Безвіз для окупованих

Публікації
Фото: investigator.org.ua

Майже рік минув відтоді, як Україна отримала безвізовий режим з країнами Євросоюзу. Оформити документ, що відкриває шлях до Європи, можна в міграційній службі України. Рік тому президент України Петро Порошенко заявив, що громадяни  з окупованих територій також зможуть скористатися перевагами безвізового режиму. Після цього кримчани масово почали звертатися до міграційної служби України, аби отримати біометричний паспорт. Найбільше таких звернень у Херсонській області. З якими перепонами вони зіткнулися за цей рік і з яких причин отримували відмови? Підводні камені адміністративної послуги для мешканців Криму дослідив Центр журналістських розслідувань.

Сьогодні відмови кримчанам в отриманні біометричного паспорту стають поширеною практикою. За словами юристів Української Гельсінської спілки з прав людини, є декілька причин, за якими жителю півострова відмовляють в міграційній службі. І перша з них – некомпетентність чиновників. Правозахисники УГСПЛ твердять, що неодноразово стикалися із випадками, коли у міграційній службі кримчанам відмовляли в оформленні біометричного документу через «подвійне громадянство».

«Кримчани часто чують, що в них так зване подвійне громадянство – а саме, громадянство РФ, тому вони нібито втратили право на отримання українського паспорту. Це є очевидною брехнею, бо в законі про окуповані території прямо передбачено, що громадянство, отримане в окупованому Криму, є примусовим, недійсним і не тягне за собою жодних правових наслідків. Також кримчанам можуть ставити незаконну вимогу отримати статус внутрішньо переміщеної особи, прописатися на материку або прожити на материку мінімум півроку», – розповідає Анна Рассамахіна, юристка УГСПЛ.

Анна Рассамахіна, юристка Української Гельсінської спілки з прав людини.  Фото: investigator.org.ua

У таких випадках правозахисниця радить вимагати у чиновників письмову відмову. Якщо за свої слова чиновники не несуть ніякої відповідальності, то у письмовому вигляді жоден з них не відмовить у закордонному паспорті через «подвійне громадянство» кримчанина.

Вмотивовані відмови трапляються, насамперед, через необізнаність людей щодо необхідних документів.

«Як правило, проблема виникає ще на самому початку подачі документів. Може бути вирішено відмовити в прийомі документів через неповний перелік документів, або ж можуть відмовити в прийнятті рішення про видачу паспорту для виїзду за кордон. Людина має бути поінформована про те, які документи їй потрібно привезти. Коли було внесено зміни до переліку документів, люди про це просто не знали, а як наслідок – у них не приймали документи», – пояснює Ольга Куришко, юристка ГО «КримSOS».

Ольга Куришко, юристка ГО «КримSOS». Фото: investigator.org.ua

За межами Херсонської, Донецької та Луганської областей чиновники мало обізнані про статус тимчасово окупованих територій та про те, які норми  законодавства застосовувати, якщо кримчани або донеччани звернулись за будь-якою адміністративною послугою.

Зокрема, є певні особливості у проведенні додаткової ідентифікації особи кримчанина, яку ще називають «спецперевіркою». Навіщо вона взагалі потрібна? Проблема в тому, що довести реальність старого паспорта дуже проблематично, адже всі архіви, які підтверджують справжність цих документів, зберігаються тільки за місцем їх видачі, тобто, в нашому випадку, на окупованих територіях. А підробити паперовий паспорт громадянина України – справа не з важких, бо цей документ має дуже низький ступінь захисту.

«Тобто, коли через лінії дотику або з-за кордону приїжджає людина з паперовим паспортом України старого зразка, немає ніякої можливості встановити, чи був цей паспорт дійсно виданий йому п’ять років тому Україною, чи законний він, або ж цей паспорт був зроблений тиждень тому в лабораторії ФСБ», – говорить  Анна Рассамахіна.

