Чергову інформаційну атаку російських та кримських пропагандистських ресурсів про ймовірну подачу дніпровської води до окупованого Криму спровокував допис Сергія Хланя, колишнього нардепа від Блоку Петра Порошенка. Політик написав у соцмережі, що Каховський магістральний і Північно-Кримський канали планують об’єднати і передати в управління акціонерній компанії «Води Таврії» з метою прихованої приватизації. Ця оборудка, на думку екснардепа, має потенційну загрозу у відновленні постачання дніпровською водою окупованого РФ Криму.
В інтерв’ю Центру журналістських розслідувань Сергій Хлань повідомив деталі планів про підпорядкування державних об’єктів приватній структурі та деталі перемовин із її бенефіціаром, ім’я якого назвати відмовився.
«Наскільки я знаю, існує думка (це за інсайдерською інформацією), що Каховський магістральний канал і Північно-Кримський канал залишаться [об’єктами] державного майна як юридичні особи, але згідно закону, який було прийнято про концесію, їх передадуть в управління ПАТ «Води Таврії» для управління фактично цими двома артеріями півдня України. Тобто, не змінюючи державної форми власності буде такая прихована приватизація саме державних активів. Тому що є попередня домовленість, що майбутній бенефіціар цієї публічної акціонерної компанії вкладе найближчим часом 50 млн доларів в модернізацію цієї системи меліоративної, яка на сьогоднішній день і так є працюючою. Наскільки я знаю, було запропоновано ті кошти вкласти у будівництво недобудованої Нижньо-Сірогізької системи, але він відмовився. Йому краще брати вже те, що вже працює і там стати фактично монополістом на ринку послуги подачі води для зрошення. Але це ж не тільки вода для зрошення, це ще й питна вода для деяких регіонів Херсонщини та Запорізької області», – сказав Сергій Хлань.
До 2014 року 85% потреби Криму у прісній воді забезпечувалось постачанням дніпровської води, що подавалась із Каховського водосховища Північно-Кримським каналом. Після незаконної анексії Криму Росією Україна повністю припинила водопостачання. Сергій Хлань підозрює, що з передачею Північно-Кримського каналу в управління приватній компанії є загроза відновлення водопостачання Криму.
«А найнебезпечніше те, що ПАТ матиме змогу подавати воду в окупований Крим. Тому що внаслідок такої юридичної «запобіганки» державна компанія України чи Державне водне агенство не могло напряму співпрацювати з агресором та з окупованою частиною нашої країни, а в цьому випадку ця ПАТ фактично зможе заключити договори, наприклад, з Венесуелою, яка визнає Крим як частину РФ, а вже венесуельська компанія буде укладати прямі угоди з кримською державною компанією. Є велика загроза в тому, що наша вода піде на підтримку збройних сил окупанта і забезпечення росту економіки окупованої частини нашої країни», – каже Сергій Хлань.
Сергій Хлань стверджує, що документи про вказану оборудку із каналами вже на підписі у прем’єра Андрія Гончарука. При цьому зізнається, що ніякого документального підтвердження його словам немає – це лише інсайдерська інформація. Не називає й імені лобістів, які мають бізнес-інтереси у цій справі.
«Тут збігається і бізнес-інтереси деяких впливових бізнесменів (я не можу називати їхні прізвища зараз, тому що в мене немає документального підтвердження), але там є певні здгадки. І, фактично, офісу президента, в якого стоїть задача – знайти механізм подачі води в окупований Крим», – каже Хлань.
Схема, про яку говорить Сергій Хлань, не нова. Андрій Сенченко, який у 2014 році був заступником глави адміністрації президента, двічі блокував спроби урядовців Арсенія Яценюка відновити водопостачання до Криму.
У травні 2014-го прем’єр Яценюк давав доручення «опрацювати можливість створення на базі майна Північно-Кримського каналу акціонерного товариства, але розголос Сенченком «ціни питання» зупинив оборудку. Тоді за відновлення водопостачання у Крим ходоки від окупантів пропонували хабар у 20 мільйонів доларів.
Отже, які ж наразі є факти, що свідчать про чергову спробу подати у незаконно анексований Росією Крим воду з Дніпра завдяки схемі виведення каналу із державного управління?
Фактом на сьогодні є лише те, що Уряд пропонує вивести Управління Північно-Кримського каналу із Переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації. 3 лютого урядовий проект закону, що затверджує новий Перелік, був зареєстрований у Верховній Раді України. У трьох додатках до нього ми не знайшли ні Північно-Кримський канал, ні Каховський магістральний.
Центр журналістських розслідувань звернувся до Державного агентства водних ресурсів України з проханням підтвердити чи спростувати інформацію про плани передачі Північно-кримського каналу та Каховського магістрального каналу в управління акціонерній компанії.
Керівництво Держводагенстства від інтерв’ю відмовилось, делегувавши повноваження відповідати на наші питання Сергію Шевченку, начальнику управління Північно-Кримського каналу, яке знаходиться у Таврійську, поблизу Нової Каховки. Однак ніякої інформації він надати не зміг.
«На сьогоднішній день в управлінні Північно-Кримського каналу немає ніякої офіційної інформації з питання об’єднання з Каховським магістральним каналом. Тому не можу дати ніякого коментаря», – каже Сергій Шевченко, начальник управління Північно-Кримського каналу.
Сергій Шевченко каже, що технічної можливості подати воду у Крим наразі немає, адже дамба недобудована і досі не взята на баланс управління каналу. А от воду для херсонських аграріїв цього року можуть пустити раніше звичайного.
«Як правило, пуск води в Північно-Кримський канал відбувається в кінці березня. Але в цьому році надзвичайно тепла зима. Випало дуже мало опадів. Тому не виключено, що ми будемо подавати раніше. Але все буде залежати від того, наскільки будуть подані до Управління заявки сільгоспвиробників».
Отже, наразі жодних офіційних підтверджень щодо планів з передачі управління північно-кримським каналом приватній компанії, а тим більше – подачі дніпровської води у Крим, ми не знайшли. Фактом є спроба уряду виключити цю стратегічну артерію із переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. Тож чекаємо на відповідь Держводагентства на наш інформаційний запит.