Російські олігархи-винороби на крадених землях «Масандри» та їхні європейські міньйони

Розслідування

Бажання російських олігархів мати в Криму виноградники і виробляти вина з власними торгівельними марками почали реалізовуватись ще до окупації Криму Росією. Першопрохідцем був власник «Лукойла» Вагіт Алекперов – пов’язані з ним українські компанії орендували землі державного підприємства «Гурзуф». Другим був Андрій Костін, глава «Внешэкономбанку», який облюбував під виноградники землі  у Бахчисарайському районі.

Після окупації Криму для російських олігархів і можновладців стала можливою і копійчана купівля аграрних земель, і експропрійованих виноградарських та виноробних господарств. Тож тепер тут мало не увесь кооператив «Озеро» найближчих друзів президента Путіна, які проковтнули і «Новий світ», і «Коктебель», і , нарешті, вкрали найціннішу перлину –  «Масандру». Однак не варто забувати і тих, хто під шумок окупації відкусив від «Масандри» перші шматки особливо цінних земель. Примітно, що облаштовувати їхні  винарні допомагають громадяни країн Європейського Союзу, чим порушують західні санкції та законодавство України. Тож називаємо і їхні імена. 

«Шато Алекперова» і перший продаж земель «Масандри»

У лютому 2016 року, відповідно до «розпорядження Ради Міністрів Республіки Крим», в околицях смт. Гурзуф на «аукціоні» була продана ділянка загальною площею 36,4306 га,  що належала ДП «Гурзуф», яке входить до складу об’єднання «Масандра». Остаточна ціна – 163 млн. російських рублів, тобто, усього по 576 доларів за сотку особливо цінних земель. 

Покупцем стало московське ТОВ «Еліас» (ООО Элиас, ИНН 7702511376). 31 березня 2017 назву ТОВ змінено на «Гринэко», з жовтня 2019 р. знаходиться у стадії ліквідації. 

Розслідування ЦЖР тоді ж встановило зв’язок між ТОВ «Еліас» та власником ВАТ «Лукойл» Вагітом Алекперовим. «Еліас» був зареєстрований на Марину Романічеву, яка також числилась засновником ТОВ «Центр консалтингу та аутсорсингу «Наше майбутнє» – разом із Фондом регіональних соціальних програм «Наше майбутнє», заснованим олігархом Вагітом Алекперовим. У презентаційному ролику Алекперов називає його просто – «мій фонд».

Фото: Chateau Cotes de Saint Daniel

Власне, зв’язок покупця першої відкушеної ділянки земель «Масандри» з олігархом не став несподіванкою для тих, хто знає історію створення винарні Château Côtes de Saint-Daniel. Виноградники шато знаходяться поряд з дачею Алекперова, про відпочинок на якій він розповідав в інтерв’ю. До окупації Криму, пов’язане з Алекперовим ТОВ «Виноградники «Медведі» через суди закріпило право власності на біоматеріали, тобто, кущі винограду, але не могло приватизувати ділянки на землях ДП «Гурзуф», на яких вони росли, адже тоді існував мораторій на продаж аграрних земель, а  майновий комплекс «Масандри»  додатково був захищений від дерибану спеціальним законом. 

Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження щодо незаконності відчудження цієї ділянки ДП «Гурзуф» ще 9 грудня 2015 року, на стадії прийняття рішення окупаційним урядом Криму про її продаж. Провадження було фактовим – щодо незаконного заволодіння посадовими особами «Ради міністрів Республіки Крим» землями сільськогосподарського призначення, розташованими на території окупованого Криму (ч. 5 ст. 191 КК України). Однак і після того, як розслідування ЦЖР встановило особи покупців – підставного і реального вигодонабувача, справа не зрушила з місця і до суду не дійшла. 

Причетні до цієї оборудки фізичні і юридичні особи не потрапили і до санкційного списку РНБОУ, тож активи пана Алекперова в Україні не були заблоковані і його менеджери отримали вдосталь часу, аби їх убезпечити. «Продати» невідомій австрійській АМІС, як це було з мережею у 240 АЗС і шістьма нафтобазами (угода закрита у квітні 2015). Чи переоформити кінцевого бенефіціара «Карпатнафтохім» з російського олігарха Алекперова на українських громадян Ілхама Мамедова та Ігоря Щуцького  і переписати на іншу компанію: у грудні 2019 АМКУ дозволив компанії Techinservice Limited (м. Лондон, Англія) придбати акції компанії Karpaty Chemical B.V. (Гелдермалсен, Нідерланди), що володіє 100% «Карпатнафтохім»). 

«Шато Грефа» і перша крадіжка земель «Масандри» 

Ще раніше, під час передачі вкраденого майна НПАО «Масандра» Управлінню справами Президента РФ окупанти «загубили» 13 гектарів виноградників, які межували з територією 5-зіркового готельного комплексу Mriya Resort & Spa. 

Звільнений окупантами гендиректор «Масандри» Микола Бойко в інтерв’ю ЦЖР розповідав, що на момент захоплення Криму він був відсутній на півострові – лікувався за кордоном. А коли повернувся, виявив, що у «Масандри» під шумок нахабно відібрали виноградник елітного мускату білого, що знаходився поруч із готельним комплексом  Mriya Resort & Spa. 

Микола Бойко, гендиректор НПАО «Масандра», фото: investigator.org.ua

«Мої неприємності почалися з того, що уже у квітні не вистачило 13 гектарів землі. Мускату білого, дуже хорошого, крупний масив. Орендатором Зеленський Микола Олександрович там був, все було чистенько, красиво. Але, на біду, поруч –  комплекс Mriya. А там Герман Оскарович (Герман Греф, глава правління «Сбербанка России» – ред.). 

 І от, як я собі уявляю, вийшов він якось на балкон і подумав: «Навіщо тут мені під балконом чужі виноградники. Треба, щоб були мої». І от ці землі йому просто віддали. Віддали 13 гектарів. І як я не бився, писав там комусь, намагався достукатись, нічого з того не вийшло , окрім того, що у мене неприємності були з цього приводу. Ні, я не воював з  Грефом, абсолютно. Відкрию вам страшну таємницю: доля «Масандри» була вирішена ще раніше».  

Здавалось би, до чого тут Греф? 

Готельний комплекс Mriya Resort & Spa через  ТОВ «Гарант-СВ» (ІПН 9103007830 ) та його засновників –   ТОВ «Аукцион» і «Гамма-С» належить «Сбербанку России», українська дочка якого починала його будувати перед окупацією Криму. Саме тут, у ще не добудованому комплексі, Володимир Путін у серпні 2014 року проводив засідання Ради безпеки і зустрічався з депутатами Держдуми, де, серед іншого,  визнав використання збройних сил під час проведення псевдореферендуму. 

Щорічно в Mriya Resort проводиться Ялтинський міжнародний економічний форум (ЯМЭФ), найбільший інвестиційний захід з пропагандистський форумами «друзів окупації Криму» на полях. У листопаді 2018 року Mriya Resort & Spa та його власник – ТОВ «Гарант-СВ» потрапили під санкції США. 

Володимир Путін і Герман Греф у готельному комплексі Mriya Resort & Spa, фото: ТАСС

Як відомо, «Сбербанк России» відмовився працювати в окупованому Криму через побоювання введення більш жорстких, аніж обмеження 2014 року, санкцій США, а сам Герман Греф  неодноразово викликав критику «кримнашів» за свій «непатріотичний» прагматизм. 

Тим цікавіше було дізнатися, що «Сбербанк России» через свій готельний актив у Криму вирішив спробувати себе у виноградарстві та виноробстві, причому, на землях, експропрійованих у підсанкційної «Масандри».

Ще 15 червня 2015 року між «Радою міністрів» Криму і ТОВ «Горизонт-сервис» (засновники – вже згадувані «Гарант-СВ» і «Аукцион») було підписано угоду про реалізацію інвестиційного проекту «Створення винного туризму в Республіці Крим». Уже в межах його реалізації було розроблено «проект планування і межування території, розташованої східніше санаторно-курортного комплексу «Mriya Resort & Spa». Виконавцем проекту виступило ТОВ «Проектний інститут «Генплан» (м. Сімферополь), а замовником – ТОВ «СБ Девелопмент», московська «дочка» ТОВ «Гамма-С». 

Mriya Resort & Spa

Будувати розважальний комплекс «Винний парк» почали у 2018 році. На території 22 825 кв. м. біля села Оползневе планувалось спорудження комплексу, до якого входить винарня, сироварня, дегустаційні зали, ресторани і конференц зал. У внутрішньому дворі комплексу – облаштовано штучне озеро і встановлено оглядову башту висотою 50 метрів. За планом, більшу частину території парку мали займати виноградники, з  яких щорічно хотіли збирати 46,8 тонн винограду трьох сортів. 

Відкриття «Винного парку» через пандемію cоvid 19 перенесли із осені 2020 на весну 2021 року, ймовірно, воно відбудеться у квітні. Сайт парку вже активовано,з викладеної там інформації зрозуміло, що початковий проект зазнав суттєвих коректив. Загальна площа зросла до 30 гектарів, а от площа винограднику значно скоротилась – лише 7,5 гектарів. 

Фото: winepark.ru

Місцеві мешканці, які знаються на виноробстві, розповіли ЦЖР, що тут висаджено два сорти червоного винограду – каберне і мурведр. Кажуть, що у планах є закладка виноградника у севастопольській зоні, начебто це буде сорт піно, де для нього ліпший клімат, аніж на Південнобережжі. Отже, згубивши 13 гектарів чудового за якістю мускату білого, нові господарі спромоглись закласти виноградник лише на 7,5 гектарів. Чим же засадили решту парку? Як розповідають ялтинці,територія засаджена усілякими дорогими заморськими  диковинками – пальмами, 200-літніми оливковими дерева. По-багатому, як то кажуть. Але це ще не увесь «імпорт». 

Вестарбайтери на службі у російських олігархів у Криму

Хоча «Сбербанк России» прийшов з цим проектом в Крим уже після того, як західні партнери України накрили його санкційними обмеженнями, «СБ Девелопмент» не надто афішує свою участь у будівництві. Принаймні на сайті компанії, в розділі «проекти», про нього нічого не сказано. Поза тим, веб-архіви не горять. У доступі є кілька варіантів публікацій сайту «СБ Девелопмент», які вказують, що «Винний парк» – це таки  їх робота.  А ще «СБ Девелопмент» вказує на своїх партнерів в проекті – ТОВ «Подземпроект» (м. Москва) та італійське архітектурне бюро Archea Associati (Флоренція, Італія).  

Томас Долл (Thomas Doll), фото: Facebook

Задоволений Томас Долл сидить на винній бочці серед виноградників. Лівою рукою притримує пляшку білого вина, у правій руці –  занесений келих з кокуром, мабуть,  виробництва «Масандри». Дивлячись на цей знімок,  я йому майже заздрю. Майже.

Томас Долл (Thomas Doll) – уродженець міста Швабенхайм в землі Рейнланд-Пфальц. І він – головний винороб комплексу «Винний парк». Або, як він сам вказує, Chief Winemaker у Mriya Wine Park. 

До Криму Томас Долл приїхав ще 2011-го року як запрошений винний консультант винарні Alma Valley (с. Віліне, Бахчисарайського району), що належить іншому відомому росіянину – Андрію Костіну, главі правління Внешэкономбанка. Уже в 2013 році з його допомогою почала розливати перші вина під маркою Alma Valley (Альмінська долина). Їхати з Криму німець не збирався, окупація Кримського півострова Росією виявилась недостатньою причиною «щоб кинути улюблену справу». В 2019 році Томас навіть був членом журі «міжнародного винного конкурсу», який було проведено в Ялті на базі «Масандри», щодо якої діють західні санкції. 

Врешті, команда виноробів на чолі з Андрієм Григорьєвим, у якій працював і Долл, із  Alma Valley Костіна не спрацювалась. І Томас Долл подався до винарні Грефа. 

30 листопада 2020 року інтерв’ю з ним у статусі головного винороба проекту «Винний Парк» виходить у виданні «Люди РОСТа»( проект «Партии Роста» Бориса Тітова, бізнес-омбудсмена РФ і власника компанії «Абрау-Дюрсо»). Крім опису технології переробки винограду Томас Долл повідомляє, що проект винарні був розроблений італійським архітектором Марко Касамонті, а в ролі запрошеного консультанта-енолога виступив інший італієць – Альберто Антоніні

Альберто Антоніні, фото: wine-mag.ru

Марко Касамонті (Marco Casamonti) разом з Джованні Полацці (Giovanni Polazzi) та Лаурою Андреїні (Laura Andreini) був одним із співзасновників архітектурного бюро Archea Associati. З 1988 року бюро реалізувало велику кількість масштабних мистецьких архітектурних проектів – від винних заводів в Італії до спорткомплексу в місті Тірана (Албанія) і музею кераміки в китайському м. Лілінг. 

Сам Касамонті має статус ординарного професора кафедри архітектурного проектування, факультету архітектури університету Генуї. Редагує міжнародний архітектурний журналу Area, який видає його архітектурне бюро, і виступає в ролі запрошеного лектора,приміром, у  2013 році виступив з лекцією в Санкт-Петербурзі, в рамках архітектурної виставки. 

Однак в історії пана Касамонті не все так безхмарно, як може здатися на перший погляд. Успішний архітектор, науковець і викладач мав проблеми із законом в рідній Італії. Про це в квітні 2017 року писало видання La Repubblica. Касамонті звинуватили в сумісництві – як ординарний професор («професор з кафедрою») він не мав права брати участь в комерційних проектах. Водночас, за словами експрокурора Ermete Bogetti шкода від сумісництва Касамонті в період 1999-2006 років мала бути оцінена в 689 тисяч євро. Студенти університету Генуї скаржились, що він просто ігнорує свої обов’язки викладача і не з’являється на лекціях. За повідомленням La Repubblica, обвинувачення проти Касамонті було повністю підтримане – сумарно пан професор змушений був виплатити 976 тисяч євро.

Останній з нашої трійки кримських заробітчан, last but not least – Альберто Антоніні (Alberto Antonini). Один з найкращих світових енологів і консультантів з виноробства, має в своєму активі освіту в університеті Флоренції, наукові ступені університету Бордо і Університету Каліфорнії у Дейвісі. Антоніні володіє сімейною виноробнею неподалік від Флоренції і протягом десятків років консультує виноробів від Аргентини до Вірменії. За словами Томаса Долла, саме цей фахівець консультував персонал «Винного парку», і такий досвід був для виноробів неоціненним.

Інформація про участь іноземців у реалізації проекту «Винного парку» фрагментарна. З огляду на перипетії біографії Марко Касамонті цьому не варто дивуватися. Навіть італійські архітектори і винороби стають розумнішими. Про Archea Associati, як учасника проекту виноробні згадує «Кримський архітектурний портал», посилаючись на ті матеріали, які  «СБ Девелопмент» намагалась підтерти. На Марко Касамонті, як архітектора проекту, вказують кримські «винні групи» в соціальних мережах. При цьому для висновків про роботу у підсанкційному Криму громадянина країни – члена ЄС, навіть такої мозаїки може бути достатньо. 

Історичний завод НВАО «Масандра» Фото: massandra.su

Кримська «приватизація» чи просто – переділ вкраденого, може набувати химерних форм. Бажаючих взяти участь в дерибані ніколи не бракує. Особливо коли мова йде про такі підприємства як «Масандра». І ось тут рівними стають всі – архітектори і винороби зі світовим ім’ям, власники великого російського бізнесу і прості місцеві клерки, які користаються неочікуваною нагодою просування по службі.

«Винний парк» – наочна пам’ятка російській тупості, жадібності і комплексу неповноцінності – бажанню здаватися кращим, ніж ти є насправді. Елітний туризм? Колекційне вино і сир власного виробництва? Штучні озера і оглядові майданчики, винні підвали і 100 тисяч відвідувачів на рік?! В часи глобальної пандемії, яка на окремо взятому окупованому півострові не зрозуміло коли закінчиться. В ситуації критичного дефіциту придатної прісної води. В міжнародній ізоляції.