За словами правозахисниці, такі норми із підтвердження особи існували задовго до  окупації. Цей порядок застосовувався, якщо з якоїсь причини не можна було встановити особу людини. Але раніше то були виняткові випадки – наприклад, коли знайшли людину з втратою пам’яті, або коли згорів архів відділу міграційної служби. Тепер із цією громіздкою процедурою зіткнулися тисячі людей.

Оформлення біометричних паспортів. Фото: investigator.org.ua

Які додаткові документи необхідно мати з собою кримчанину? Найбільш вдалий варіант –  водійські права нового зразку або закордонний паспорт України, отриманий після 2007 року.

«Такі документи означають, що фото людини внесено в Єдиний державний електронний реєстр. Ці архіви не перебувають на окупованих територіях, окупація на них ніяк не вплинула. І доступ до фотографії людини можна отримати в будь-якому відділі міграційної служби на території країни», – розповідає Анна Рассамахіна.

Проте не всі можуть похвалитися наявністю водійських прав або закордонного паспорту нового зразку.  На цей випадок є ще декілька способів довести справжність свого паспорту. Якщо людина вчилася у вузі або служила в армії на материку, можна запросити особисту справу, звірити з фотографією і встановити особу людини.

Усім іншим залишається варіант встановлення особи підтвердженням свідків. Це можуть бути родичі або сусіди. Родичі, які здатні підтвердити родинний зв’язок, сусіди – зареєстровані поруч з адресою, за якою зареєстрована сама людина. Але свідкам потрібно приїжджати “на материк” особисто. Підтвердити особу, перебуваючи на окупованій території, неможливо.

Черга на прикордонному контролі. Фото: investigator.org.ua

Трапляється, що українські спецслужби, полюючи на диверсантів з окупованих територій, вдаються до крайнощів і прямого порушення прав людини.

«СБУ приходить до міграційної служби і цілком серйозно допитується у кримчанина, чи не отримував він паспорт РФ, чи не перебуває він в якійсь диверсійній групі. Це незаконно. Це говорить про те, що міграційна служба несанкціоновано передала персональні дані людини, яка до них звернулася, в Службу безпеки України», – застерігає Анна Рассамахіна.

Законами України не передбачено такий спосіб передачі даних. Якщо трапилася подібна ситуація, людина має повне право відмовитися відповідати на питання та не показувати копію свого кримського паспорту. Правозахисники з УГСПЛ рекомендують знизувати плечима і вимагати показати норму в законі, яка зобов’язує надавати в Україні виданий в анексованому Криму паспорт.

Отримання номеру в черзі паспортного сервісу. Фото: investigator.org.ua

За останній час в Україні збільшилися випадки корупції у процесі видачі біометричного документу, кажуть правозахисники. Відбувається це у більшості випадків у Чаплинці, Каланчаку та Генічеську, які розташовані найближче до адміністративного кордону з окупованим Кримом. Неодноразово правозахисники, які працюють із кримчанами, чули скарги, що у міграційних службах в цих населених пунктах переважають так звані посередники, які оформлюють документи без присутності громадян, а ті, хто приїжджає в звичайному порядку, не можуть пробитися в черзі.

Прес-секретар Міграційної служби України Сергій Гунько каже, що  статистика щодо отримання кримчанами біометричних паспортів не ведеться. Однак можна говорити про десятки тисяч паспортів, отриманих мешканцями окупованих територій Криму і Донбасу.

«На сьогоднішній день, починаючи з 2014 року, тобто, фактично з початку окупації Автономної Республіки Крим, оформлено для кримчан 97 тисяч закордонних паспортів і понад 6 700 ID-карток. Ця цифра у 97 тисяч включає в себе як біометричні документи,  починаючи із квітня 2015 року, так і документи без чіпу, які можна було оформлювати до 2016 року», – говорить Сергій Гунько.

Правозахисники називають ситуацію з паспортизації кримчан непростою. З одного боку, необхідно, щоб процедура отримання паспорту для мешканців окупованих територій була якомога простішою та доступнішою. Але з іншого боку, якщо не проводити додаткову ідентифікацію кримчан, то незабаром українські документи отримуватимуть зокрема й ті, хто на це ніяких прав не має.