У проекті нової Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Ситуація з правами людини у АРК та місті Севастополь (Україна)» є посилання на рішення Міжнародного суду ООН щодо дискримінації українців та кримських татар, яке Росія не виконала, та пункти про незаконний призов до армії РФ та порушення прав власності.
Про це Ольга Скрипник, керівник Кримської правозахисної групи, розповіла в ефірі програми Питання національної безпеки (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).
За словами правозахисниці, яка брала участь у підготовці проекту, в цілому він базується на Резолюції, яка була ухвалена в 2016-му році, де РФ визначена окупуючою країною, що несе відповідальність за стан дотримання прав людини. Але у проекті з’явились і нові важливі пункти, на включенні яких наполягали правозахисники.
«Нашим завданням було домогтися того, щоб у Резолюції все ж таки з’явилися нові важливі пункти щодо прав людини. Ми змогли просунути, і представники місії ООН підтримали те, що в Резолюції з’явилося рішення Міжнародного суду ООН, що стосується дискримінації (українців і кримських татар у Криму – ред.). Дуже важливо зафіксувати, що Україна подала позов, а Росія не виконала того рішення, яке було винесено в квітні щодо запобіжних заходів. Це важливо, тому що може мати значення для подальших дій з боку Міжнародного суду ООН, який має для цього механізми», – сказала Ольга Скрипник.
Правозахисниця нагадала, що в попередній Резолюції ГА ООН також був пункт про незаконний призов у Збройні сили РФ на окупованій нею території Криму і Севастополя.
“Але наші дослідження показала, що, окрім того, що є незаконний призов як військовий злочин, є ще воєнна пропаганда. Це пропаганда насильства, пропаганда служби в російській армії серед молоді, серед дітей і так далі. Ми як раз робили про це тематичну доповідь, і це включено. Тобто не лише призов, а сам факт пропаганди включений як міжнародний злочин, який Росія коїть сьогодні», – додала Скрипник.
За ії словами, є окремий пункт, що тепер в Криму тенденція погіршується – переслідуються і адвокати. Це відома справа Еміля Курбедінова та інших, які переслідувалися та навіть були позбавлені волі саме як адвокати та захисники.
«Є ще важливі моменти, наприклад, закріплено (пункт – ред.) про право власності, зокрема, що є вилучення власності, і цей пункт дуже чітко прописаний. Більш широко прописано питання дискримінації за релігійною ознакою, що страждають як і мусульмани, так і Київський патріархат. Тобто всі релігійні групи, окрім Московського патріархату, обмежуються», – зазаначила правозахисниця.
Сильним кроком з боку України он назвала включення до проекту Резолюції ООН пункту про відповідальність України за дотримання прав громадян з окупованих територій Криму.
«Принциповим, і навіть трошки неочікуваним для нас стало те, що Україна погодилася, і цього не було в минулій Резолюції, включити пункт про відповідальність і самої України. Це принциповий і дуже важливий момент для України як держави, що вона взяла на себе цю відповідальність», – додала Ольга Скрипник.
Нагадаємо, українські та міжнародні правозахисники працювали над новою резолюцією ООН про права людини в Криму.
Зустрічі та консультації з представництвами різних країн в ООН почалися в Нью-Йорку з 25 жовтня.
Кримська правозахисна група на початку жовтня звернулася до кримчан з проханням повідомляти про факти призову на строкову служби в російську армію з території включеного півострова.
