Антикорупційна бутафорія

Публікації
Фото: svidomo.org

Поки кияни роз’їжджали по відпустках, у Київській міській раді прозвітували: набула чинності Антикорупційна програма.

Документ спрямовано на своєчасне виявлення, усунення та мінімізацію корупційних ризиків при виконанні посадових обов’язків працівниками.

А як у столиці боролися з корупцією та притягували порушників антикорупційного законодавства до відповідальності раніше? «Свідомо» і справді зацікавилось цим питанням, адже ще у 2016 році і при Київській міській раді, і при Київській міській державній адміністрації створили цілі управління з контролю та запобігання корупції. Завдання обох структур фактично дублюють завдання Антикорупційної програми.

У відповіді на наш запит до управлінь нам повідомили: з 2016 до липня 2018-го року було виявлено та направлено до Національного агентства з питань запобігання корупції 21 повідомлення про факти порушення антикорупційного законодавства. Ще 69 повідомлень стосувалися невчасно поданих декларацій.

Що ж стосується осіб, які понесли за ці порушення відповідальності – то такі дані в управлінні відсутні.

Про що свідчать такі показники? І чия це робота — виявляти порушення антикорупційного законодавства на місцях?

Ми запитали про це у юриста Антикорупційного штабу Сергія Миткалика, який в рамках проекту «Приховані інтереси» відстежує наявність конфлікту інтересів у депутатів та посадовців місцевих органів влади. Активіст невисокої думки про боротьбу з корупцією, і не тільки у Києві.

– При вступі на посаду, кожен кандидат проходить перевірку, але, на жаль, питання щодо наявності конфлікту інтересів чи порушення антикорупційного законодавства, не ставлять. Не ведуть контролю і вже після обрання на посаду, – одразу пояснює Миткалик. І додає, що наразі фактично всю роботу з перевірки посадовців виконує Національне агентство з питань запобігання корупції. І, як видно з результатів, не зовсім справляється. – Ми розуміємо, що у нас мільйони суб’єктів декларування, яких при вступі на роботу повинні перевіряти. І це не 500 працівників НАЗК, умовно, має робити. А все таки особи при кожному органі. Але система тільки налагоджується.

Тож перейдемо до реальних прикладів.

Це Володимир Басалига – директор комунального підприємства «Госпкомобслуговування». Він був героєм нашого розслідування про смачний, але таємний бізнес у стінах Київської міської ради.

Фактично перше, що зробив Басалига після призначення на посаду директора комунального підприємства – це віддав їдальню Київради приватній фірмі «Київська ресторація».

Відтоді приватна компанія без конкурсу та орендної плати вигідно годує усіх працівників та відвідувачів Київради. Місто ж взамін – отримує копійки.

Після нашої історії діяльність Басалиги привернула увагу Національного агентства з питань запобігання корупції. Щоправда, в НАЗК звернули увагу не на підозрілу угоду, яка вигідна приватній компанії. А на інший цікавий факт.

Будучи два роки директором комунального підприємства, Володимир Басалига продовжував вести бізнес. Був одним із співвласників фірми «ПКБ-ІФ».

Ще однією співвласницею цієї фірми є Віра Прокопів, дружина секретаря Київради Володимира Прокопіва. Родини Басалиг і Прокопівих поєднують не тільки бізнес, але й дружні стосунки.

– У межах Київради у нас робочі стосунки, а так ми дружимо з дитинства. Ми з маленького міста, яке ми дуже любимо, – так відповів нам Басалига, коли ми уточнювали, чи допоміг йому спільний бізнес з дружиною секретаря Київради отримати керівну посаду в столиці. Тобто, наявність бізнесу не заперечив.

Про робочі стосунки у стінах КМДА запевняє і секретар Київради. Виходить, що друг Басалиги не міг не знати, що директор «Госпкомобслуговування» за сумісництвом ще й підприємець.

– Це бізнес моєї дружини. Він на наші робочі стосунки ніяк не впливає, – не приховує Володимир Прокопів.

