Окупація Криму створила атмосферу, яка не дозволяє вершити правосуддя на півострові – правозахисники

«Суди», створені в умовах окупації Криму Росією, не можуть забезпечити ефективний захист учасників політично мотивованих процесів, а також здійснювати правосуддя з дотриманням норм міжнародного права.

Фото: Facebook Крымская солидарность

Про це заявила юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова на презентації в Києві доповіді «Кримський процес: проблеми дотримання стандартів справедливого правосуддя у політично вмотивованих справах», повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на агентство Інтерфакс-Україна.

«Ключовий висновок, до якого прийшла наша група і це підтверджено дослідженням, що суд, створений в умовах окупації на території Криму, не є ефективним захистом і не може забезпечити такий захист саме в політично мотивованих справах, які нами досліджувались, а відповідно і інших схожих справах», – сказала Свиридова.

Вона зазначила, що сам факт окупації створив атмосферу, яка не дозволила вершити правосуддя. «Сам факт створення судів на окупованій території в порушення міжнародного права … створив систему, яка не дозволила відібрати незалежних суддів, здійснювати правосуддя з дотриманням норм міжнародного гуманітарного права та українського законодавства», – пояснила юрист.

Свиридова розповіла, що експертами аналізувалися дані, надані учасниками процесу, дані з відкритих джерел, а також дані моніторингу судових процесів.

У свою чергу президент Харківського обласного фонду «Громадська Альтернатива» Марія Ясеновська пояснила, що експерти, зокрема, виявили порушення принципу презумпції невинуватості в «судах» Криму. «Ми відзначили, що був створений образ винних … Дуже велику роль в створенні образу винних зіграли ЗМІ, цитуючи місцевих чиновників. У ряді випадків, є підстави припускати, що була порушена процедура дорадчої кімнати», – зазначила вона.

«Так, у справі (Ігоря) Мовенка, коли людина не утримувалась під вартою і сам приходив на засідання, несподівано в день оголошення вироку (2 роки колонії суворого режиму – ред.) у дворі суду чекав автозак, і безпосередньо до того, як був оголошено вирок, в зал суду зайшли конвоїри», – розповіла Ясеновська.

Дослідження було проведено міжнародною групою експертів з України та Молдови, зокрема, експертами Української Гельсінської спілки з прав людини, Ресурсного центру з прав людини CReDO (Кишинів, Молдова), Харківського обласного фонду «Громадська Альтернатива», Освітнього Дому прав людини в Чернігові. Аналіз було проведено 174 судових засідань, на яких безпосередньо здійснювалося пряме спостереження в період з початку 2016 року по вересень 2018 року.

Для дослідження було відібрано 8 політично мотивованих справ, а саме українського активіста Володимира Балуха, заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза, «справа 26 лютого», журналіста Миколи Семени, обвинуваченого російськими спецслужбами в підготовці диверсій Євгена Панова, кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова і севастопольського активіста Ігоря Мовенка.

Як повідомлялося, за інформацією Кримської правозахисної групи, в окупованому Криму з квітня 2014 року по вересень 2018 року за участь в мирних зібраннях «суди» притягли до адміністративної відповідальності 353 особи, 12 осіб притягнуто до кримінальної відповідальності. Правозахисники також назвали кримських «суддів», які винесли найбільшу кількість рішень у кримінальних та адміністративних справах щодо активістів за участь мирних акціях, таким чином порушуючи права людини і незаконно переслідує кримчан.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine