план роботи на травень для деокупації Криму?
Ерфан Кудусов: Это прежде всего, работа информационная, потому что работы «на земле», как у других партий, у нас нет. Несколько дней назад выпущена первая партийная газета на двух языках – на украинском и крымскотатарском. Это редчайшее издание. Это партийная газета УКРОПа, пилотный проект. Но это впервые в истории Украины мы говорим о нашей позиции на двух языках, тем самым мы хотим подать сигнал в Крым, что мы о Крыме не забываем, мы им занимаемся.
Фото: investigator.org.ua
Валентина Самар: Що ви конкретно робите?
Ерфан Кудусов: Конкретно мы занимаемся помощью людям, которые обращаются за консультациями о получении документов. В частности, мне люди звонят, спрашивают, например, о законопроекте №8297 («О внесении изменений в Закон Украины «О гражданстве Украины» относительно усовершенствования отдельных положений» — ред). Было уже несколько десятков звонков с вопросами, как это повлияет на гражданство, на возможность приезда в Украину, лишат ли людей гражданства.
То есть, у нас идет консультационная работа, работа по объединению различных общественных структур, потому что мы ведем работу и с общественными организациями крымскотатарскими. Я не хотел бы называть имена и названия, потому что многие имеют родственные связи в Крыму.
Валентина Самар: А є члени партії в Криму?
Ерфан Кудусов: Есть члены партии, которые бывают и там, и здесь.
Валентина Самар: Як ви дивитеся на те, щоб, відновлюючи роботу кримських організацій, залучати до партійної роботи людей в окупованому Криму? Наскільки це ризиковано, наскільки це виправдано і чи потрібно це?
Ерфан Кудусов: Я думаю, что все зависит от желания людей – если люди готовы работать, то мы готовы помогать. Ничего не мешает человеку, приехавшему на какое-то время в Киев, принимать участие в работе. У нас были случаи, когда на некоторые массовые мероприятия к нам приезжали люди из Крыма, и участвовали в массовых мероприятиях УКРОПа.
Валентина Самар: Я, напевно, не помилюся, коли скажу, що з кінця минулого тижня вам ставили питання і ви обговорювали питання, пов’язані із законопроектом №8297. Це президентський законопроект, який надійшов несподівано для всіх у Верховну Раду і який називається «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо удосконалення окремих положень». Він в одному пункті говорить про те, що люди, які під тиском іншої країни набули її громадянства, не винні і це громадянство не визнається. А з іншого боку говориться про те, що коли людина скористалась виборчим чи іншим правом, наданим іноземною державою, то це є підстава для позбавлення громадянства України.
Про це мають говорити юристи. Перед ефіром я зверталася до різних правозахисних організацій, запитуючи, чи не зробили вони вже правовий аналіз цього законопроекту, але, на жаль, поки що такого аналізу немає. Але в нас є на зв’язку телефоном Віталій НАБУХОТНИЙ, юрист Регіонального центру прав людини . Отже, які загрози містить цей законопроект, чи може, ці загрози перебільшені ЗМІ?
Виталий Набухотный, юрист ОО «Региональный центр прав человека» Фото: Микола Мирний / humanrights.org.ua
Віталій Набухотний: Ви праві, ці загрози перебільшені, оскільки, відповідно до цього законопроекту, вводиться окремий випадок, при якому не вважається добровільним набуття певного громадянства, зокрема, в контексті набуття громадянства Російської Федерації в результаті окупації Криму.
Проте зараз багато ведеться розмов стосовно цього положення, то там йдеться, що якщо громадянин скористався виборчім або іншим правом, яке йому надає іноземне громадянства. Але відповідно до закону України про окуповані території, а саме статті 5 та 9, де йдеться стосовно незаконності нав’язування громадянства РФ у контексті Криму та невизнання документів, ті паспорти, які отримують громадяни України в Криму, не прирівнюються до іноземного громадянства. Відповідно, самі ці паспорти не визнаються іноземними паспортами. І за моєю думкою і думкою моїх колег, нам немає підстав говорити про розповсюдження цього пункту на кримчан.
Валентина Самар: Що мали на увазі юристи в Адміністрації президента, поки що не зрозуміло, тому що комунікація, на жаль, була і залишається нульова. Нам не пояснили за ці дні.
Віталій Набухотний: Я знову поясню, що ця проблема роздута, тому що, читаючи пояснювальну записку до цього законопроекту, ніде не йдеться про якусь конкретну втрату, про Крим чи ще щось. Там йдеться про випадки незаконності набуття громадянства України у різних ситуаціях. Тобто якби це був законопроект, направлений безпосередньо на Крим, я впевнений, що у пояснювальній записці йшлося б конкретно про втрату і такі інші нюанси. Тому, на мою думку, це все дуже розкручено, і було б чудово, якби компетентні державні органи виступили з офіційною заявою, що дійсно ми не збираємося позбавляти паспортів наших громадян, які знаходяться на окупованій території Криму, і тим самим ще раз їм показати, що ви є нашими громадянами і ні за яких підстав ми не будемо вас позбавляти громадянства.
Валентина Самар: Але, на жаль, за ці дні ми не почули цих слів ні від кого.
Віталій Набухотний: Я з вами згоден.
Валентина Самар: Люди в Криму під страхом втратити роботу, навчання, свободу голосували, деякі були членами виборчих комісій. Так, вони порушували закон, але робили це під примусом. І от щойно відбулися «вибори» президента РФ, а в Херсоні затримали Олену Юревич (Одновол), одну з учасниць агітаційної кампанії Владимира Путіна . І ці події — законопроект і арешт — відбуваються одночасно, що страшенно збурило емоції людей у Криму. Що б ви порадили?
Віталій Набухотний: Те, що ви говорите, — це трохи інша тема. Зараз популярні розмови про притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності людей, які залучені у державну діяльність на окупованій території. Що я б хотів порадити людям в контексті цього законопроекту? Почути основний меседж – кримські паспорти не є іноземними паспортами, тобто ні про яку втрату, відповідно до цього законопроекту, не йдеться. І друга порада – не втрачати зв’язків з Україною, тому що саме наявність таких зв’язків є і буде основним джерелом у майбутній деокупації Криму.
Звертайтеся до УГСПЛ, до Регіонального центру з прав людини, який знаходиться в Києві, ми будемо намагатися тлумачити ці всі положення. І через виходи в такі ефіри ми намагаємося достукатися до таких осіб, щоб вони зі свого боку надали якісь офіційні коментарі, тому що ситуація для юристів більш-менш очевидна, а в людей може викликати питання.
Фото: investigator.org.ua
Валентина Самар: Ми були б вдячні УГСПЛ, щоб вона оперативніше зробила правовий аналіз цього законопроекту, і розповсюдила його на всіх майданчиках, починаючи з соціальних мереж, завдяки яким люди в Криму і отримують більшість інформації.
Ерфане, яка ваша позиція з приводу цього президентського законопроекту? І чи з вашого боку будуть якісь дії?
Ерфан Кудусов: На самом деле, этот законопроект достаточно противоречив, и подтверждением моих слов является то, что даже лидер Меджлиса крымскотатарского народа оказался в ситуации, когда был вынужден комментировать, что законопроект требует доработки.
Валентина Самар: Для нього він теж був несподіванкою.
Ерфан Кудусов: Когда такие законопроекты вносятся, просто нонсенс, если они не обсуждаются в кругу тех народных депутатов, той структуры, которая будет непосредственно связана с этой проблемой. Если этот законопроект не обсуждался с участием наших депутатов от Крыма, от Меджлиса, то для меня это знак вопроса к власти – что она делает? Это вызвало такую бурю эмоций в Крыму, что ее сейчас приходится успокаивать всем. Разъяснять людям. Я написал маленький простой пост – «Законопроект №8297 в таком виде принят не будет». Чтобы люди успокоились.
Валентина Самар: Як ви цього доб’єтеся?
Ерфан Кудусов: У УКРОПа есть 7 нардепов в Верховной Раде, у Меджлиса есть, и вообще разумные народные депутаты в Верховной Раде есть. Мы имеем контакты, мы свою версию видения рассказываем, и говорим, что в таком виде законопроект не может быть принят, он должен быть либо отклонен, либо доработан.
Валентина Самар: Тепер парламентські партії отримують наші гроші, гроші з бюджету для свої партійної діяльності, в тому числі ці гроші перераховуються у всі без винятку регіональні організації. Ці ж гроші від парламентських партій мають надходити і до кримських організацій, які повинні відновити свою роботу. На що живе ваша КРО?
Ерфан Кудусов: Партия УКРОП не представлена в виде фракции в парламенте. То есть сегодня УКРОП – это оппозиционная партия, и Крымский УКРОП тоже в оппозиции к сегодняшней власти. Но я могу сказать, что в УКРОП я вступил всего на всего в декабре прошлого года…
Валентина Самар: То есть в какой тумбочке лежат партийные деньги УКРОПа вы еще не знаете?
Ерфан Кудусов: Я пока не знаю. 3,5 года я работал сам, и сегодня я работаю на полуволонтерских основаниях. Иногда мне подкидывают помощь. Мы проводили детский музыкальный конкурс и УКРОП сильно помогал. Мы проводили соревнования по крымскотатарской борьбе Куреш, и тоже УКРОП подключался. Но пока мы волонтерим, на самом деле, вот и вся наша партийная тумбочка.
