Про це Ольга Скрипник, керівник Кримської правозахисної групи, розповіла в ефірі програми Питання національної безпеки (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).
За словами правозахисниці, яка брала участь у підготовці проекту, в цілому він базується на Резолюції, яка була ухвалена в 2016-му році, де РФ визначена окупуючою країною, що несе відповідальність за стан дотримання прав людини. Але у проекті з’явились і нові важливі пункти, на включенні яких наполягали правозахисники.
«Нашим завданням було домогтися того, щоб у Резолюції все ж таки з’явилися нові важливі пункти щодо прав людини. Ми змогли просунути, і представники місії ООН підтримали те, що в Резолюції з’явилося рішення Міжнародного суду ООН, що стосується дискримінації (українців і кримських татар у Криму – ред.). Дуже важливо зафіксувати, що Україна подала позов, а Росія не виконала того рішення, яке було винесено в квітні щодо запобіжних заходів. Це важливо, тому що може мати значення для подальших дій з боку Міжнародного суду ООН, який має для цього механізми», – сказала Ольга Скрипник.
Правозахисниця нагадала, що в попередній Резолюції ГА ООН також був пункт про незаконний призов у Збройні сили РФ на окупованій нею території Криму і Севастополя.
“Але наші дослідження показала, що, окрім того, що є незаконний призов як військовий злочин, є ще воєнна пропаганда. Це пропаганда насильства, пропаганда служби в російській армії серед молоді, серед дітей і так далі. Ми як раз робили про це тематичну доповідь, і це включено. Тобто не лише призов, а сам факт пропаганди включений як міжнародний злочин, який Росія коїть сьогодні», – додала Скрипник.
За ії словами, є окремий пункт, що тепер в Криму тенденція погіршується – переслідуються і адвокати. Це відома справа Еміля Курбедінова та інших, які переслідувалися та навіть були позбавлені волі саме як адвокати та захисники.
«Є ще важливі моменти, наприклад, закріплено (пункт – ред.) про право власності, зокрема, що є вилучення власності, і цей пункт дуже чітко прописаний. Більш широко прописано питання дискримінації за релігійною ознакою, що страждають як і мусульмани, так і Київський патріархат. Тобто всі релігійні групи, окрім Московського патріархату, обмежуються», – зазаначила правозахисниця.
Сильним кроком з боку України он назвала включення до проекту Резолюції ООН пункту про відповідальність України за дотримання прав громадян з окупованих територій Криму.
«Принциповим, і навіть трошки неочікуваним для нас стало те, що Україна погодилася, і цього не було в минулій Резолюції, включити пункт про відповідальність і самої України. Це принциповий і дуже важливий момент для України як держави, що вона взяла на себе цю відповідальність», – додала Ольга Скрипник.
Нагадаємо, українські та міжнародні правозахисники працювали над новою резолюцією ООН про права людини в Криму.
Зустрічі та консультації з представництвами різних країн в ООН почалися в Нью-Йорку з 25 жовтня.
Кримська правозахисна група на початку жовтня звернулася до кримчан з проханням повідомляти про факти призову на строкову служби в російську армію з території включеного півострова.