Инна Ведерникова

По-перше, те, що зараз роблять НАБУ і САП, — безпрецедентно й критично важливо для держави. Ні, війна не є підставою припиняти антикорупційні процеси; навпаки, це коригує систему управління в бік її зміцнення. Ні, дії НАБУ і САП не заважають переговорам — це дає партнерам сигнал, що в Україні працюють інституції, і ми не Росія. Відновлення правил під час війни — демонстрація нашої стійкості й усвідомлення того, наскільки корупція послаблює країну, пише у Facebook Інна Ведернікова, редактор відділу політики видання ZN.UA.

Велика справа — відпустка: є час читати колег). Видання «Бабель» опублікувало власні стандарти. Загалом — розумні: факти, логіка, етика, жодних емоцій. Але один пункт зачепив, бо висвітив принципово різне розуміння самої основи журналістських стандартів, пише у Facebook Інна Ведернікова, редактор відділу політики видання ZN.UA.

«Ніхто не вірить у нашу перемогу так, як я. Ніхто», — сказав президент Володимир Зеленський в інтерв’ю журналу Time, по суті, публічно розкривши свою людську та політичну самотність. Тому що вірити мало. А допомоги для того, щоби робити, президент не прийняв. Зволівши залишитися царем в оточенні гризунів, завжди здатних на маленькі зухвалості, але ніколи — на великі дерзання. А тепер іще й таких, що зрадили, виставивши на весь світ людиною, якій «тільки спробуй сказати правду про війну». Зеленський сам-один на капітанському містку військового корабля, що збився з курсу, в розпал бою, пише Інна Ведернікова, редактор відділу політики видання ZN.UA.

Геннадій Корбан — він же все ще чинний керівник штабу ради оборони Дніпра — не з магазину подарунків. Однак якщо у влади є до нього обґрунтовані претензії, то вона може провести слідство і прийти з його результатами в суд. У свій суд. Але вона цього не робить. Тому річ не в конкретному прізвищі, а в методі влади, з допомогою якого вона розправилася з неугодним громадянином. Як з’ясувалося, тепер немає потреби ганяти політичного опонента по дахах, щоб продемонструвати силу, як це робив із Саакашвілі президент Порошенко. Можна просто, нічого не пояснюючи, відібрати на кордоні паспорт. А заодно й будинок, де залишилася твоя зубна щітка та чекають літні батьки, пише Інна Ведернікова, редактор відділу полутики ZN.UA.

Шостий президент України Володимир Зеленський у Печерському суді (!) програв п’ятому президентові — Петру Порошенку.

Зараз у соцмережах до піни у рота сперечаються про те, чому Порошенко не сів «хоч би під домашній арешт, як Медведчук» (так планували на Банковій), а переможцем залишив зал суду під кволе особисте зобов’язання. Це договорняк? Візит Блінкена? Неспроможність «вирішувачів» від влади? Чи упертість судді, свого часу призначеного Порошенком? Вже не має значення.

Важливо інше: коли президент програє у придворному Печерському суді, то люди, які ухвалюють рішення в цій країні (включно з олігархами та силовиками), починають зворотний відлік його терміну, пише редактор відділу політики видання ZN.UA Інна Ведернікова.