У квітні 2022 року не менше пʼяти російських військових вдерлися до приватного будинку в селищі Білозерка на правобережній Херсонщині. Вони поселилися в ньому, пиячили і фотографувалися. Виїжджаючи звідти за два місяці, окупанти його розграбували. Повернувшись до себе додому господар будинку недорахувався майна майже на 230 тисяч гривень.
Завдяки зробленим окупантами світлинам вдалося встановити чотирьох російських військових – за версією слідства саме вони причетні до цього злочину. 19 листопада Херсонський міський суд виніс заочний вирок першим двом із них за порушення законів та звичаїв війни за ч.1 ст.438 Кримінального кодексу України – 44-річному Сєрґєю Вайдє і 58-річному Сєрґєю Суслову.
Центр журналістських розслідувань розповідає деталі цієї справи.
Сєрґєй Вайда, російський військовий. Фото з відкритих джерел
«В будинку панував безлад»
За кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 22 лютого 2022 року, співвласник аграрного підприємства поїхав у гості до своєї доньки на Вінничину. Приглядати за своїм будинком і чималим домогосподарством у селищі Білозерка, що неподалік від Херсона, він залишив свого працівника і кількох робочих.
«У квітні 2022 року мені зателефонували і повідомили, що до мого будинку заселилися пʼятеро російських військових. Я дозволу на це не давав, мене ніхто про дозвіл на проживання в моєму будинку не питав. Росіяни жили там, користувались моїм майном, моїми продуктами, моїми побутовими речами. Після звільнення правобережної Херсонщини і селища Білозерка я в грудні 2022 року приїхав додому і нарешті зміг оглянути будинок. Там був безлад. Чимала частина моїх речей зникла», – сказав у суді потерпілий.
Чотири свідки розповіли в суді, як усе відбувалось. Вони працювали на підприємстві потерпілого і доглядали за його будинком під час окупації Білозерки.
Росіянин Сєрґєй Суслов, 2018 рік. Фото з соцмереж
За словами одного з них, у квітні 2022 року до будинку на військовій техніці приїхали озброєні російські військові і заселились у ньому. Вочевидь, «освободителям» сподобалось просторе двоповерхове помешкання, огороджене парканом і з усіма вигодами. Свідки кажуть, що там було все – плазмові телевізори в кожній кімнаті, багато посуду, холодильники, морозильна камера, чимало іншої побутової техніки, а також різноманітна сільгосптехніка.
«На початку червня 2022 року я бачив, як росіяни стали виносити з будинку сумки з електричними інструментами. Все це вони вантажили на БТР, що стояв біля воріт і кудись те майно вивозили. Потім вони повертались та вантажили ще і ще: телевізори, обігрівачі, холодильники, газові плити. Коли завершили вантажити, зачинили двері будинку і поїхали. Потім через вікна я побачив, що в будинку панує безлад, усі речі розкидані, телевізори на стінах зникли», – сказав один зі свідків.
Інші свідки підтвердили: після виїзду з будинку російських військових у ньому зникло чимало речей. Загалом окупанти вкрали майна майже на 230 тисяч гривень: три телевізори, газову плиту, плиту комбінованого типу, два холодильники, морозильну камеру, дві пляшки бренді, п’ятилітрову пляшку вина, скутер, сівалку навісну, чотири колеса з дисками і шинами для трактора, три бензинових коси, мотоблок, два генератори, садову газонокосарку, чотири кутошліфувальні машинки, два електрообігрівачі, два перфоратори, електричний відбійний молоток.
Росіянин Сєрґєй Суслов, січень 2024 року. Фото з соцмереж
Священник-«Крот» і його подільники
Завдяки зробленій російськими військовими фотографії в цьому будинку його господар зміг побачити своїх непроханих гостей. Цю світлину ще в серпні 2022 року опублікували в соцмережах, звідки вона «розлетілась» по місцевим групам і чатам. Далі їхня ідентифікація була вже справою часу: встановити їхні особи вдалось, у тому числі, завдяки їхнім сторінкам у соцмережах. Про це ЦЖР повідомили в пресслужбі Херсонської обласної прокуратури.
«Саме завдяки фото з Телеграм-каналу, на якому російські військові перебували в будинку потерпілих співробітники Служби безпеки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони та Національної поліції України змогли їх ідентифікувати. Фотографія допомогла встановити й власника будинку та підтвердити факт пограбування», – сказали нам у пресслужбі обласної прокуратури.
Встановлені на фото окупанти є військовослужбовцями 10-ї окремої бригади спеціального призначення Збройних сил РФ. Першим двом фігурантам цієї історії суд виніс вирок.
Це: Вайда Сєрґєй Пєтровіч із позивним «Крот», 28 серпня 1980 року народження, уродженець Мінської області Білорусі, мешканець м. Майкоп Республіки Адигея РФ і Суслов Сєрґєй Міхайловіч, 31 січня 1967 року народження, уродженець і мешканець села Троїцький Свєрдловської області РФ.
Сєрґєй Вайда. Фото з окупаційних медіа
Найбільш відомим із них виявився Сєрґєй Вайда. Він не просто комбатант, а ще й священик Російської православної церкви, який був настоятелем Свято-Успенського храму в хуторі Гавердовський Майкопської і Адигейської єпархій, а до того – настоятелем Свято-Іллінського храму станиці Незамаївська Краснодарського краю. Він мав 11 дітей.
7 травня 2025 року Сєргєя Вайду ліквідували на Херсонщині. Він загинув від українського FPV-дрону. За даними російських медіа, в 2019 році цей російський священник став фігурантом звинувачення парафіян у доносі, самодурстві та слабкому володінні богослужбового статуту.
«Суд встановив, що Сєрґєй Вайда і Сєрґєй Суслов, діючи умисно в умовах міжнародного збройного конфлікту, приймаючи у ньому безпосередню участь, будучи комбатантами, перебуваючи на тимчасово окупованій території селища Білозерка на Херсонщині, без дозволу власника та інших законних підстав, проникли на територію домоволодіння. Там вони почали проживати, використовуючи усі матеріальні цінності, які перебували на території та в будівлях. У подальшому вони пограбували будинок», – йдеться у вироку суду.
За цей злочин їх визнано винними у порушенні законів та звичаїв війни, яке полягало у пограбуванні цивільної особи, яка перебуває під захистом. Тож вони порушили вимоги статті 33 Конвенції про захист цивільного населення від 12 серпня 1949 року. Дії обох російських військовослужбовців кваліфікували за ч. 1 ст. 438 КК України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обидва фігуранти цієї справи перебувають у міжнародному розшуку з 11 вересня 2024 року, тож судовий процес відбувався заочно – in absentia.
Одна з призначених державою захисників обвинувачених сказала в суді, що матеріали кримінального провадження, на її думку, не містять належних та допустимих доказів на підтвердження їхньої вини. Тому вона просила суд винести виправдувальний вирок. Однак суд вважає, що винуватість обох фігурантів справи повністю доведена.
Вирок суду – 12 років позбавлення волі кожному з обвинувачених. З кожного з них мають стягнути майже по 14 тисяч гривень за залучення експерта. Крім того, вони мають солідарно відшкодувати потерпілому завдану матеріальну шкоду розміром у майже 230 тисяч гривень.
Вирок суду набере законної сили після завершення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
На цьому крапка в історії пограбування будинку в Білозерці ще не поставлена. 3 грудня має відбутися наступне засідання Херсонського міського суду щодо обвинувачення в порушенні законів та звичаїв війни ще двох російських військових із Москви – 30-річного Станіслава Асонова і 37-річного Алєксєя Фєдчєнка.
Військовослужбовець РФ Станіслав Асонов, підозрюваний у воєнних злочинах. Фото з соцмереж
Вони теж позували для фото у захопленому і згодом розграбованому будинку разом із священником-«Кротом» Сєрґєєм Вайдою і Сєрґєєм Сусловим.
Росіянин Алєксєй Фєдчєнко. Фото: wanted.mvs.gov.ua
Як повідомили ЦЖР у пресслужбі Херсонської обласної прокуратури, особу пʼятого російського окупанта, зафіксованого на фотографії в тому будинку, слідчі ще встановлюють.
