В Україні проблеми з введенням санкцій за порушення прав людини на окупованих територіях – Чийгоз

В Україні існує проблема з прийняттям оперативних рішень щодо введення санкцій за порушення прав людини на окупованих територіях. Якщо держава не справляється з формуванням санкційної політики, необхідно використовувати напрацювання правозахисних громадських організацій, які давно займаються цією проблематикою.

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Фото: investigator.org.ua

Про це народний депутат від партії «Європейська солідарність», заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз заявив в програмі «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).

На питання про те, що правозахисники вже кілька років наполягають на тому, що повинні вводитися санкції і за порушення прав людей на окупованих територіях – за аналогією з прийнятим в США і кількох країнах законом про «списjк Магнітського», проте в Україні на державному рівні ця робота гальмувалася, Чийгоз зазначив, що займався цією проблемою ще до проведення президентських і парламентських виборів в Україні.

«Ми знаходили розуміння в уряді Канади, і вже були очевидними підходи у вирішенні цього питання в Конгресі і в Білому Домі (США – ред.), але ми від імені держави вели цю роботу. Ми були наповнені цими всіма громадськими ініціативами, які дуже продуктивні й ефективні», – сказав заступник глави Меджлісу.

При цьому він висловив надію, що нова українська влада займеться перезавантаженням санкційyj] політики.

«Я дуже сподіваюся на те, що робота продовжиться, і Мустафа Джемілєв до Дмитра Разумкова підходив, тому що в комітеті ПАРЄ розглядається питання про порушення прав людей в Криму і кримських людей. А у нас нова група (парламентська делегація в ПАРЄ – ред.) ще не сформована. Ось такого роду нестиковки, де держава не приймає швидких оперативних рішень, загрожує наслідками … Тут хотілося б, щоб як раніше, держава, якщо не встигає сама пропозиції приготувати, на допомогу використовувала громадські інститути, які завжди йшли попереду. І тому світ змушений був в ряді випадків з коліс приймати наші пропозиції. І така аргументованість ставила деяких спекулянтів, в тому числі і в європейських інституціях, в негарне становище, і приймалися наші пропозиції», – зазначив Чийгоз.

Нагадаємо:

  • 7 вересня у київському міжнародному аеропорту «Бориспіль» зустріли українських політв’язнів і військовополонених моряків ВМСУ, яких доставити з Росії в результаті обміну утримуваних осіб між Україною та РФ.
  • Офіс президента України опублікував список українців, які повернулися на батьківщину. В рамках масштабного обміну Україна передала Росії 35 осіб.
Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine