В окупованому Криму «суд пелляційної інстанції» в середу, 5 липня, відхилив скаргу захисту заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза на продовження йому арешту. Він залишиться під вартою до 8 жовтня.
Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook адвокат Чийгоза Микола Полозов, передає Центр журналістських розслідувань.
«Суд апеляційної інстанції відмовився випустити Ахтема Чийгоза з-під варти. Там він за рішенням 1 інстанції буде до 08.10.17», – написав Полозов.
У відеокоментарі після засідання «Верховного суду Криму» по «справі Чийгоза» адвокат назвав знущанням відмову російської влади дозволити його підзахисному попрощатися з померлою матір’ю і зазначив, що звертатиметься з цього факту до ЄСПЛ.
«Звичайно, йому дуже важко … Він не зміг взяти участь в похоронах своєї матері і, безумовно, це негативно відбилося на ньому і емоційно. Я думаю, що ті дії, які російська влада здійснює по відношенню до Ахтема Чийгоза, інакше як знущанням не назвеш. Це, безумовно, нелюдське ставлення. І я думаю, що в подальшому цьому факту дасть оцінку, в тому числі, Європейський суд з прав людини», – сказав Полозов.
Як повідомлялось, 22 червня так званий «Верховний суд Криму» продовжив ще на три місяці арешт Ахтема Чийгоза до 8 жовтня 2017 року.
2 червня померла мати Ахтема Чийгоза, проте його відмовилися випустити з СІЗО, щоб він зміг взяти участь в похоронах.
Нагадаємо, 26 лютого 2014 року біля кримського парламенту зібралися кілька тисяч прихильників кримськотатарського Меджлісу і «Русского единства». Організаторами заходу виступили голова Меджлісу Рефат Чубаров і лідер «Русского единства» Сергій Аксьонов. Тоді в результаті зіткнень двоє людей загинули. Слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу.
29 січня 2015 року в Криму був затриманий заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз за підозрою «в організації і участі в масових заворушеннях 26 лютого 2014 року». 15 квітня по цій же «справі» був заарештований Алі Асанов, 7 травня в селі Грушівка під Судаком – Мустафа Дегерменджі.
Правозахисники вважають «справу 26 лютого» юридично нічим не обґрунтованою і розглядають її як інструмент політичного переслідування. При цьому, за участь у подіях 26 лютого заарештовані тільки активісти, опозиційні до діючої «влади» Криму.
