Держзрада голови КСУ та незаконне відчуження земельної ділянки в Криму за законами РФ – ДБР відкрила провадження

Новини
Олександр Тупицький, фото: Liga.net

Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало досудове розслідування за фактами самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого групою осіб, і державної зради голови Конституційного Суду України (КСУ), заявив в. о. директора ДБР Олексій Сухачов.

«За попередньою інформацією, голова КС у липні 2018 року у складі групи осіб самовільно зайняв не відведену йому в установленому законодавством України порядку земельну ділянку та уклав правочин, яким визнав повноваження у посадових осіб органів РФ на внесення записів про відчуження української земельної ділянки та віднесення її до категорії тих, що підпадають під юрисдикцію РФ», – повідомляє прес-служба ДБР.

У такий спосіб голова КС, можливо, вчинив діяння на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, державній та економічній безпеці України, що кваліфікується за ч. 2 ст. 197-1 та ч. 1 ст. 111 (самовільне зайняття земельної ділянки, державна зрада) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років із конфіскацією майна або без такої.

Раніше голова КС Олександр Тупицький на прес-конференції повідомив, що на електронну пошту суду вранці 30 жовтня надійшла повістка про виклик його до ДБР для допиту як свідка, і заявив, що не планує приходити на допит. Він також уточнив, що справа, про яку йдеться, зачіпає події 2013-2014 років, за якими його вже двічі допитували.

«Коли я прочитав матеріал, я сам по собі подякував їм за об’єктивність. Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським, – заявив він. – Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити. Давайте говорити так: є постанова – десь Кабміну чи… – що не визнає Україна правочинів, здійснених на території Криму. Але навіть, якщо це так, скажімо, якщо це конституційно, то просто Україна не визнає – цей правочин нікчемний сам по собі. Але це не кримінал. Він просто не визнається».

Окремо він розповів про те, що проти нього в РФ введені економічні санкції та розпочате кримінальне провадження.

Загалом Тупицький підкреслив: «Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома».

При цьому для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території», пояснює юрист, член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

«Суддя не має права вступати у будь-які відносини з окупаційною владою. Адже є стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», і він як представник судової влади повинен дотримуватись позиції, що ці органи незаконні і купувати там якесь майно означає визнання їх легітимності», – розповів Роман Маселко.

Юрист, який спеціалізується на питаннях прав людини у Криму Сергій Заєць пояснює, що закони України вимагають оформлення таких правочинів за законодавством України на материковій частині України.

Сергій Заєць, фото investigator.org.ua

«Не дотримавшись вимог закону України про окуповані території, який вимагає оформлення цього правочину згідно з вимогами законодавства України на материковій частині України, він уникає вимог про декларування істотної зміни майнового стану, хоча фактично майновий стан покращився. Цим самим він надсилає суспільству меседж, що не дотримуватися приписів – це нормально. Бо якби правочин було укладено відповідно до законодавства України, то майно мало б бути задекларованим», – каже Сергій Заєць.

  • Голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної Республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому, під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її, повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).