Національне агентство з питань запобігання корупції відреагувало на рішення Конституційного суду від 27 жовтня про систему декларування майна та незаконне збагачення та нагадало, що раніше виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Ірини Завгородньої та Сергія Головатого. У відомстві нагадали, що декларування недостовірної інформації – це порушення статті 366–1, щодо якої судді голосували за визнання неконституційною.
Про це повідомляє пресслужба НАЗК.
НАЗК зазначає про наявність у Завгородньої та Головатого конфлікту інтересів під час участі в ухваленні рішення – закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов.
Повідомляється, що у декларації Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн. недостовірних відомостей, а в його колеги Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019 рік — 754 тис. грн.
Голова НАЗК Олександр Новіков наголошує, що якщо ці судді брали участь у розгляді цього питання, це ставить під сумнів об’єктивність КС. Наразі невідомо, чи були вони у складі суддів.
«Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців», – заявив голова НАЗК Олександр Новіков.
Олександр Новіков, голова НАЗК
Конституційний суд України на закритому засіданні 27 жовтня визнав невідповідними Конституції тільки два пункти з подання депутатів від ОПЗЖ про неконституційність антикорупційного законодавства.
За даними джерел ZN.UA зі складу Конституційного суду, КСУ визнав не відповідною Основному закону статтю 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування). Але при цьому КСУ скасував тільки кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновників і депутатів, залишивши в силі адміністративну та дисциплінарну.
«Що важливо – судді КСУ не визнавали неконституційною незаконне збагачення і не скасовували електронне декларування. Тобто, кримінальна відповідальність залишається. Також як і раніше зберігається електронне декларування чиновників», – підкреслило джерело.
Також КСУ проголосував за визнання неконституційними повноваження Національного агентства по запобіганню корупції (НАЗК). Таке рішення винесено через призму того, що нібито контролюють повноваження НАЗК порушують незалежність судової гілки влади в Україні.
«Усі питання, які внесені за поданням депутатів, будуть винесені в окреме провадження, яке, буде відкладено «в довгий ящик» або ж взагалі закрите», – уточнило джерело.
Відзначимо, що в зв’язку з прийняттям КСУ такого рішення, безліч відкритих кримінальних справ, зокрема, в НАБУ будуть закриті. Наприклад, це безпосередньо торкнеться проваджень по колишньому міністру Ігорю Насалику, меру Одеси Геннадію Труханову та іншим.
Водночас в Конституційному суді знаходиться на розгляді звернення Верховного суду, який попросив КСУ розтлумачити, чи потрапляє в випадки порушення законодавства про несвоєчасне декларування президент. У Конституції чітко прописано, що кримінальної відповідальності глави держави за таку провину не передбачено. У цьому випадки звернення Верховного суду стосується адміністративної відповідальності.
Раніше Печерський районний суд Києва ухвалив закрити адміністративне провадження відносно президента Володимира Зеленського, відкрите за складеним 7 липня головою НАЗК Олександром Новіковим протоколу в зв’язку з неподанням повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Президент України Володимир Зеленський Фото: president.gov.ua
У поданні, яке надійшло в КС 5 серпня, зокрема, зазначається, що закон «Про запобігання корупції» зобов’язує декларувати майно членів сім’ї: дітей до досягнення ними повноліття, незалежно від місця їх проживання; будь-яких осіб, які спільно проживають, «мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом».
На думку авторів клопотання, така норма дозволяє збір, зберігання, використання і поширення інформації, в тому числі конфіденційної, про членів сім’ї суб’єктів декларування та інших третіх осіб, а також незаконне втручання в їх особисте і сімейне життя. Це робить можливим вибіркове переслідування суб’єктів декларування з політичних та іншими ознаками, а також з метою примусу їх до вчинення певних дій в рамках з компетенції.
Також в документі піддаються критиці передбачені антикорупційним законодавством питання визначення обґрунтованості активів, порядку їх виявлення, арешту та стягнення на користь держави.
«Оспорювані положення закону України» Про запобігання корупції «(ст.51) навіть прямо передбачають втручання в право на недоторканність особистого і сімейного життя особи, підкреслюючи, що таке втручання не повинно бути надмірним. Однак вказане законодавче унормування суперечить основоположним конституційним принципам», – йдеться в поданні.
Нагадаємо:
- 26.02.2019 року Конституційний суд України вирішив, що положення статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення, не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості.
- 06.06.2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення про неконституційність норми закону про обов’язкове електронне декларування доходів громадськими активістами, які ведуть антикорупційну діяльність.
- 29.08.2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційним указ президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
