Тетяна Морозова

П’ятий рік випускники з окупованого Криму та їхні батьки постають перед непростим вибором: залишитися вдома і отримати диплом, який не визнають у світі, виїхати навчатися до Росії або ж вступити до вишів материкової України.

Майже рік минув відтоді, як Україна отримала безвізовий режим з країнами Євросоюзу. Оформити документ, що відкриває шлях до Європи, можна в міграційній службі України. Рік тому президент України Петро Порошенко заявив, що громадяни  з окупованих територій також зможуть скористатися перевагами безвізового режиму. Після цього кримчани масово почали звертатися до міграційної служби України, аби отримати біометричний паспорт. Найбільше таких звернень у Херсонській області. З якими перепонами вони зіткнулися за цей рік і з яких причин отримували відмови? Підводні камені адміністративної послуги для мешканців Криму дослідив Центр журналістських розслідувань.

У 2014 році Україна закрила порти анексованого Росією Криму та Севастополя для судноплавства. Проте грубі гроші, які готові сплачувати окупанти за прорив транспортної блокади, штовхають судновласників на рейси до кримських портів, попри загрозу кримінальної відповідальності та арешту плавзасобу. Ми дізналися, яка доля суден-арештантів, що заходили в закриті порти Криму: жодна справа досі не дійшла до суду.

Минуло чотири роки після анексії Криму, а в Україні ще немає жодного обвинувального вироку суду щодо російських військових, які організовували і здійснювали спецоперацію зі збройного захоплення півострова. У більшості випадків справа не дійшла навіть до підготовчого судового засідання і переходу до розгляду справ по суті. Спробуємо розібратись,  що гальмує цей процес на прикладі справ трьох високопоставлених російських військовиків, засідання у яких відбувались цього тижня.

Han Saray – Ханський палац у Бахчисараї став резиденцією кримських ханів Гераєв на початку XVI століття. Разом з Хан Сараєм на березі річки Чурук-Су будувалося і саме місто. Єдиний в світі кримськотатарський палацовий комплекс входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника, у 2012 році подав номінаційну заявку на включення до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Однак сьогодні руками маріонеток Кремля робиться все, щоб цей пам’ятник культурної спадщини та свідоцтво кримськотатарської державності втратив свою автентичність. Відбувається це під виглядом «першочергових протиаварійних» робіт, які проводять московське ТОВ «Корпорація «АТТА Груп» і сімферопольське ТОВ «Кірамет». 

 Центр журналістських розслідувань розкрив нові факти цієї історії і може констатувати під загрозою знищення або непоправних змін виду внаслідок такого варварського «збереження» в Криму знаходяться 20 пам’яток культурної спадщини. Тому що «уряд» Сергія Аксенова видав підряди на «протиаварійні», а де-факто ремонтно-реставраційні роботи російським компаніям, які не мають ні відповідних ліцензій, ні досвіду.

Аби дізнатись, скільки справ колишніх державних та військовослужбовців Криму уже скеровано до суду, треба мати інформацію із трьох прокуратур, адже справи розслідуються слідчими органів Нацполіції за підслідністю. Генеральна прокуратура та СБУ розслідують провадження щодо колишніх топ-високопосадовців АРК і Севастополя, що відкриті за статтями 110 і 111 ККУ – державна зрада і сепаратизм. Прокуратура АРК  розслідує або здійснює процесуальне керівництво у провадженнях щодо скоєння цих та інших, в тому числі, воєнних злочинів екс-посадовцями Криму, а військова прокуратура – у справах колишніх військовослужбовців ЗСУ та військового керівництва країни агресора. Спеціальне (заочне)  слідство із зрозумілих причин – відсутності обвинувачених і їхнього бажання брати участь у процесі і, водночас,  необхідності забезпечувати їхнє право на захист –  має ускладнену процедуру. Не заплутатися тут необізнаному дуже важко, тож у громадськості складається враження, що правоохоронці і суди бездіють. 

Закон про вільну економічну зону «Крим» на окупованій території діє вже три з половиною роки. Практика його застосування породила для нього багато негативних визначень: дискримінаційний, корупційний, лобістський та навіть колабораційний. За перший рік існування фейкової зони на територію Криму було поставлено товарів на понад мільярд доларів. Потік цієї гуманітарної допомоги окупантам зупинила Громадянська блокада Криму, активісти якої виступали проти поставок українських товарів на окупований півострів. Тоді президент Петро Порошенко пообіцяв, що закон буде скасовано. Проте обіцянки голови держави затягнулися на два з половиною роки. Закон про вільну економічну зону «Крим» і досі діє, порушуючи права кримчан та забезпечуючи країну-агресора інвестиціями громадян країни-жертви.

У районних судах Києва один за одним проходять засідання у кримінальних провадженнях про державну зраду кримських чиновників, депутатів і суддів. Усі ці обвинувальні акти скеровані до суду за процедурою спеціального досудового та судового розслідування. Що особливого у цій спеціальній процедурі, як проходить судове слідство і що може затягнути його на непевний термін? Розглянемо на конкретних прикладах справ колишніх кримських депутатів, чиновників, суддів та російського високопосадовця, засідання у яких проходили у один день у судах Києва.  

В Оболонському районному суді Києві триває розгляд справи про державну зраду екс-президента Віктора Януковича. У статусі свідків обвинувачення виступили голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров, лідер Всеукраїнського правозахисного руху «Сила права» Андрій Сенченко і екс-голова Ради міністрів АРК Анатолій Могильов. Усі вони дають свідчення, в яких розкриваються подробиці російської окупації Криму та дій українських високопосадовців у Криму та Києві. Їхні покази дають можливість по-новому подивитися на те, що відбувалося на півострові в 2014 році. А народний депутат Сергій Куніцин, якого слідство чомусь не заявило як свідка (27 лютого 2014 року прибув у Сімферополь після призначення постійним представником президента в АРК – ред.), повідомив важливу інформацію у ЗМІ. Так само, як і екс-міністр оборони України Анатолій Гриценко, який також давав важливі покази, але у іншій справі – про захоплення Криму, слідство у якій протікає без будь-якого іноформування.

За злочини проти держави Україна під час окупації та анексії Криму відкриті тисячі кримінальних проваджень, до судів скеровані сотні обвинувальних актів, але судами розглядаються десятки, а обвинувальний вирок наразі не отримав жоден звинувачений у державній зраді чи сепаратизмі.