Понад два роки доводити свою невинуватість довелося 41-річному донеччанину Олександру Черенкову, який майже десять років мешкає в Маскаті – столиці Султанату Оман. Ще в 2023 році Галицький районний суд Львова визнав його винним у державній зраді, участі у терористичній організації і діяльності незаконного збройного формування та виніс заочний вирок – 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Невдовзі виявилось, що прокуратура помилково притягнула його до відповідальності, оскільки ці злочини скоїла інша людина – 36-річний Олександр Черенков зі Сніжного, який і досі мешкає на ТОТ Донеччини. Попри це прокуратура продовжували наполягати на винуватості його 41-річного тезки. Крапку в цій справі поставив Львівський апеляційний суд 29 жовтня 2025 року: чоловік – не винен.
Натомість крапка у самій історії не поставлена досі, адже правоохоронці навіть не намагаються знайти і притягнути до відповідальності винну особу. Тим часом за заявою Олександра Черенкова з Омана відкрили кримінальне провадження за фактом надання завідомо неправдивого висновку судовим експертом, яке стало однією з підстав помилкового притягнення його до кримінальної відповідальності.
Центр журналістських розслідувань уже писав про цю історію. Її продовження – в нашому новому матеріалі.
Черенков зі Сніжного і Черенков з Маската
«Я – Черенков Олександр Володимирович. У мене вдома цивільна дружина і четверо дітей. На момент мобілізації вона була вагітна. Коли вона народила, то виявилось, що дитина нездорова».
Саме так сказав уродженець і мешканець міста Сніжне Донецької області Олександр Черенков, 24 січня 1990 року народження, у відеозверненні про погані умови служби російському керманичу Владіміру Путіну від групи мобілізованих з окупованої Донеччини до Збройних сил РФ. Це відео, оприлюднене 2 червня 2022 року проєктом Inform Napalm стало ключовим доказом у справі з обвинувачення Черенкова одразу за трьома статтями Кримінального кодексу України.
На цьому відео добре видно величезне татуювання у Олександра Черенкова від плеча до ліктя. Ця і багато інших деталей могли б допомогти слідчим точно встановити потрібну їм людину: у іншого Черенкова на руці немає і ніколи не було жодних татуювань. Проте правоохоронці на подібні «дрібниці» не стали звертати жодної уваги.
Досудове слідство по цій справі вело слідче відділення управління СБУ у Львівській області. Підозрюваним у ній був Черенков Олександр Володимирович з Донецька, 22 січня 1985 року народження.
Ольга Дзюра, старша судова експертка сектору досліджень у сфері інформаційних технологій Тернопільського науково-дослідного криміналістичного центру МВС України, 12 травня 2023 року винесла висновок: зображення на наданому слідчими фотознімку з особової картки на імʼя Олександра Черенкова, 22 січня 1985 року народження і Черенкову з відеозвернення Путіну належать одній особі.
Фрагмент висновку судового експерта від 12 травня 2023 року
Висновок судової портретної експертизи став одним із головних доказів вини Черенкова. На підставі цього 27 листопада 2023 року Галицький районний суд виніс заочний вирок – 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Суд визнав, що Черенков з 24 лютого 2022 року брав участь у діяльності незаконного збройного формування 1 роти 5 стрілецького батальйону 113 стрілецького полку мобілізаційного резерву терористичної організації «ДНР», що входить до складу 34 бригади 49 армії РФ. Він добровільно прибув до мобілізаційного пункту «ДНР» і до 1 червня 2022 року брав участь у бойових діях проти України на території Херсонської області.
«Черенков виконував обов’язки стрільця в різних видах бою та формах його забезпечення проти ЗСУ в населених пунктах Херсонщини, які ними захоплені та окуповані під час збройної агресії РФ», – йдеться у вироку суду.
Про те, що його засудили за злочин, якого він не скоював, Олександр Черенков дізнався в день свого народження, 22 січня 2024 року в Маскаті – столиці розташованого на Аравійському півострові Султанату Оман, де проживає і працює за контрактом з 2017 року. Того дня він отримав від свого банку повідомлення про блокування свого рахунку. І згодом дізнався, що підставою для цього став саме судовий вирок. Крім того, його ще 19 липня 2023 року оголосили у розшук.
Олександр Черенков знайшов адвоката і оскаржив вирок у Львівському апеляційному суді. Вже під час розгляду апеляційної скарги стало очевидно, що сталася чи то плутанина, чи то помилка з обвинуваченими, які мають однакові імʼя, прізвище і по-батькові.
Коли справу направили на повторний розгляд до Галицького районного суду Львова, несправедливо обвинувачений домігся проведення повторної судової портретної експертизи фахівцями Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Її висновок був геть інший: «На відеозапису, оприлюдненому проєктом Inform Napalm і на фотозображенні [засудженого] Олександра Черенкова, наданому Державною міграційною службою та інших фотозображеннях і відеозаписах Черенкова зображено різні особи».
Ліворуч – несправедливо засуджений Олександр Черенков з Омана, праворуч – Олександр Черенков зі Сніжного. Фото з соцмереж
28 липня 2025 року Галицький районний суд повністю виправдав донеччанина Олександра Черенкова. Однак прокурор продовжував наполягати на його вині і спробував оскаржити виправдувальний вирок. 29 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд відхилив скаргу прокурора і залишив у силі вирок суду першої інстанції.
Нові суди і нові кримінальні провадження
Проте на цьому поневіряння повністю виправданого Олександра Черенкова не закінчились. Він і далі перебував у розшуку за обвинуваченням у державній зраді, участі у терористичній організації і діяльності незаконного збройного формування.
Із заявою про видалення відомостей з обліків розшуку осіб, які переховуються від органів слідства, адвокат Черенкова звернувся до управління СБУ у Львівській області ще в грудні 2025 року. Начальник управління Вадим Онищенко згодом відповів, що їм потрібно перевірити інформацію про виправдання Олександра Черенкова судом.
В січні 2026 року адвокат Черенкова подав повторне звернення і отримав таку ж відповідь. Не дочекавшись жодної реакції, в березні він відправив до т. в. о. голови СБУ Євгенія Хмари і до представника Уповноваженого в системі судоустрою з прав на справедливе правосуддя та представництво в Конституційному Суді України скарги на бездіяльність органів досудового слідства. Лише після цього 13 березня 2026 року імʼя Олександра Черенкова зникло з баз розшуку.
В квітні 2026 року Олександр Черенков отримав від Вадима Онищенка, начальника управління СБУ у Львівській області, повідомлення, що за результатами розгляду його скарги «до співробітників регіонального органу безпеки за неналежне виконання службових обовʼязків під час розгляду звернення вашого адвоката, поданого у ваших інтересах, застосовано заходи дисциплінарного впливу».
Захисник Олександра Черенкова спробував притягнути до дисциплінарної відповідальності Сергія Єсипчука, прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури. Саме цей прокурор висував і підтримував обвинувачення в суді не причетному до скоєння злочинів. Проте Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїми рішеннями від 5 серпня 2025 року і 23 червня 2026 року відмовила у відкритті дисциплінарного провадження.
16 червня Олександр Черенков подав заяву про вчинення кримінального правопорушення за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів, зі штучним створенням доказів обвинувачення до Державного бюро розслідувань. Заява стосується дій Тараса Баврича, старшого слідчого слідчого відділу управління СБУ у Львівській області і вже згаданого прокурора Сергія Єсипчука, які складали, погоджували та затверджували обвинувальний акт 15 серпня 2023 року.
«Заяву направлено до територіального управління ДБР, розташованого в Миколаєві. Про результати її розгляду проінформуємо окремо», – йдеться у відповіді Костянтина Константінова, заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР, отриманого наприкінці червня.
Відповідь ДБР
Паралельно з цим адвокат Олександра Черенкова намагався зʼясувати у Львівської обласної прокуратури: чи продовжується зараз досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливих неправомірних дій іншого Черенкова. Проте його адвокатський запит у прокуратурі залишили без відповіді. Аргументуючи тим, що його підзахисний Черенков зараз не є учасником або стороною кримінального провадження.
«Відтак підстави для інформування вас про запитувану інформацію відсутні», – так 19 червня відповів Назар Марків, начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури.
Врешті решт, Олександр Черенков і його адвокат подали заяву про кримінальне правопорушення щодо надання завідомо неправдивого висновку експертом судової портретної експертизи в травні 2023 року. Слідчі органи спочатку не хотіли відкривати кримінальне провадження, тож для цього довелося звертатися до суду.
8 квітня Личаківський районний суд Львова своєю ухвалою зобовʼязав посадову особу Територіального управління ДБР, розташованого у Львові, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення за поданою заявою.
Схожу ухвалу 9 квітня 2026 року виніс і Тернопільський міськрайонний суд. Він теж зобовʼязав посадових осіб Тернопільської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення.
Олександр Черенков, Маскат, лютий 2026 року
Невдовзі Олександр Черенков отримав відповіді. Тернопільська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо дій експерта за ч. 2 ст. 384 КК України. Досудове розслідування доручено вести слідчому відділу Тернопільського районного управління поліції.
Одночасно з цим Територіальне управління ДБР у м. Львові відкрило кримінальне провадження за ч. 1 ст. 384 КК України. Досудове розслідування доручено вести слідчому відділу управління СБУ у Львівській області.
Олександр Черенков за однією з цих справ набув статусу потерпілого.
«Для мене важливо, щоб мій тезка поніс відповідальність перед Законом»
ЦЖР і раніше звертався за коментарями до Львівської обласної прокуратури аби дізнатися, чи планують правоохоронні органи України виправити свою помилку і притягнути до відповідальності того самого Олександра Черенкова, який воював на боці російських загарбників у Донецькій і Херсонській областях. Тоді наше звернення залишилось без відповіді.
Ми надіслали повторне звернення.
Відповідь Львівської обласної прокуратури на запит ЦЖР
«Станом на сьогодні стосовно Черенкова Олександра Володимировича, 24 січня 1990 року народження, досудове розслідування не здійснюється, про підозру йому не повідомлялося», – відповіла Ольвія Герляк, начальниця відділу інформаційної політики Львівської обласної прокуратури.
Зрадник Олександр Черенков, Сніжне, червень 2025 року. Фото з соцмереж
Коментувати інші деталі цієї справи вона відмовилась. Відмовилися коментувати цю справу і представники СБУ.
«Надання коментарів, оціночних суджень чи аналізу щодо доказової бази, висновків експертиз та процесуальних особливостей розслідування кримінальних проваджень у порядку in absentia не належить до компетенції органів безпеки в межах розгляду звернень, проведення інтерв’ю та надання публічних коментарів із порушених питань, наразі неможливо», – написав у своїй відповіді Вадим Онищенко, начальник управління СБУ у Львівській області.
Зрадник Олександр Черенков, якому мали винести вирок, разом з іншими бойовиками «ДНР», 2015 рік. Фото з соцмережі
За словами несправедливо засудженого і згодом виправданого Олександра Черенкова, у нього досі залишається відчуття, що ця справа далека до завершення. Він має сумнів, що правоохоронна система в Україні допустить притягнення до відповідальності всіх, хто помилково або ж цілком свідомо судив його за чужі злочини.
«Я був у моторошному стані, коли дізнався, в чому мене звинуватили. Керівники підприємства, на якому я працюю в Омані, і багато інших людей постійно питали мене про це, – сказав ЦЖР Олександр Черенков. – Ознайомившись із матеріалами кримінального провадження я відчув, що з невідомих причин проти мене особисто сфабрикували цю справу. Мені довелося винаймати адвоката, нести величезні витрати, аби довести свою невинуватість. Тож я буду наполягати на компенсації всіх понесених витрат, включаючи моральні збитки. Але для мене також важливо, щоб винна особа – мій тезка зі Сніжного – поніс відповідальність перед Законом. Лише після цього я вважатиму цю справу завершеною».
