Відеоблог Валентини Самар про реакцію Кремля і його кримських посіпак на створення Кримської платформи – міжнародного майданчика з деокупації Криму. Сам факт цієї події викликав неприховану лють і роздратування Москви, з погрозами і прогнозами провалу одночасно. Чому так біситься Росія, яку також запросили до участі у Кримській платформі, та як працюватиме цей переговорний майданчик?
Президент України нарешті визначився із датою проведення київського саміту глав держав і урядів, який запустить роботу Кримської платформи – Саміт пройде 23 серпня, в переддень 30-го дня Незалежності України.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова під час комітетських слухань у Верховної Раді оприлюднила ключові моменти діяльності Кримської платформи, які досі не були відомі. Але брак цієї інформації не завадив російським пропагандистам малювати страшні картини, пов’язані із наслідками для України та учасників саміту, якщо він таки відбудеться.
Ще в листопаді минулого року смотрящий Кремля за окупованим Кримом і «віце-прем’єр» маріонеткового «уряду республіки» Георгій Мурадов погрожував учасникам Кримського саміту Кримінальним кодексом і санкціями.
Речниця російського МЗС Марія Захарова у грудні ще пробувала поторгуватись: в інтерв’ю Кримському журналу казала, що Росія братиме участь у роботі платформи, якщо на ній будуть вестись переговори з Україною про відновлення водопостачання і електроенергії до Криму та зняття товарної та транспортної блокади. Але якщо мова йтиме про деокупацію Криму, то, мовляв, такий формат Росію не цікавить.
В унісон із російськими пропагандистами їхні українські рупори розказують також про те, що ідею з Кримською платформою Києву підкинули із Заходу.
І це, звичайно, повна маячня, бо українським дипломатам довелось багато попрацювати, аби переконати західних партнерів у необхідності започаткування переговорного майданчика по Криму, причому, відкрити його на найвищому, президентському рівні.
Нагадаємо, що у 2015 році президент Петро Порошенко анонсував створення міжнародного майданчика по Криму з назвою «Женева+», який так і не відбувся. І така ситуація цілком влаштовувала Путіна. Як влаштовує його і фактична відсутність в України санкційної політики, відсутність стратегії деокупації Криму і Севастополя і відсутність реальних реформ, а особливо радує політична корупція – бо є через кого смикати Україну за коси і штовхати в бік Москви. А от коли в України щось вдається, наприклад, заручитись підтримкою міжнародної спільноти щодо створення Кримської платформи, тоді це Кремль бісить.