Коли ж в НАЗК дізналися, що Басалига не вийшов з бізнесу протягом місяця як став директором комунального підприємства – винесли припис Київському міському голові Віталію Кличку.

То чому ж на бізнес Басалиги звернули увагу тільки зараз, і тільки у НАЗК, а не в антикорупційних управліннях, які вже два роки працюють при Київраді та КМДА? Та чим загрожує порушення закону посадовцю? «Свідомо» поцікавилося цим у Віталія Кличка.

– Я не в курсі. Ще не знаю, треба розібратись, – попри те, що припис оформлено саме на очільника столиці та саме очільник столиці дав розпорядження про проведення службового розслідування, таке враження, що про історію Басалиги Віталій Кличко вперше почув саме від нас.

Тож поки Кличко розбирається, «Свідомо» отримало копію Акту службового розслідування стосовно Володимира Басалиги.

Документ фактично виправдовує директора комунального підприємства. Зокрема, члени комісії зазначають, що це перше порушення Басалиги.

І додають: не винен, бо навіть бізнесу вже встиг позбутися. До речі, фактично одразу після зустрічі зі «Свідомо» Басалига продав 33% в компанії за трохи більше ніж 24 тисячі гривень.

Більше того, навіть пояснення порушення законодавства знайшлося: «В ході службового розслідування встановлено, що до невиконання вимог закону директором комунального підприємства «Госпкомобслуговування» Басалигою В.І. призвела погана обізнаність останнього з нормами законодавства у сфері запобігання і протидії корупції».

Фактично, члени комісії, серед яких і представник управління з питань запобігання та виявлення корупції Київради, визнають: посадовець порушив закон, бо… погано його знав.

– На сьогодні, коли НАЗК виявляє такий факт, він виносить припис керівнику. І таких приписів відносно достатньо, і НАЗК в принципі на цьому показує свою роботу. Що ми винесли наприклад 500 приписів про врегулювання таких речей. По-факту, це практично мертва норма, – пояснює юрист Миткалик. Він також звернув увагу на пояснення Басалиги власного порушення. – На сьогодні, відповідно до Конституції, незнання законів не звільняє від відповідальності. Тому в будь-якому випадку за те, що він вчинив, він повинен відповідати. Але, на жаль, ми бачимо, пройшло багато часу.

Тобто спільний бізнес з дружиною секретаря Київради не помітили ані при оформлення Басалиги на роботу в комунальне підприємство, ані під час щорічного декларування.

Але і це не головне. Ані приписи НАЗК, ані службові перевірки не загрожували Басализі абсолютно нічим. Притягнути хоча б до дисциплінарної відповідальності директора комунального підприємства могли, але два з половиною роки тому. Протягом першого місяця з дня призначення на посаду. А тепер – це виключно формальність.

– Формально покарати при наявності чинного законодавства Басалигу ми не можемо. Дуже часто по строках ні НАЗК не встигає, ні керівники державних органів. Чому? Бо притягнення відбувається протягом місяця з моменту виявлення правопорушення, або 6 місяців з дня його вчинення, – пояснює реалії українського антикорупційного законодавства Миткалик. І розмірковує, що було б за ідеальної роботи антикорупційних органів. – Теоретично уявимо, що Басалига не позбувся своїх корпоративних прав, і керівник Кличко міг би ініціювати проведення службового розслідування з наслідками звільнення про невиконання чинного законодавства.

Звісно, не вихід вчасно з бізнесу Басалиги та повна відсутність відповідальності за це – лише дрібничка. Але саме з таких дрібничок складається ціла система. Система бездіяльності антикорупційних органів. І як наслідок, відсутність відповідальності для порушників.

Тож залишається сподіватися на запуск нової Антикорупційної програми Київської міської ради, в рамках якої, до речі, обіцяють проведення семінарів щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства.

Певно, багатьом київським посадовцям та чиновникам такі антикорупційні навчання можуть стати у нагоді. Збагатити свої знання не завадило б тому ж Володимиру Басализі. Хтозна, можливо, він ще щось недогледів у антикорупційному законодавстві.

Матеріал вийшов у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки Інтерньюз-Нетворк