Станіслав Білий

Статті автора (8)
07.07.2017
Освітній коридор для кримчан

Цього року у Криму випускаються більше 11 тисяч школярів. Більша частина випускників, як правило, лишається продовжувати навчання вдома, у Криму, хоча знають – дипломи вишів анексованого РФ півострова не визнають ніде в світі, окрім самої Росії, Казахстану, Північної Кореї та невизнаної Абхазії. До Росії за вищою освітою, попри  пільги,  щороку їде в середньому лише півтори тисячі кримських випускників.

Українська влада, завдяки впливу громадських організацій, поступово розширює можливості кримчанам для отримання вищої освіти на вільній території. У Києві відновив роботу Таврійський національний університет ім.Вернадського, кількість студентів якого за рік виросла у  100 разів. З минулого року діє програма фонду «Відкрита політика», який через мережу освітніх центрів допомагає абітурієнтам із Криму за спрощеною процедурою вступити до 12 вузів у семи містах України.

Нинішня вступна кампанія виявила нову тенденцію – за кримських абітурієнтів розпочалась справжня конкуренція. Все просто: уряд  виділяє гроші на бюджетні місця для кримчан, тож лобісти з ВР кинулись забезпечувати ними свої рідні вузи. Справжня боротьба розпочалась і за право на нову ліцензію для відтворюваного Кримського медичного університету між ТНУ та губернатором Херсонщини. Але для кримської молоді ця конкуренція тільки на користь. 

06.07.2017
Біометричні паспорти для кримчан: ніяких нових обмежень. Отримуйте!

З отриманням Україною безвізового режиму з країнами Євросоюзу мешканці окупованих та непідконтрольних територій стали частіше їздити до органів міграційної служби за отриманням закордонних паспортів. Власне, і мешканці вільних територій стоять за ними у довгих чергах. За законом, процедура отримання біометричних паспортів для всіх громадян України однакова. Однак, у зв’язку з неможливістю доступу до архівів на окупованих територіях, мешканці півострова мають додаткові труднощі, окрім кількаденних черг. Викликані вони необхідністю ідентифікації особистості без доступу до «паперових» архівів і внесення до Єдиного державного демографічного реєстру.

16.06.2017
Влада
Кримські силовики у Херсоні. Перші результати

Незважаючи на те, що рішення про відтворення на материковій частині України кримських правоохоронних структур було ухвалене РНБО ще навесні 2014 року, виконувалось воно непоспіхом. При цьому структури виявились розкиданими по усій країні.  Робота прокуратури автономії була відновлена у червні 2014-го у Києві, главку МВС – більш ніж через рік – у серпні 2015 го року у Одесі. А кримський главк Служби безпеки почав діяти лише у червні минулого року у Херсоні. З вересня 2016 року в Херсоні діє і відділ Прокуратури Автономної республіки Крим. Таким чином процесуальних керівників у розслідуваннях проваджень, підслідних СБУ,  дислокували поруч із кримським главком Служби. Тож розслідування злочинів, скоєних на окупований території, є сподівання, стане активнішим. 

29.05.2017
Єврокошти для переселенців-2. З кого питати?

Європейський союз виділив 800 тис. євро на проект «Активізація територіальної громади Херсону для подолання проблем вимушених переселенців», який передбачав ремонтні роботи у трьох гуртожитках Херсона та освітні програми для внутрішньо переміщених осіб із Криму та Донбасу. Проект реалізовувала міська влада разом із місцевими громадськими організаціями. У першій частині розслідування херсонських кореспондентів Центру журналістських розслідувань розповідалось про численні недоліки ремонту кімнат гуртожитків,  третину з яких так і не завершили, а відремонтовані кімнати подекуди уже потребують повторного. У кімнатах та кухнях “цвітуть” стіни, протікає і осипається стеля, діти не мають ігрових майданчиків. Переселенці також скаржаться на космічні суми за комунальні послуги, які нараховуються непрозоро, та підозрюють, що до комунікацій гуртожитку під’єдналась автомийка.

Хто ж освоював чималенький грант Євросоюзу та з кого питати за такі умови життя переселенців? Як виявило розслідування, громадські реципієнти гранту ЄС тісно пов’язані з владою, а виконавцем основних – ремонтних робіт була обрана не будівельна компанія, а фізособа-підприємець, який навряд чи зміг би виконати замовлення без схеми субпідряду. 

20.04.2017
Старі схеми на нових підрядах

Щороку на ремонти комунальних будівель на Херсонщині виділяються десятки мільйонів гривень із бюджетів різних рівнів. Зробити їх використання прозорим покликані тендерні процедури. Але і корупційних ризиків у цьому процесі достатньо, бо існують роками напрацьовані схеми: від подрібнення держзамовлення на дотендерні суми –  до використання дешевших будівельних  матеріалів. Застосування цих схем можна побачити і на прикладі…

06.04.2017
Суд для судна

Перше арештоване за захід до закритого порту окупованого Криму судно «Kanton» вже два роки стоїть біля причалу Херсонського морпорту. Чекає на вирок суду у справі його капітана – турка Дюндара Озюнтюрка, яким вирішиться і доля самого сухогруза. У порту Херсона вже підрахували, скільки могли б заробити, якби справа була розслідувана швидко, а судно конфісковане  – до 10 млн гривень на рік. 

17.03.2017
«Золота» дамба – мішки з піском. 0:3

19 квітня 2016 року на 107 кілометрі Північно-Кримського каналу мало завершитись будівництво  капітальної дамби. Вона потрібна для перекриття подачі води до окупованого Криму та істотного збільшення площ зрошуваних земель на Херсонщині. Виділені урядом 50 млн гривень закінчились, термін будівництва збігл майже рік тому, а дамба і досі не здана в експлуатацію. Велику дніпровську воду на…

09.03.2017
На що партії витрачають бюджетні кошти

В Україні присутні майже всі різновиди політичної корупції – від кумівства до зловживання владою задля збагачення. Але майже всі вони беруть свій початок в діяльності політичних партій. Непрозоре фінансування не дозволяє виборцю побачити,  хто саме вкладає кошти у ту чи іншу політичну партію і кому обраний депутат завдячує своєю перемогою. Зламати політичну корупцію покликана практика…