Тетяна Морозова

Статті автора (11)
Українська освіта для кримчан: невикористані квоти та мовна прірва

П’ятий рік випускники з окупованого Криму та їхні батьки постають перед непростим вибором: залишитися вдома і отримати диплом, який не визнають у світі, виїхати навчатися до Росії або ж вступити до вишів материкової України.

Безвіз для окупованих

Майже рік минув відтоді, як Україна отримала безвізовий режим з країнами Євросоюзу. Оформити документ, що відкриває шлях до Європи, можна в міграційній службі України. Рік тому президент України Петро Порошенко заявив, що громадяни  з окупованих територій також зможуть скористатися перевагами безвізового режиму. Після цього кримчани масово почали звертатися до міграційної служби України, аби отримати біометричний паспорт. Найбільше таких звернень у Херсонській області. З якими перепонами вони зіткнулися за цей рік і з яких причин отримували відмови? Підводні камені адміністративної послуги для мешканців Криму дослідив Центр журналістських розслідувань.

Чи дійдуть судна до суду?

У 2014 році Україна закрила порти анексованого Росією Криму та Севастополя для судноплавства. Проте грубі гроші, які готові сплачувати окупанти за прорив транспортної блокади, штовхають судновласників на рейси до кримських портів, попри загрозу кримінальної відповідальності та арешту плавзасобу. Ми дізналися, яка доля суден-арештантів, що заходили в закриті порти Криму: жодна справа досі не дійшла до суду.

Агресори. Заочне провадження

Минуло чотири роки після анексії Криму, а в Україні ще немає жодного обвинувального вироку суду щодо російських військових, які організовували і здійснювали спецоперацію зі збройного захоплення півострова. У більшості випадків справа не дійшла навіть до підготовчого судового засідання і переходу до розгляду справ по суті. Спробуємо розібратись,  що гальмує цей процес на прикладі справ трьох високопоставлених російських військовиків, засідання у яких відбувались цього тижня.

24.03.2018
Знищення культурної спадщини Криму. Виконавці

Han Saray – Ханський палац у Бахчисараї став резиденцією кримських ханів Гераєв на початку XVI століття. Разом з Хан Сараєм на березі річки Чурук-Су будувалося і саме місто. Єдиний в світі кримськотатарський палацовий комплекс входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника, у 2012 році подав номінаційну заявку на включення до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Однак сьогодні руками маріонеток Кремля робиться все, щоб цей пам’ятник культурної спадщини та свідоцтво кримськотатарської державності втратив свою автентичність. Відбувається це під виглядом «першочергових протиаварійних» робіт, які проводять московське ТОВ «Корпорація «АТТА Груп» і сімферопольське ТОВ «Кірамет». 

 Центр журналістських розслідувань розкрив нові факти цієї історії і може констатувати під загрозою знищення або непоправних змін виду внаслідок такого варварського «збереження» в Криму знаходяться 20 пам’яток культурної спадщини. Тому що «уряд» Сергія Аксенова видав підряди на «протиаварійні», а де-факто ремонтно-реставраційні роботи російським компаніям, які не мають ні відповідних ліцензій, ні досвіду.

Спецслідство у «кримських справах»: напрацювання практики

Аби дізнатись, скільки справ колишніх державних та військовослужбовців Криму уже скеровано до суду, треба мати інформацію із трьох прокуратур, адже справи розслідуються слідчими органів Нацполіції за підслідністю. Генеральна прокуратура та СБУ розслідують провадження щодо колишніх топ-високопосадовців АРК і Севастополя, що відкриті за статтями 110 і 111 ККУ – державна зрада і сепаратизм. Прокуратура АРК  розслідує або здійснює процесуальне керівництво у провадженнях щодо скоєння цих та інших, в тому числі, воєнних злочинів екс-посадовцями Криму, а військова прокуратура – у справах колишніх військовослужбовців ЗСУ та військового керівництва країни агресора. Спеціальне (заочне)  слідство із зрозумілих причин – відсутності обвинувачених і їхнього бажання брати участь у процесі і, водночас,  необхідності забезпечувати їхнє право на захист –  має ускладнену процедуру. Не заплутатися тут необізнаному дуже важко, тож у громадськості складається враження, що правоохоронці і суди бездіють. 

Закон про ВЕЗ «Крим»: чи буде політична воля його скасувати?

Закон про вільну економічну зону «Крим» на окупованій території діє вже три з половиною роки. Практика його застосування породила для нього багато негативних визначень: дискримінаційний, корупційний, лобістський та навіть колабораційний. За перший рік існування фейкової зони на територію Криму було поставлено товарів на понад мільярд доларів. Потік цієї гуманітарної допомоги окупантам зупинила Громадянська блокада Криму, активісти якої виступали проти поставок українських товарів на окупований півострів. Тоді президент Петро Порошенко пообіцяв, що закон буде скасовано. Проте обіцянки голови держави затягнулися на два з половиною роки. Закон про вільну економічну зону «Крим» і досі діє, порушуючи права кримчан та забезпечуючи країну-агресора інвестиціями громадян країни-жертви.

Как судят фигурантов «крымской весны»

В районных судах Киева один за другим проходят заседания по уголовным производствах о государственной измене крымских чиновников, депутатов и судей. Все эти обвинительные акты направлены в суд по процедуре специального досудебного и судебного расследования. Что особенного в этой специальной процедуре, как проходит судебное следствие и что может затянуть его на неопределенный срок? Рассмотрим на конкретных примерах дел бывших крымских депутатов, чиновников, судей и российского чиновника, заседание в которых проходили в один день в судах Киева.

Дело Януковича: новые факты оккупации Крыма

В Оболонском районном суде Киеве продолжается рассмотрение дела о государственной измене экс-президента Виктора Януковича. В статусе свидетелей выступили глава Меджлиса крымскотатарского народа, народный депутат Рефат Чубаров, лидер Всеукраинского правозащитного движения «Сила права» Андрей Сенченко и экс-председатель Совета министров АРК Анатолий Могилев. Все они дают показания, в которых раскрываются подробности российской оккупации Крыма и действий украинских чиновников в Крыму и Киеве. Их показания дают возможность по-новому посмотреть на то, что происходило на полуострове в 2014 году. А народный депутат Сергей Куницын, которого следствие почему-то не заявило в качестве свидетеля (27 февраля 2014 прибыл в Симферополь после назначения постоянным представителем президента в АРК – ред.), сообщил важную информацию в СМИ. Так же, как и экс-министр обороны Украины Анатолий Гриценко, который также давал важные показания, но по другому делу – о захвате Крыма, следствие по которому протекает без всякого информирования.

Коротка рука правосуддя

За злочини проти держави Україна під час окупації та анексії Криму відкриті тисячі кримінальних проваджень, до судів скеровані сотні обвинувальних актів, але судами розглядаються десятки, а обвинувальний вирок наразі не отримав жоден звинувачений у державній зраді чи сепаратизмі.