Ольга Махинько

Центр журналістських розслідувань уважно дослідив фактичний бік спекулятивної теми, яка збурила інформаційний простір в останні тижні. Мова про так званий «чорний список» СБУ-Мінкультури – Перелік, до якого занесені іноземні діячі, які створюють загрозу національній безпеці України. Ми детально проаналізували усі накази міністерства культури, якими, за зверненнями СБУ, іноземні діячі вносились до Переліку, і були трохи спантеличені. У списку, довкола якого стільки емоцій і ура-патріотичного піару, – усього лише 150 осіб! Причому п’ятеро із них – уже небіжчики. Так, покійним Кобзону, Говорухіну і Табакову все ще заборонено гастролювати в Україні. Dr.Alban –останній медійний «зашквар Зеленського» СБУ до Переліку Мінкульту взагалі не заносився, хоча в окупованій Ялті співав. Отже, маємо викривлену картину застосування правових підстав для покарання і попередження загроз національній безпеці. 

28 грудня 2019 року  у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт «Про медіа». Стаття 124 проекту передбачає створення Переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці у сфері медіа. Громадськість побоюється, що таким чином буде скасовано чинний Перелік СБУ-Мінкультури, що включає переважно діячів культури – акторів, виконавців та письменників, які ведуть антиукраїнську діяльність чи незаконно відвідували окупований Крим. 

«Чонгар» – один з трьох контрольних пунктів в’їзду-виїзду на адміністративному кордоні з тимчасово окупованим Кримом. Голова Херсонської області Юрій Гусєв пообіцяв президенту Володимиру Зеленському, який десантувався на межі з Кримом, побудувати режимні зони на КПВВ «Чонгар» та «Каланчак» до 15 листопада – до дня свого народження. А повністю завершити роботи до 20 грудня. В іншому випадку йому доведеться піти з посади очільника області.

29 жовтня на інвестиційному форумі «RE:THINK. Invest in Ukraine» в Маріуполі голова Херсонської Обласної державної адміністрації Юрій Гусєв представив два пріоритетні проекти для розвитку області  – це концесія Херсонського морського порту та запровадження інноваційної системи зрошення.

В Україні зареєстровано близько 1,385 млн внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму. Найбільша проблема переселенців – житло. За даними дослідження представництва ООН в Україні, лише 12 відсотків із них мають власну оселю на новому місці проживання, решта винаймає будинки, квартири чи кімнати. Два ж відсотки опитаних переселенців досі мешкають у центрах для внутрішньо переміщених осіб.  Це й не дивно, бо у містах та районах майже відсутнє соціальне житло – його просто не будували в останні десятиліття. Державна програма «Доступне житло» є  малодоступною для переселенців, бо щоб отримати пільговий кредит, треба мати роботу і сталий дохід. Міжнародні донори щороку виділяють десятки мільйонів доларів на програми з забезпечення житлом переселенців. 

Новий уряд подав на розгляд парламенту законопроект, який має скасувати мораторій та запустити продаж аграрних земель. Обласними центрами пройшла хвиля акцій протесту, яка фінішувала під Верховною Радою України. Ініціатором усіх цих акцій була маловідома досі громадська організація – громадська спілка «Всеукраїнська аграрна Рада» (ВАР). Журналісти Центру журналістських розслідувань вирішили дізнатися, хто очолює цю спілку, хто є її членами і чому саме ця організація єдина, хто вийшов на вуличні протести?

Три металургійні заводи, вісім заводів машинобудування і теплова електростанція. Це перелік підприємств-забруднювачів довкілля, що знаходяться у Краматорську Донецької області. За даними міністерства екології, Краматорськ вже 20 років входить до переліку найбільш екологічно забруднених міст України. Законодавство передбачає, що для фінансування програм і заходів охорони та покращення довкілля створюються екологічні фонди – на державному та місцевому рівнях.  Основне джерело їх наповнення – це кошти екологічного податку, який платять підприємства за забруднення довкілля або використання природних ресурсів. Тобто, такі забруднювачі, як теплові станції,  вугільні шахти, металургійні заводи платять цей екологічний податок. 

Краматорськ – невелике місто на Сході України. Після того, як Донецьк та Луганськ були окуповані, саме Краматорськ став адміністративним центром Донецької області. Крім нового статусу, у 2016 році місто отримало додатково 600 мільйонів гривень. Це так звані перерозподілені кошти – залишки на казначейських рахунках окупованих населених пунктів, які перерахували містам і районам на підконтрольній території Донецької та Луганської областей. Загалом – 3,8 мільярда гривень, 2,8 млрд із яких дістались Донецькій області. Гроші мали піти на відновлення об’єктів інфраструктури та соціально-економічний розвиток регіону. Що саме треба було реконструювати чи будувати – вирішували в містах, а затверджували в обласних держадміністраціях та Кабміні. 

20 червня 2019 року Європейський Союз вчергове продовжив санкції проти Росії за спробу незаконної анексії українського Криму. Секторальні санкції Євросоюзу з 2014 року забороняють європейським компаніям та громадянам країн ЄС придбання активів та відкриття нових підприємств в окупованому Криму, інвестувати та кредитувати кримський бізнес, експортувати вироблені на півострові товари. Попри це, як виявило не одне розслідування Центру журналістських розслідувань, деяким європейським компаніям вдається обходити санкції і продовжувати прибутковий бізнес в Криму.

Реформа децентралізації полягає у делегуванні значних владних повноважень із центру до місцевого рівня, до органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад. В тому числі – і щодо розпорядження землею та коштами громад, обсяги яких значно зростають. Із підвищенням повноважень депутатів місцевого рівня має зростати і рівень їхньої підконтрольності громаді. Однак, як показало розслідування,  до місцевого рівня і досі не доходить те, що вже мало стати звичним – подання щорічних декларацій про майновий стан депутатами районних та сільських рад. Як виявило розслідування ЦЖР, у Генічеському районі Херсонської області місцеві депутати можуть роками не подавати декларації про доходи і не нести за це ніякої відповідальності.