7 липня Конституційний суд України розпочав розгляд подання 51 народного депутата про відповідність Конституції закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Справу розглядає Велика палата КС. Засідання проходить у формі усного слухання. Суддя-доповідач у справі Сергій Головатий оголошує суть клопотання. Дивитися за посиланням.
Нардепи, які звернулись до КС з конституційним поданням, вказали, що закон про мову не відповідає Конституції і не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а деякі законодавчі положення «фактично означатимуть дискримінацію російськомовних громадян».
21 червня до Конституційного суду надійшло конституційне подання 51 народного депутата, які вимагають перевірити на конституційність закон про українську мову.
Представник суб’єкта права на конституційне подання у справі щодо конституційності закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», депутат минулого скликання Олександр Долженков підкреслює, що оспорювання конституційності норм мовного закону не є маніпуляційним, а про нівелювання цінності української мови як державної не може бути і мови.
Як передає «Інтерфакс-Україна», в ході усного слухання справи про відповідність приписам Основного закону норм мовного закону, суддя-доповідач у справі Сергій Головатий оголосив висновки експертних установ по оскаржуваному питання.
Міністерство культури в своєму висновку зазначає, що російська мова не є зникаючою і залишається фактично найбільш часто вживаною мовою, що свідчить про відсутність ознак дискримінації. Уповноважений Верховної Ради у своєму висновку також підкреслює відсутність дискримінаційних ознак щодо російської чи інших мов нацменшин, а також відсутність поняття привілеїв для російськомовного населення. У ряді експертних висновків вищих навчальних закладів України теж підкреслюється відсутність дискримінаційних ознак щодо російської мови.
За словами Головатого, зміст висновку юридичного департаменту КС з даного питання буде викладено на закритій частині засідання.
Виступаючи по суті подання, представник автора конституційного подання Долженков вказав, що бачить певну політизацію питання навіть в експертних висновках.
За його словами, автори конституційного подання не ставили питання цінності української мови. «Ми говоримо про те, що відповідно до низки положень … створюються умови дискримінаційного характеру … Конституційне подання не спрямоване на нівелювання української мови», – підкреслив він.
Нагадаємо:
- 25 квітня 2019 року Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому закон №5670-д «Про функціонування української мови як державної», згідно з яким українська мова затверджена як основна у функціонуванні в державних установах і суспільстві. Закон не обмежує прав національних меншин і корінних народів, не втручається в сферу релігійних обрядів і особистого спілкування і дозволяє отримувати сервіс іншою мовою, якщо сторони погоджуються. При цьому порядок застосування мов в Україні визначається виключно статтею 92 закону. Закон передбачає знання і застосування державної мови посадовими особами та постачальниками послуг, іспит з української мови для отримання громадянства, україномовну освіту для всіх громадян. Також в законі прописано, що на загальнонаціональних телеканалах має бути не менше 90% української мови, у всіх ЗМІ і сайтів повинні бути українські версії сайтів, не менше 50% назв книг повинні видаватися українською мовою, і не менше 50% назв газет і журналів українською мовою в точках розповсюдження.
