Європейський суд з прав людини 14 квітня оприлюднив переліки питань до уряду РФ та просить його надати свої зауваження щодо групи справ про «усиновлення» українських дітей в окупованому Криму та про примусове надання громадянства РФ кримчанам у 2014 році, вимушене переміщення осіб з півострову на материк, втрати ними майна та дискримінації агресором кримських татар. У другій групі серед потерпілих є кримські журналісти Наталія Кокоріна та Сергій Мокрушин, які співпрацювали з ЦЖР і були змушені залишити Крим через переслідування окупантів.
Про це повідомив у Facebook Борис Бабін, юрист-міжнародник, експредставник президента в АР Крим, який, як адвокат, веде чотири справи щодо нав’язування російського громадянства у Криму.
«14 квітня Європейський суд з прав людини оприлюднив переліки питань до агресора щодо щонайменш двох груп справ, пов’язаних з окупованим Кримом. Один перелік стосується примусового «усиновлення» агресором десятьох кримських дітей з громадянством України, що перебували у дитячих будинках півострову станом на 2014 рік», – написав Бабін.
Фактично, зазначив він, ця справа 6719/23 буде прецедентною для всіх декількох тисяч кримських дітей-сиріт та гратиме певну роль у міжнародних процесах стосовно материкових українських дітей, «усиновлених» після 2022 року. Веде цей процес Українська Гельсінська спілка з прав людини.
«Другий перелік питань стосується групи справ (67202/14 – ред.) про примусове надання «громадянства» агресора у Криму з 2014 року, переміщення осіб з окупованого півострову на материк, втрати ними майна та дискримінації агресором тих заявників, які є кримськими татарами. Ці справи матимуть виключне значення у подальшому міжнародному вимірі «російського громадянства» та «російських паспортів» для кримчан, у доведенні вини РФ у внутрішньому переміщенні кримчан на материк та у підтвердженні дискримінаційної політики окупантів щодо кримських татар», – додав правник.
Бабін розповів, що чотири справи з цієї групи він веде як адвокат.
«Іншу справу цієї ж групи, де серед інших потерпілими є журналісти Наталія Кокоріна та Сергій Мокрушин, веде англійська юристка Джессіка Гаврон, баррістер та співголова манчестерського Європейського центру захисту прав людини EHRAC. Нагадаю, що саме Гаврон представляла у Євросуді Сусанну Безазієву, яка два місяці тому стала першою в історії кримською татаркою, репресії проти якої від окупантів Страсбург розглянув по суті, задовольнивши її позов у справі «Нова Газета та інші проти Росії», – зазначив юрист.
За його словами, рішення Суду щодо обох описаних груп «кримських» справ варто очікувати не раніше кінця 2025 року, та ймовірно, що рішення у справах про катування та вбивства на окупованому півострові, комуніковані ЄСПЛ за останній рік, будуть схвалені до того.
Нагадаємо:
- 25 червня 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)» про порушення російським окупаційним режимом прав людини у Криму. Суд визнав РФ винною у систематичних порушеннях прав людини в тимчасово окупованій АР Крим за чотирнадцятьма статтями Європейської конвенції з прав людини та протоколами до неї.
- 6 березня 2025 року Комітет міністрів Ради Європи зажадав від Росії виконати рішення ЄСПЛ щодо систематичних порушень прав людини в окупованому Криму. Як зазначається, російська влада припинила будь-яке спілкування щодо виконання рішень ЄСПЛ і не надала плану дій.
