21 вересня Херсонський міський суд заочно визнав 43-річного російського військовослужбовця Андрєя Хомутова винним у воєнному злочині – жорстокому поводженні з цивільним населенням. Хомутов, за матеріалами справи, у 2022 році в окупованому на той час Херсоні брав участь у допитах незаконно позбавлених волі цивільних людей. Потерпілих звʼязували стяжками, били до втрати свідомості і катували струмом, розпитуючи про учасників АТО і територіальної оборони.
Центр журналістських розслідувань дізнався подробиці справи і як слідчим вдалося встановити обвинуваченого в цьому злочині.
Допити, антисанітарія і їжа раз на день
У вівторок, 26 квітня 2022 року близько першої години дня шестеро невстановлених озброєних російських військових у центрі тоді ще окупованого Херсона схопили місцевого мешканця і незаконно позбавили його волі. Він – цивільна особа, колишній військовослужбовець. При собі мав підроблене посвідчення особи: сподівався, що так росіяни не зможуть його ідентифікувати.
Це його не врятувало. Чоловіка відвезли до сумнозвісної катівні в приміщенні захопленого ізолятора тимчасового тримання (далі – ІТТ) главку Національної поліції України в Херсонській області на вулиці Теплоенергетиків, 3.
“Там мене допитували і катували кожного дня. З камери мене виводив росгвардієць, який єдиний із усіх працівників захопленого ІТТ не ховав свого обличчя”, – сказав у суді потерпілий.
Коридор в херсонському ІТТ, 2023 рік. Фото: Олег Батурін
Ввечері 2 травня 2022 року росгвардієць вивів його з камери до коридору. Там було пʼятеро російських військових, один із яких повалив чоловіка на підлогу. Інші військові звʼязали його руки за спиною гумовим джгутом і приєднали до пальців ніг і мочок вух сталеві защіпки, від яких йшли електричні дроти. Потерпілого почали допитувати. Цікавились учасниками АТО і територіальної оборони та їхнім місцеперебуванням. Били.
“Мене кілька десятків разів вдарили електричним струмом. А після допиту росгвардієць вдарив ще кулаком, в якому тримав ключі, по правому оку, бо бажаних відповідей він не почув”, – розповів потерпілий.
Момент з ударом кулаком по обличчю побачив інший потерпілий. Останнього незаконно позбавили волі 26 квітня 2022 року близько шостої години вечора на ворожому блокпосту біля мосту в напрямку мікрорайону Острів у Херсоні. Чоловіка теж доставили до захопленого ІТТ. Обох незаконно позбавлених волі тримали в одній камері №9.
Другого потерпілого також били і катували електричним струмом: російські військовослужбовці і йому ставили питання про учасників АТО і тероборони. При цих катуваннях був присутній і брав у них участь той самий росгвардієць.
Першого потерпілого окупанти відпустили 7 травня 2022 року, не надавши жодних документів щодо підстав його затримання і подальшого увʼязнення. Другий потерпілий попросив його звʼязатися з його дружиною і повідомити, де його утримують. Жінка майже одразу прийшла до будівлі захопленого ІТТ і спитала охоронців про свого чоловіка. Це викликало лють у росгвардійця.
“Обурений росіянин бив потерпілого руками і ногами по тулубу. Потім віддав наказ підлеглим перекрити водопостачання до камери, де утримували чоловіка і повністю припинити видачу їжі всім, хто в ній сидів. Наказ виконали. Потерпілого з іншими людьми, які перебували з ним у камері, протягом двох днів не годували”, – йдеться у вироку суду.
Потерпілий у суді згадував, що умови утримання в захопленому ІТТ були нестерпними. До того як у його камері перекрили доступ до їжі увʼязнених годували лише раз на добу – зранку. Питну воду взагалі не видавали: вони вимушені були пити технічну воду з-під крану в самій камері. Коли ж там відключили й воду, санітарні умови стали зовсім нестерпними, адже змивати воду в розташованому в самій камері туалеті було нічим.
Одна з камер в ІТТ, 2023 рік. фото: Олег Батурін
10 травня 2022 року чоловіка відпустили. І теж не надали жодних документів щодо обставин його увʼязнення.
Окупант із відкритим обличчям
Слідчим вдалося ідентифікувати росгвардійця. Ним, за їхніми даними, виявився рядовий Хомутов Андрєй Анатольєвіч, 31 серпня 1983 року народження, уродженець і мешканець селища Цілина Ростовської області РФ, стрілок роти оперативного призначення 143 полку оперативного призначення (в/ч 6910) 50-ї окремої бригади оперативного призначення Південного округа військ Національної гвардії РФ.
Обвинувачений у воєнному злочині Андрєй Хомутов, 2017 рік. Фото з соцмереж
Як прокоментував ЦЖР Дмитро Капітан, начальник відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Херсонської обласної прокуратури, встановити особу Хомутова вдалося не одразу.
“По-перше, слідчі допитали потерпілих і свідків. У своїх показах вони описували зовнішність осіб, причетних до їх незаконного утримання в ІТТ і катування. По-друге, слідчі оглянули саме ІТТ і вилучили речові докази та навіть документи деяких військовослужбовців Збройних сил РФ, списки “відповідальних” за режим утримання тощо”, – сказав Дмитро Капітан.
