Які домовленості будуть досягнуті на «нормандському саміті» – опитування «Інтерфакс-Україна»

У ході зустрічі глав держав в нормандському форматі, як очікується, може бути досягнуто домовленості про довгострокове припинення вогню, взаємне звільнення утримуваних в Україні і Росії осіб, подальше розведення сил від лінії зіткнення на Донбасі. Щодо інших тем, зокрема з політичних питань, сторони можуть обмежитися дискусією або домовленістю продовжити їх обговорення в Мінському форматі.

Так вважають опитані агентством «Інтерфакс-Україна» експерти.

Вони відзначають, що припинення вогню неможливо досягти без розведення військ, тому саме цей напрям роботи можна буде вважати головним найближчим часом. Незважаючи на критику цього процесу з боку опозиції, довгострокове припинення вогню сприймається керівництвом України як виконання передвиборчої обіцянки президента України Володимира Зеленського – домогтися миру, нехай і нестійкого.

Одночасно, вважають експерти, домогтися істотного прогресу в політичній частині процесу врегулювання навряд чи вдасться. Прагнення української сторони провести восени 2020 року вибори на окупованих територіях одночасно із місцевими виборами в усій країні на основі змін до Конституції в частині децентралізації, згідно з їхніми даними, зрештою, не підтримала російська сторона, яка наполягає на збереженні де-факто «ДНР» і «ЛНР» після реінтеграції як автономних одиниць.

Росія не підтримала пропозиції оголосити після виборів про ліквідацію «ДНР» і «ЛНР», висловлену представником України в Тристоронній контактній групі Леонідом Кучмою. На думку українських експертів, в іншому випадку в разі схвалення «загалом» місцевих виборів на Донбасі, може скластися ситуація, коли всередині «ДНР» і «ЛНР» зможе функціонувати законна місцева влада, що може послужити першим кроком до міжнародної легітимації цих квазіреспублік.

Серед можливих тем для обговорення – участь у місцевих виборах тимчасово переміщених осіб за допомогою віддаленого доступу, що пропонує Україна, однак імовірність угоди з цього приводу невисока.

Низка джерел зазначають, що в ході попередніх переговорів обговорювалася можливість передачі Україні контролю над україно-російським кордоном до місцевих виборів, однак станом на початок грудня російська сторона таку можливість відкинула.

В ході зустрічі в Парижі, як очікується, може бути розглянута пропозиція України про спільне патрулювання в населених пунктах на окупованих територіях за участі української поліції, міліції «ДНР» і «ЛНР», яка не брала участі в бойових діях, і представників ОБСЄ. Як відомо, це було одним з механізмів реінтеграції після закінчення гарячої фази сербсько-хорватської війни.

На думку експертів, у політичній сфері глави держав можуть затвердити лише перелік питань і хронологію їх розгляду Тристоронньою контактною групою.

Щодо можливого «плану Б», який розглядається Україною в разі недосягнення домовленостей, експерти відзначають, що термін «стіна», який використовується в публічних виступах, не слід сприймати буквально. Може йтися про додаткові заходи щодо зміцнення лінії зіткнення і неможливості відновлення економічних і соціальних зв’язків.

З одного боку, це може привести до заморожування конфлікту в середньостроковій перспективі, з іншого – не гарантує від поновлення бойових дій, а з третього – не дозволить відновити економіку «ДНР» і ЛНР «і знизити витрати на утримання цих територій Росією, які, за різними оцінками, становлять від $ 3 до $ 5 мільярдів.

Українсько-російські переговори з газу, як очікується, будуть відокремлені від «нормандського» треку. Головною темою обговорення стануть терміни, умови і обсяги транзиту російського газу через територію України. Передбачалося, що транзитний договір може бути продовжений терміном близько 3-х років, однак за умовами і обсягами транзиту станом на кінець листопада домовленості досягти не вдалося.

Як можливу експерти розглядали угоду про постачання Росією Україні газу в рахунок погашення боргу розміром $ 3 млрд, згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу, підтвердженого апеляційним судом. Водночас, неузгодженою залишалася ціна газу, який буде поставлений в Україну в такий спосіб.

Однак 7 грудня прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв заявив про можливість досягти угоди про транзит тільки в разі прийняття т.зв. «нульового варіанту» – повної відмови України від усіх позовів. Таким чином, продовження транзитного контракту опинилося під загрозою.

Нагадаємо:

  • 9 грудня лідери країн «нормандської четвірки»: президент України Володимир Зеленський, президент РФ Володимир Путін, президент Франції Еммануель Макрон та канцлерка Німеччини Ангела Меркель, проведуть зустріч у Парижі.
  • 27 листопада голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв’ю «Голосу Америки» заявив, що відсутність згадки Криму в розмові з Володимиром Путіним під час нормандського саміту в Парижі буде сприйматися як згода України на анексію півострова.
  • Президент України Володимир Зеленський заяви, що США можуть допомогти Києву в поверненні окупованого Росією Криму та запропонува формат переговорів для обговорення цього питання: Україна, Росія, США. Він додав, що буде піднімати це питання на зустрічі 9 грудня в Парижі у нормандському форматі.
  • У Кремлі заявили, що будь-яке обговорення з Києвом питання про повернення окупованого Криму Україні неможливе.
Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine