В Офісі генпрокурора підтвердили, що вночі детективи НАБУ провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користуються генеральний прокурор Руслан Кравченко, його перша заступниця Марія Вдовиченко, а також інші працівники та структурні підрозділи ОГП. При цьому в ОГП обшуки пов’язують із доступом детективів НАБУ до матеріалів справ, зокрема тих, що стосуються можливої «протиправної діяльності» працівників антикорупційних органів.
Про це йдеться у заяві Офісу генерального прокурора.
Як зазначається, близько опівночі детективи НАБУ все ж провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користуються Генеральний прокурор, перша заступниця Генерального прокурора, а також інші працівники та структурні підрозділи ОГП.
Також у заяві наголошується, що масштаб цих слідчих дій, їх фактичне обґрунтування та перелік матеріалів, до яких було отримано доступ, потребують окремої правової оцінки.
«Серед документів, до яких було отримано доступ під час обшуків, перебували матеріали кримінального провадження щодо можливих протиправних дій близьких осіб, пов’язаних із керівництвом САП. Це провадження розслідувалося за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Про його існування та перебіг розслідування керівництву САП було відомо. Крім того, детективи отримали доступ до матеріалів іншого кримінального провадження, зокрема інформації, одержаної в межах проведення НСРД щодо можливої протиправної діяльності працівників НАБУ та САП», – йдеться у повідомленні.
За таких обставин ОГП вважає необхідним встановити, чи відповідав фактичний обсяг доступу детективів предмету кримінального провадження, в межах якого проводилися обшуки.
Йдеться виключно про правову оцінку конкретних процесуальних дій: до яких матеріалів було отримано доступ, чи були вони оглянуті, скопійовані або вилучені та чи охоплювалися відповідними судовими дозволами.
Також зазначається, що окремі питання виникають і після аналізу судових ухвал, якими обґрунтовувалися слідчі дії щодо керівництва ОГП.
Щодо генерального прокурора
Офіс генпрокурора наголошує, що в ухвалі наведені окремі розмови працівника ОГП, які стосуються побутових питань.
Руслан Кравченко, генпрокурор України. Фото: Facebook
Серед них згадка про «темну плитку» в одному з приміщень, яким користується генеральний прокурор, а також обговорення встановлення сигналізації та внутрішніх датчиків.
На підставі цих розмов у матеріалах далі висувається версія про можливий зв’язок із коштами, які, за припущенням слідства, могли мати протиправне походження.
«”Водночас у наведених в ухвалі матеріалах немає прямих даних про те, що Генеральний прокурор давав будь-які вказівки сприяти діяльності call-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, попереджав будь-кого про заплановані слідчі дії, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації чи будь-які інші послуги. Зв’язок між наведеними побутовими розмовами та можливою злочинною діяльністю в матеріалах обґрунтовується переважно припущеннями», – сказано в заяві.
Про це свідчать і формулювання, використані в ухвалі: «ймовірно», «можлива обізнаність», «не виключає», «можуть бути».
Саме тому достатність таких даних для проведення слідчих дій у службових приміщеннях Генерального прокурора, на думку ОГП, потребує окремої оцінки.
Ще один приклад – наказ №309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».
«У пункті 169 ухвали наведено розмову, в якій працівник ОГП переказує нібито домовленість із «шефом», під яким слідство розуміє Генерального прокурора, щодо внесення змін до цього наказу. Цю розмову також використано як один з аргументів в обґрунтуванні слідчих дій. Водночас жодних таких змін Генеральний прокурор не підписував. Вони не були прийняті та не набули чинності. Таким чином, йдеться про обговорення можливого управлінського рішення, яке фактично не було реалізоване», – йдеться у заяві.
«На нашу думку, ця обставина також мала бути врахована під час оцінки достатності підстав для проведення обшуку», – додали в Офісі генпрокурора.
Щодо першої заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко
Як зазначається, наведені в ухвалі розмови стосуються координації та проведення слідчих дій у кримінальних провадженнях щодо діяльності call-центрів.
Марія Вдовиченко, перша заступниця Генпрокурора. Фото: facebook.com/pgo.gov.ua
Зокрема, в матеріалах фігурує термін «реалізація», який сам суд пов’язує з можливим проведенням обшуків у call-центрах. Тобто йдеться про обговорення проведення правоохоронної операції щодо осіб, діяльність яких перевіряється у кримінальному провадженні.
«Водночас це обговорення надалі використовується як один з елементів версії про можливе сприяння цим самим особам. Таким чином, підготовці законних за своєю правовою природою слідчих дій проти call-центрів фактично надано протилежного кримінально-правового змісту: її використано як аргумент на підтвердження можливого сприяння діяльності об’єктів, щодо яких ці слідчі дії й готувалися. Інші розмови, наведені в ухвалі, стосуються необхідності систематизувати протидію call-центрам, сконцентрувати відповідні кримінальні провадження у спеціалізованому напрямі та забезпечити єдину координацію цієї роботи в регіонах», – йдеться у заяві.
Також наголошується, що за своїм змістом це питання організації роботи прокуратури та правоохоронної діяльності. Саме тому ці обставини мають оцінюватися у повному контексті та з урахуванням фактичних управлінських і процесуальних рішень.
В ОГП заявили, що поважають інституційну незалежність НАБУ та САП і зацікавлені у професійній взаємодії між усіма правоохоронними органами.
«Можливе перевищення меж законного доступу до матеріалів кримінальних проваджень, які не стосувалися предмета обшуку буде ретельно перевірено в межах кримінального провадження.
Кожна встановлена обставина отримає належну правову оцінку. Позиція Офісу Генерального прокурора послідовна: будь-які факти можливої протиправної діяльності працівників прокуратури мають розслідуватися без винятків. Водночас усі слідчі дії, незалежно від органу, який їх проводить, мають відбуватися виключно в межах закону та наданих судом повноважень», – резюмує Офіс генпрокурора.
Нагадаємо:
- НАБУ і САП в межах спецоперації «Карфаген» викрили діяльність злочинної організації, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генпрокурора.
- За даними джерел УП у бізнесових колах, НАБУ і САП затримали заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву.
- Офіс генеральної прокуратури заявив, що буде повністю сприяти антикорупційним органам у справі щодо роботи шахрайських кол-центрів. Водночас в ОГП заявили, що відсторонять працівника, щодо якого перевіряється можлива причетність до протиправної діяльності.