У подальшому, за його словами, слідчі разом із оперативними підрозділами встановили підрозділи російської армії, військові яких перебували в ІТТ. Серед них виявилися і представники Росгвардії. Маючи такий масив даних правоохоронці шукали фотографії конкретних військовослужбовців РФ, щоб потерпілі могли когось із них впізнати.
Дмитро Капітан каже, що під час розслідування вдалося сформувати своєрідну базу російських військових, які могли бути причетними до вчинення воєнних злочинів. Це дозволило поступово ідентифікувати їх і перевірити їхню причетність до конкретних злочинів.
“Андрєй Хомутов, на відміну від інших російських військових, перебував без балаклави і особисто конвоював потерпілих, був присутній під час їхнього катування. Тож потерпілі змогли запамʼятати його зовнішність і в подальшому впізнати за фотознімками”, – пояснив Дмитро Капітан.
Представник Херсонської обласної прокуратури підтверджує, що нерідко потерпілі або свідки не могли бачити тих, хто їх катує, і це може значно ускладнити збір доказів і притягнення до відповідальності винних. Проте Дмитро Капітан каже, що завдяки сукупності інших доказів правоохоронцям інколи вдається ідентифікувати російських військових навіть у доволі складних випадках. Допомогти з цим можуть особливості акценту, випадково почуті позивні, особливості одягу або взуття, особисте спілкування з потерпілими без балаклави на обличчі та будь-що інше.
Одна з камер в херсонському ІТТ, листопад 2022 року. Фото: Олег Батурін
У вироку суду Андрєю Хомутову вказано, що під час огляду ІТТ у Херсоні правоохоронці знайшли і вилучили 119 різноманітних обʼєктів. Серед них – засоби для катування і нанесення тілесних ушкоджень, а також службова документація російських військових.
Злочин і покарання
Дії Андрєя Хомутова суд кваліфікував за ч. 1 ст. 438 КК України – жорстоке поводження з цивільним населення та інші порушення законів і звичаїв війни, передбачені міжнародними договорами. Суд визнав, що дії обвинуваченого та інших невстановлених російських військовослужбовців є порушенням вимог щодо заборони катувань четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни і вимог Додаткового протоколу І цієї конвенції.
“Жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом. Заборонено застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом і які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення…, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей”, – процитували вимоги Женевської конвенції, які порушили російські військові, у вироку суду.
Саму справу щодо Хомутова розглядали заочно – in absentia. Суд визнав, що виклики обвинуваченого на засідання, інші повідомлення та процесуальні документи свідчать про відмову росгвардійця від свого права предстати перед судом і про його намір ухилитися від кримінальної відповідальності.Тим більше, що і повідомлення про підозру і повістки до суду йому надсилали на телефон за допомогою месенджерів.
Під час судових дебатів прокурор просив визнати Хомутова винним і призначити покарання – 12 років позбавлення волі.
Андрєй Хомутов з колегами, 2017 рік. Фото з соцмереж
Призначений державою захисник обвинуваченого вважав його винуватість недоведеною. Він зауважив, що хоча один із потерпілих дійсно вказав, що Хомутов один раз вдарив його кулаком з ключами по обличчю, цього не достатньо для винесення обвинувального вироку.
“Адже потерпілого катували інші особи, а Хомутов лише виводив утримуваних з камери”, – сказав у суді захисник обвинуваченого і попросив суд винести виправдувальний вирок.
Водночас суд не виявив жодних підстав, які бодай якось могли помʼякшити покарання Андрєю Хомутову. Водночас обставиною, що обтяжує йому покарання суд визнав вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, за ст. 67 КК України.
Вирок – 12 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання Хомутову має обчислюватися з моменту його затримання. Вирок ще не вступив у силу, його можна оскаржити протягом 30 днів з дня проголошення.
Кілька тисяч викрадених і зниклих
Як прокоментував ЦЖР Дмитро Капітан, начальник відділу Херсонської обласної прокуратури, загалом правоохоронцями Херсонщини з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зафіксували викрадення або зникнення в тимчасово окупованих населених пунктах області 2053 осіб. Серед них – громадські активісти, волонтери, журналісти, представники місцевої влади.
ІТТ Херсонського облуправління поліції, перетворений окупантами на катівню, листопад 2022 року. Фото: Олег Батурін
“На сьогодні слідству відомо про звільнення з неволі 1052 громадянина та 49 осіб, викрадених росіянами та які померли від тортур або через брак медичної допомоги. Четверо померли вже після їхнього звільнення”, – сказав Дмитро Капітан.
За його словами, за результатами розслідування правоохоронцями Херсонщини фактів незаконного позбавлення волі цивільних людей загалом повідомили про підозру 159 особам у 86 кримінальних провадженнях. До суду направили 80 обвинувальних актів щодо 153 осіб. Двадцятьма двома винесеними вироками засудили 27 осіб.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR «Журналістика правосуддя».
