Инна Ведерникова

По-перше, те, що зараз роблять НАБУ і САП, — безпрецедентно й критично важливо для держави. Ні, війна не є підставою припиняти антикорупційні процеси; навпаки, це коригує систему управління в бік її зміцнення. Ні, дії НАБУ і САП не заважають переговорам — це дає партнерам сигнал, що в Україні працюють інституції, і ми не Росія. Відновлення правил під час війни — демонстрація нашої стійкості й усвідомлення того, наскільки корупція послаблює країну, пише у Facebook Інна Ведернікова, редактор відділу політики видання ZN.UA.

Велика справа — відпустка: є час читати колег). Видання «Бабель» опублікувало власні стандарти. Загалом — розумні: факти, логіка, етика, жодних емоцій. Але один пункт зачепив, бо висвітив принципово різне розуміння самої основи журналістських стандартів, пише у Facebook Інна Ведернікова, редактор відділу політики видання ZN.UA.

«Ніхто не вірить у нашу перемогу так, як я. Ніхто», — сказав президент Володимир Зеленський в інтерв’ю журналу Time, по суті, публічно розкривши свою людську та політичну самотність. Тому що вірити мало. А допомоги для того, щоби робити, президент не прийняв. Зволівши залишитися царем в оточенні гризунів, завжди здатних на маленькі зухвалості, але ніколи — на великі дерзання. А тепер іще й таких, що зрадили, виставивши на весь світ людиною, якій «тільки спробуй сказати правду про війну». Зеленський сам-один на капітанському містку військового корабля, що збився з курсу, в розпал бою, пише Інна Ведернікова, редактор відділу політики видання ZN.UA.

Геннадий Корбан — он же все еще действующий глава штаба совета обороны Днепра — не из подарочного магазина. Однако если у власти есть к нему обоснованные претензии, то она может провести следствие и прийти с его результатами в суд. В ее суд. Но она этого не делает. Поэтому дело не в конкретной фамилии, а в методе власти, при помощи которого она расправилась с неугодным гражданином. Как оказалось, теперь нет надобности гонять политического оппонента по крышам в целях демонстрации силы, как это делал с Саакашвили президент Порошенко. Можно просто, ничего не объясняя, отобрать на границе паспорт. А заодно и дом, где осталась твоя зубная щетка и ждут пожилые родители, пишет Инна Ведерникова, редактор отдела политики ZN.UA.

Шостий президент України Володимир Зеленський у Печерському суді (!) програв п’ятому президентові — Петру Порошенку.

Зараз у соцмережах до піни у рота сперечаються про те, чому Порошенко не сів «хоч би під домашній арешт, як Медведчук» (так планували на Банковій), а переможцем залишив зал суду під кволе особисте зобов’язання. Це договорняк? Візит Блінкена? Неспроможність «вирішувачів» від влади? Чи упертість судді, свого часу призначеного Порошенком? Вже не має значення.

Важливо інше: коли президент програє у придворному Печерському суді, то люди, які ухвалюють рішення в цій країні (включно з олігархами та силовиками), починають зворотний відлік його терміну, пише редактор відділу політики видання ZN.UA Інна Ведернікова.