Сальдо, Давтян, Єфім та інші
Пограбування житлових будинків на тимчасово окупованій території і перетворення їх на смітники – звичайна поведінка, притаманна російським військовим. Журналісти ЦЖР не раз фіксували це на правобережній Херсонщині після її звільнення восени 2022 року. За даними Херсонської обласної прокуратури, загалом правоохоронці розслідують зараз в області приблизно 4,5 тисячі кримінальних проваджень про воєнні злочини, повʼязані з пограбуванням цивільного населення.
«Основна складність цієї категорії злочинів – ідентифікація російських військовослужбовців, оскільки в більшості випадків відсутні їхні повні анкетні дані», – пояснили ЦЖР представники пресслужби прокуратури.
Вкрадені пральні машинки, які російські військові стягнули і кинули на подвір’ї будинку в селі Олександрівка, листопад 2022 року. Фото: Олег Батурін
Перший вирок у цій категорії злочинів, скоєних на Херсонщині, виніс Пересипський районний суд Одеси 1 червня 2023 року. Суд відправив за ґрати на 15 років з конфіскацією всього майна Давтяна Артура Арамовича з Донецька, 25 жовтня 1993 року народження. Він мобілізувався до «народной милиции «ДНР» Збройних сил РФ і служив на території зруйнованої АЗС у селі Петропавлівка Зеленопідської сільської громади Каховського району.
14 березня 2022 року Артур Давтян разом із іншими невстановленими окупантами напали на чотирьох мирних мешканців району і пограбували їх майже на 36,35 млн гривень. Того ж дня Давтян у супроводі 17 озброєних військових о шостій годині ранку вдерся до помешкання іншої сім’ї і, погрожуючи мирним людям вбивством відібрали у господаря $800 тисяч та мобільні телефони, годинники та інше майно загальною вартістю на мільйони гривень.
Засуджений російський військовий Артур Давтян
Артур Давтян разом із іншими військовими РФ відібрав з приватних будинків дві дорогі автівки Mercedes-Benz і одну Toyota моделі «Land Cruiser 200». Власника однієї з машин представники окупаційної армії викрали і вивезли до Нової Каховки, де незаконно тримали протягом кількох годин.
Розслідувати цей злочин вдалось великою мірою завдяки потраплянню Артура Давтяна в полон. У своїх показах у суді він згадував Єфіма – відомого колаборанта з Каховки Віталія Єфіменка, колишнього заступника гауляйтера Нової Каховки. За ці ж пограбування російські окупанти згодом кинули Єфіменка на підвал. Він у січні 2025 року погодився добровільно підписати контракт зі Збройними силами РФ, аби уникнути покарання і винесення «судового» вироку. Єфім пропав без вісті під час «мʼясних штурмів» окупантів. З власних джерел ЦЖР відомо, що тіла вбитого Віталія Єфіменка не знайшли, проте росіяни ще в серпні офіційно визнали його загиблим під Вовчанськом Харківської області.
Декілька інших справ щодо воєнних злочинів, повʼязаних із пограбуванням цивільного населення на Херсонщині, зараз перебувають на розгляді в українських судах. Це справа з обвинувачення Володимира Сальда, голови окупаційної адміністрації Херсонської області, у захопленні ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» і незаконному вивезенні зерна в 2022 році.
Іслам Хізрієв. Фото: Миротворець
Ще одна справа, яка перебуває в суді – з обвинувачення у порушенні законів та звичаїв війни Хізрієва Іслама Ісмаїловича, 2 червня 1983 року народження, командира взводу спеціального загону швидкого реагування «Ахмат» Збройних сил РФ. Йому інкримінують катування цивільних людей і вимагання з них викупу в 100 тисяч доларів США. Хізрієв – колишній керівник представництва Чечні у Північно-Західному федеральному окрузі, наближений до керманича Чечні Рамзана Кадирова.
Наступне засідання з обвинувачення Хізрієва призначене на 13 січня 2026 року. Справу розглядає Херсонський міський суд.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR «Правосуддя наживо».
