Президент Володимир Зеленський 29 грудня підписав указ про відсторонення Олександра Тупицького від посади судді Конституційного Суду строком на два місяці. У КСУ вказують, що це протирічить Конституції України.
Указ президента №607/2020 про відсторонення Тупицького опублікований на сайті глави держави.
«Я підписую цей указ заради відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи», – заявив Зеленський.
Рішення було ухвалене після отримання та опрацювання фахівцями Офісу президента клопотання Офісу Генерального прокурора, підписаного виконувачем обов’язків Генпрокурора, про відсторонення судді КСУ Олександра Тупицького від посади строком на два місяці, повідомляє Офіс президента.
Заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов зазначив, що клопотання було скеровано на виконання ст.154 Кримінального процесуального кодексу, яка передбачає, що посадові особи, призначені президентом України, відсторонюються від посади за клопотанням прокурора, і рішення ухвалює президент. «Жодних застережень щодо можливості його розгляду та ухвалення відповідних рішень нами не було встановлено», – зауважив він.
Голова фракції партії «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія нагадав, що Тупицькому було повідомлено про підозру від Офісу Генпрокурора за статтями, які демонструють конфлікт інтересів.
Представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський зауважив, що на переконання фахівців у галузі конституційного права, ні Конституція, ні закон про КСУ не визначають особливої процедури такої процесуальної дії, якою є відсторонення судді КСУ від виконання посадових обов’язків.
«Це не звільнення, це не припинення його повноважень судді, це тимчасовий захід, передбачений КПК України, статтею 154. Президент України на виконання Конституції та законів України, за Конституцією, видає укази. Відповідно до статті 154 особа, яку призначив на посаду президент України, може бути на час досудового розслідування на строк до двох місяців тимчасово відсторонена від своєї посади. Тобто президент України діє у повній відповідності до своїх конституційних повноважень, відсторонюючи пана Тупицького від посади судді КСУ на два місяці», – заявив Веніславський.
28 грудня Офіс генпрокурора направив поштою повідомлення про підозру Олександру Тупицькому через його неявку на процесуальні дії. Тупицького підозрюють у підкупі свідка і введенні в оману суду шляхом завідомо неправдивого показання свідка. Також Офіс генпрокурора направив клопотання Зеленському про відсторонення Тупицького з посади судді строком на два місяці.
На це у Конституційному суді заявили, що законодавство не дозволяє президенту відсторонювати від посади суддю КСУ, оскільки в законодавстві щодо діяльності суддів КСУ немає норми, яка б дозволяла припиняти їхні повноваження рішенням президента.
В Суді наголосили, що рішення про звільнення судді КСУ з посади з підстав, визначених частиною другою статті 149-1 Конституції, ухвалюється «виключно Конституційним Судом, і жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення замість нього».
«Виходячи з конституційного статусу суддів Конституційного Суду України, та враховуючи специфіку їх призначення різними гілками державної влади (стаття 148 Конституції України), положення частини третьої статті 154 КПК України не можуть бути застосовані до тих суддів Конституційного Суду України, які призначалися Президентом України. Інакше можна стверджувати про нерівний правовий статус суддів Конституційного Суду України, та, фактично, зниження відповідних гарантій для суддів Конституційного Суду України, що суперечить положенням статті 149 Конституції України», – заявили в КСУ.
Як повідомлялось, журналісти програми «Схеми» з’ясували, що голова КСУ Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної Республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому, під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.
30 жовтня ДБР розпочало досудове розслідування за фактами самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого групою осіб, і державної зради голови КСУ Тупицького.
Нагадаємо:
- 27 жовтня 2020 року КСУ визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
- Рішення також визнає неконституційними положення закону «Про запобігання корупції», зокрема положення про відкритий доступ до декларацій, положення щодо контролю та перевірки декларацій та положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
- Верховна Рада 15 грудня повернула Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) повноваження з перевірки декларацій, які були заблоковані Конституційним судом. Однак у НАЗК є три суттєві зауваження до ухвалених парламентом законів.
