«Був притиснутий обличчям до стіни»: в РФ відповіли на питання ЄСПЛ у справі Олега Сенцова

Новини
Олег Сенцов Фото: ТАСС

Питання про фальсифікації представлених в російський суд доказів знаходиться поза компетенцією Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), випливає з відповіді російських властей на питання, поставлені судом в зв’язку зі скаргою українського режисера Олега Сенцова.

Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на відповідь Мін’юсту Росії Європейському суду з прав людини.

У грудні 2018 року ЄСПЛ комунікував скаргу Олега Сенцова і Олександра Кольченко на вирок: свідчення були отримані під тортурами, докази – сфабриковані, а судовий процес – політично мотивований. Суд поставив російській владі низку запитань.

ЄСПЛ запитав, чи було Сенцова піддано жорстокому поводженню і чи був суд над українськими громадянами «незалежним і неупередженим»? У зв’язку з цим ЄСПЛ просив прояснити природу показань засуджених і доказів у справі. Суд також цікавить, чи були підстави для засекречування особистості деяких свідків і чи була їхня інформація «єдиною або вирішальною» в процесі.

«Садна та синці у Сенцова російська влада пояснює тим, що під час арешту й обшуку він «на нетривалий час був притиснутий обличчям до стіни». Що стосується Геннадія Афанасьєва, який на процесі відмовився від показань слідству і заявив, що дав їх під тортурами, то сам Афанасьєв в ЄСПЛ не звертався – отже, суд «за жодних обставин» не може досліджувати це питання, наполягає уповноважений Росії в Страсбурзі заступник міністра юстиції Михайло Гальперін, який підписав меморандум», – пише російське видання Ведомости.

За даними російської влади, щодо «засекречених» свідків були дотримані всі вимоги КПК. Що стосується питання про фальсифіковані докази, то влада Росії «здивована постановці такого питання». Оцінка доказів є завданням і винятковим привілеєм російських судів, а «Європейський суд не може виступати в якості суду четвертої інстанції».

«Але існують чіткі міжнародні стандарти оцінки доказів у кримінальному процесі, – заперечує адвокат Наташа Добрева, що представляє Сенцова в ЄСПЛ. – Докази, отримані за допомогою катувань, не можуть служити підставою для визнання будь-кого винним». Оцінити процес на відповідність таким стандартам допоможуть правозахисні НКО, залучені до справи в якості третіх осіб, додає вона. Розгляд вступив в фінальну стадію, констатує адвокат: до 3 червня заявники повинні подати додаткові аргументи на користь вимоги щодо справедливої ​​сатисфакції.

  • У січні 2019 року Європейський суд з прав людини повернувся до розгляду справ українських політв’язнів Олега Сенцова і Олександра Кольченко в пріоритетному порядку.
  • 25 серпня 2015 Північно-Кавказький окружний військовий суд в Ростові-на-Дону за сфальсифікованим звинуваченням у створенні в анексованому Криму терористичного співтовариства засудив українського режисера Олега Сенцова до 20 років, а кримського активіста Олександра Кольченка до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Сенцова і Кольченка політв’язнями.