На що витрачають кошти екологічних фондів Донецької області

Ольга Махинько, Центр журналістських розслідувань

Три металургійні заводи, вісім заводів машинобудування і теплова електростанція. Це перелік підприємств-забруднювачів довкілля, що знаходяться у Краматорську Донецької області. За даними міністерства екології, Краматорськ вже 20 років входить до переліку найбільш екологічно забруднених міст України. Законодавство передбачає, що для фінансування програм і заходів охорони та покращення довкілля створюються екологічні фонди - на державному та місцевому рівнях.  Основне джерело їх наповнення - це кошти екологічного податку, який платять підприємства за забруднення довкілля або використання природних ресурсів. Тобто, такі забруднювачі, як теплові станції,  вугільні шахти, металургійні заводи платять цей екологічний податок. 

До 2018 року 80% коштів екологічного податку залишались у місцевих спеціальних фондах. Два роки тому законодавці та уряд зробили розподіл коштів екоподатку на користь центру і він виглядає так: 25 відсотків лишаються у спецфондах місцевих рад, 20 – області і 45% зараховуються до держбюджету, бо Державний екологічний фонд ліквідовано. 

Загальна сума надходжень від екологічного податку складає у середньому шість мільярдів гривень на рік. Донецька область є рекордсменом – там щороку збирається мільярд гривень екоподатку. Як ці кошти використовуються і чи сприяють ці заходи покращенню екологічного стану довкілля регіону? 

Аналізом використання коштів з екологічних фондів займається, а також вже більше 20 років відстоює екологічні права українців міжнародна правозахисна організація «Екологія-Право-Людина»(ЕПЛ)

«Ці екологічні фонди мають використовуватися за чітким цільовим призначенням. Є постанова Кабінету Міністрів про перелік природоохоронних заходів, де написано на що саме можуть витрачатися кошти обласних екологічних фондів.  Там є : утилізація відходів, озеленення, розчистка річок, створення природно-заповідних територій, довольно велий перелік цих заходів. Кожна область по-своєму вирішує, як розподіляються ці кошти, але зазвичай обласний департамент екології готує проекти рішень, потім цей проект затверджує обласна рада», – розповів аналітик ЕПЛ Петро Тєстов.

Петро Тєстов, аналітик правозахисної організації Екологія-Право-Людина Фото: investigator.org.ua

Тобто, екологи ЕПЛ стверджують на підставі своїх моніторингів, що мільярди гривень з екологічних податків не працюють на покращення і захист довкілля України. Найбільше зауважень – до витрачання коштів екологічних фондів на Донбасі. 

«Донецька та Луганська області, на нашу думку, є лідерами з неефективного використання таких коштів. Всі розуміють що в Донецькій області є величезні проблеми з забрудненням довкілля. Це погана  якість повітря, забруднені води, проблеми з відходами. Важко сказати з чим немає екологічних проблем в Донецькій області, там навіть середня тривалість життя там нижча чим в інших регіонах України.  Але ці кошти, їх значна частина витрачається не на покращення довкілля, а на піар донецької військово-цивільної адміністрації. Демонтуються дорожки, ставляться лавки, фонтани, освітлення, ліхтарі, дитячі майданчики. В принципі це не погано, але це заходи благоустрою. Вони повинні робитися за кошти місцевих бюджетів, департаменту капітального будівництва, вони не мають робитися за кошти екологічних фондів», –  додає Петро Тєстов. 

Стандартною схемою розкрадання коштів із екологічних фондів є нечесні тендери на закупівлю робіт та товарів. Непотрібних учасників «викидають» із конкурсів через формальні причини, а підряд дістається правильній фірмі. 

«От наші колеги з Харкова в цьому році їздили та перевіряли, як відбувається реконструкція очисних споруд. В місті Слов’янськ був проведений тендер на 7 млн гривень, треба було реконструювати каналізаційний колектор , фактично замість старого прогнилого покласти новий. Правоохоронні органи дізналися, що під виглядом старих поставили нові. Виграла, якась фірма з Марганці, їхні конкуренти, які давали меншу ціну, звісно у них виявилися помилки в документах, хоча вони подібні роботи робили в Україні. І в результаті виїжджали колеги, звісно, що недобудований колектор і я вибачаюся в Слов’янську тепер фекальний ставок за гроші екофонду», – зазначає  Петро Тєстов.

Як показує і наш аналіз даних державних закупівель, одним із головних екологічних заходів  на Донеччині є реконструкція парків. Принаймні, на них витрачається чи не найбільше коштів. За останні роки на реконструкцію та облаштування парків у Краматорську виділено близько трьохсот  мільйонів гривень екологічного фонду Донецької області. Предметом закупівель у тендерах у системі Прозоро ці витрати називались Озелененням міста. Однак, як виявив ЦЖР у своєму попередньому розслідуванні «Парки Жебрівського періоду» на власне озеленення, тобто висадження дерев та кущів у  парку Сад Бернадського, на першому етапі витрачено менше 10 відсотків від суми договору – усього 2 мільйони гривень із 22 мільйонів.

Інша громадська організація «ДІЙ! – Краматорськ», займається моніторингом закупівель,  які проводяться департаментами Донецької області. Координатор організації Андрій Романенко, впевнений, що більшість заходів, які проводить департамент екології тільки маскують під екологічні. 

Андрій Романенко, координатор громадської організації «ДІЙ! – Краматорськ». Фото: investigator.org.ua

«Тобто, щоб замість того, щоб покращувати екологію Донецької області – всі кошти з екологічного фонду області витрачають на парки. Краматорський департамент екології збирає гроші з великих, промислових підприємств, які викидають сміття в атмосферу і під виглядом екологічних заходів будуються ці парки. Це дуже цікава історія, ми аналізували одну з закупівель. Так саме на озеленення передбачалося 10 відсотків. Все інше – будівництво доріжок, лавок і всього іншого. Чи можна це все назвати екологічними заходами?  У нас по суті вся реконструкція парку – це прокладання нових доріжок, зверху існуючих», – розказав Андрій Романенко. 

Догляду за цілком дорослими деревами, що були висаджені в парку влітку 2015-го року, не передбачили. Їх просто не поливали – і вони засохли, тож у наступні етапи реконструкції парку дерева  довелося замінити. 

Фаворитом екологічних заходів Донецької області  є краматорський парк «Сад Бернадського». Він прилягає до Старокраматорського машинобудівного заводу і, як стверджують місцеві екологи, розташований  у його санітарно-захисній зоні. Закон забороняє будувати на таких територіях житло та соціальні й інші об’єкти, пов’язані із постійним перебуванням людей.    У місті є ще кілька парків, наприклад, найбільший парк відпочинку та розваг  «Ювілейний» у центрі міста. Однак Павло Жебрівський, який очолював Донецьку обласну адміністрацію до 2018 року, обрав для вкладення сотень мільйонів гривень колишній парк Леніна. Три роки тому його перейменували на честь Бернацького, останнього директора -розпорядника Краматорського металургійного товариства – так напочатку минулого століття називався Старокраматорського машинобудівний  завод. 

«Прийшов наприклад у парк Бернадського, вересень місяць 15 року. Жах, хащи. Ми виділили гроші та почали робити парк Бернадського», – Павло Жебрівський, екс-голова ДОНОДА.

Павло Жебрівський, ексголова Донецької ОДА Фото: investigator.org.ua

Центр журналістських розслідувань минулого року , вже розповідав про озеленення Краматорського парку у розслідуванні  Парки Жебрівського періоду. Тоді на реконструкцію парку виділили близько 200млн гривень. Ще 72 мільйони гривень із екологічного фонду області пішли на проект розчищення і розширення русла річок Казенний Торець і Біленька з подальшим облаштуванням набережної  – теж у межах парку «Сад Бернацького». А управління капітального будівництва Краматорської міськради надало 22 мільйони гривень на будівництво у парку спортивних споруд. І все це – у екологічно небезпечній зоні заводу, кажуть активісти.   Чим же так причарував обласних та міських чиновників Сад Бернадського, чому вони вирішили розвивати саме його, попри те, що поруч підприємство-забруднювач довкілля. Відповідь проста, бо усім місцевим відомо:  акціонерами Старокостянтинівського машинобудівного заводу є дуже впливові у регіоні особи: 

Максим Єфімов. Народний депутат України, колишній регіонал. У 2014 році  вчасно «перевзувся» і увійшов до фракції Блоку Петра Порошенка, а нині є нардепом від Європейської солідарності. За даними декларації про доходи, Єфімов нині є акціонером ПрАТ «Урожай», Краматорське АТП, Енергомашспецсталь та Старокраматорського машинобудівного заводу. Нардеп також має корпоративні права у 14 компаніях, зареєстрованих в Україні, на Кіпрі, Британських віргінських островах та США. Донедавна мав і активи в окупованому Криму – вітряну електростанцію.

Сергій Близнюк, син Анатолія Близнюка, – в минулому губернатора області і віцепрем’єра уряду Азарова.  За даними системи СМІДА, Близнюк-молодший є власником 22-х з половиною відсотків акцій Старокраматорського машинобудівного заводу. Сергій Близнюк або його дружина Олена були чи є партнерами Єфімова у декількох компаніях. 

Наш інтерес представляє одна з них –  Будівельна компанія «Крамміськбуд», у засновниках якої раніше були Сергій Єфімов та Олена Близнюк. Вона знайома нашим глядачам, бо є фаворитом тендерів іншого департаменту Донецької ОДА – з капітального будівництва, і розпочинала знаменитий довгобуд Краматорська – Льодову арену, про що ми розповідали у попередніх розслідуваннях : Слизька доріжка до ковзанки  та «Ремонт провалу»: найдорожчі недобудови Краматорська.

У 2015 році компанія отримала підряд  на роботи з реконструкції «Саду Бернадського», який урочисто відкрили у 2016 році .  Після урочистого відкриття парку роботи в в ньому  не закінчилися, а продовжились рясними багатомільйонними підрядами – почався етап «озеленення» та очистки русел річок.  З 2017 по 2019 рік департамент екології провів більше десятка тендерів на виконання різноманітних робіт у парку.  

За словами аналітика організації «Екологія-Право-Людина» Петра Тєстова існує декілька схем по освоєнню екологічних коштів, які використовують чиновники. Найпопулярніші  ті, які важко перевірити, саме тому в парку Бернадського постійно відбуваються роботи по озелененню та розчистці русел річок.  

«Більшість робіт подається, як  озеленення, хоча якщо подивитися тільки п’ятдесята частина заходів стосується посадки дерев і кущів. Тобто, ці кошти використовуються не за цільовим призначенням. І відповідно важко оцінити. Другий приклад, це виділяються мільйони гривень на розчистки річок. Це самий універсальний захід, тому що якщо будівництво ще можна якось по сметі подивитися : які матеріали купувалися, чи не були завищені ціни, оцінити обсяг робіт, то по розчистці річок перевірити скільки кубометрів грунту  було достано з дна річки, скільки було потім складено на берегах – неможливо. І от річку Казенний Торець в Краматорську чистять кожен рік за величезні суми гривень, – каже Петро Тєстов. 

Найдорожчі лоти із озеленення, чи то пак – реконструкції парку «Сад Бернацького» дістались товариству з обмеженою відповідальністю «СТРАЙУКОМ» – у 2018 році вона виграла три тендери загальною сумою у 120 мільйонів гривень. Це неабиякий успіх, якщо знати, що  до цього фірма мала лише досвід із будівництва дитячих ігрових майданчиків у селищі Ясногірське. «Страйуком» зареєстрований на мешканця Дружківки Масима Терещенка. Однак у нього є відомий сусід – «Крамміськбуд», обидві компанії зареєстровані за однією і тією ж адресою і мають однакові телефони.  А ще на території парку Сад Бернацького знаходиться база футбольного клубу «Авангард», власником якого також є Сергій Єфімов. Минулого року  компанія «Страйуком» отримала 18 мільйонів гривень на будівництво у парку спортивних споруд, яке фінансується із бюджету міста Краматорська. Компанія буде будувати футбольне поле зі штучним покриттям.

Восени 2019-го, на п’ятому  році Озеленення міста у вигляді реконструкції парку Сад Бернадського деякі його ділянки і досі  виглядають, як будівельний майданчик. Попри те, що зараз тут мали б тривати роботи з реконструкції набережної, на об’єкті ми побачили тільки охоронця.  Він нам повідомив, що роботи поки заморозили. Отже, виконавець робіт закупив неякісну плитку і тепер судиться із виробником, а будівництво заморозили. Тим часом кошти, які під нього зарезервовані, могли б згодитись на інших, дійсно критичних для екології регіону об’єктах. 

«По всій області треба вирішувати проблеми з відстійниками, які від підприємств залишились. Частина з них, які вже закриті. Утилізовувати залишки ртутних відходів. А в Краматорську, наприклад, за кошти екофонду був реконструйований цей сад Бернадського. При чому його реконструюють декілька разів. Мої колеги виїжджали і бачили, що плитка яку поклали встигла вже розвалитися, бо її клали по швидше, під кінець року вже. І департамент екології донода вважає, що в Краматорську найбільша проблема це поганий стан парку Бернадського», – додає Петро Тєстов.

Технадзором по будівництву Набережної займається Департамент Капітального будівництва Донецької області. Директор департаменту Юрій Винокуров називає іншу причину зупинки робіт на облаштуванні набережної – необхідність коригування проектної документації. 

«Зараз вже відкоригована документація, але в силу  з квітня або березня цього року вступив в силу закон, який вимагає проведення оцінки впливу на навколишнє середовище.  і погодження з гос, вод ресурсами та іншими структурами. Її замовляють органи місцевого самоврядування, там є громадські слухання. і вона від 6 місяців до року до двух може проводитися, тому темп робіт дуже уповільнений був. Поки не вийде ця оцінка- це може бути укладено нового договору по відкоригованій документації»,Юрій Винокуров.

Юрій Винокуров, директор департаменту капітального будівництва Донецької області Фото: investigator.org.ua

Новий термін завершення робіт на об’єкті – наступний рік, сподівається директор департаменту.  І ми готові забитися з ним на гарну суму, що проект до того часу ще подорожчає. 

«З робіт фактично розчистка русел зроблена, планувальні роботи по грунту зроблені – там залишилися фізичні роботи з благоустрою : плитка, освітлення, огорожа набережної, озеленення та інші роботи. Маю надію, що в наступному році вони будуть закінчені в повному обсязі», – говорить Винокуров. 

Причиною незакінчення робіт із озеленення міст, які насправді є роботами із благоустрою міських парків, бульварів та скверів, у Краматорську називають недосконалість проектно-кошторисної документації. Чому це відбувається  можна побачити на прикладі судової історії компанії «БМС БУД», яка отрмимала підряд на 30 мільйонів гривень  для реконструкції Дружківського парку культури. Справа в тім, що місцеві органи влади передали свої повноваження щодо визначення замовника та виконавця робіт Донецькій обласній державній адміністрації. При цьому замовником проектно-кошторисної документації лишилось Комунальне підприємство Дружківської міської ради. Крайнього, як кажуть, не знайдеш. В результаті: реконструкція парку і досі не завершена, виконавець через суд домагається перенесення термінів здачі об’єкта на рік. 

Про те, як багатомільйонна реконструкція парків – доріжки із бетонної плитки, лавочки та спортивні майданчики –  покращують екологію індустріального Краматорська і Донеччини в цілому, ми намагались спитати у керівника замовника цих робіт – департаменту екології Донецької облдержадміністрації. Проте начальник департаменту Сергій Натрус повідомив, що їде у відрядження. І заступник його теж, тому ми домовилися записати коментар по телефону.  Однак у понеділок Сергій Натрус передумав і  відмовився відповідати на наші питання телефоном. Каже, змінилися якісь обставини. 

Але питань щодо ефективного використання коштів екологічного фонду області Сергію Натрусу все одно вже не уникнути.  Державна аудиторська служба провела комплексний аудит із використання коштів департаментом екології Донецької ОДА, результати якого будуть оприлюднені вже в кінці жовтня.  

Про проблему нецільового використання коштів дуже багато розповідали ми і організації з Донецької області і інші. І от писали багато звернень від народних депутатів, правоохоронні органи якось починали мляві впровадження і потім вони всі зникали. І ось, на щастя, в цьому році Державна аудиторська служба провела великий, комплексний аудит використання коштів департаментом екології Донецької області за минулі роки, аудит вже завершився, але результати будуть оприлюднені в кінці жовтня. Дуже цікаво, що вони саме знайшли, ми сподіваємося, що підтвердилася інформація, яку казали ми і інші громадські організації і депутати багато зверталися місцевих рад.  І на основі аудиторського звіту, сподіваюся, буде проведено таке комплексне розслідування діяльності департаменту екології Донецької області.

Втім, сподівання на наведення ладу у використанні коштів на покращення довкілля у екологів стримані. Бо навіть відкриті кримінальні провадження за фактами відвертого дерибану грошей із екологічного фонду Донеччини до суду не дійшли. 

Найбільш показова ситуація це з купівлею та установки для утилізації ртутних ламп. В 2016 році купили установку за 32 мільйони гривень, яка повинна утилізувати ртутні лампи, при цьому заявляли, що це крута, сучасна установка, яка все може робити. Потім журналісти провели розслідування, наші журналісти теж долучилися, і виявилося, що ця установка в Україні з 2013 року, її возили по всіляким виставкам, фірма, яка володіла цією установкою, в неї потім забрали ліцензію, тому що виявилося, що установка ртутні лампи ніяким чином не утилізовує, а просто подрібнює. І взагалі, коли за цю стару установку вони заплатили 32 млн гривень,можна було за 20 млн гривень купити абсолютно нову шведську установку. Саме таку установку в цьому році було куплено у Львові, але вони купували за гроші ЄС, тому відповідно там не було крадіжки. Стосовно факту закупівлі цієї установки за 32 млн гривень ведеться кримінальне провадження, ну результатів поки його немає.

Назвемо трьох фаворитів  екологічних тендерів Донецької області. ТОВ «Стройуком» за рік взяло підрядів на  103 мільйони гривень. Приватне підприємство «ДОНБАС БУДІНДУСТРІЯ СЕРВІС» виграло тендери на  майже 80 мільйонів, а Будівельна компанія СТЕК – на 72 мільйони гривень. Усі три фірми мають одну спільну особливість –  вони зареєстровані на не публічних фізичних осіб. Особливим успіхом виділяється «Донбас будіндустрія сервіс» – компанія за три роки натендерила у Донецькій області 335 мільйонів гривень. Минулого року вона змінила юридичну адресу із Мирнограда Донецької області на Київ. Тепер вона прописана поруч із Кабінетом міністрів на грушевського, 10 – у відомому будинку-вулику, який є місцем масової реєстрації юросіб. 

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine