У Стокгольмі 24 листопада розпочався Четвертий Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, який зібрав спікерів національних парламентів та представників міжпарламентських організацій.
Цьогоріч Швеція стала майданчиком для обговорення ключових наслідків російської окупації Криму, політики невизнання та шляхів посилення міжнародного тиску на Росію задля припинення агресії.
У центрі дискусій – питання санкцій, прав людини, безпеки та екологічних і економічних викликів, які спричинила окупація півострова.
Кримська платформа, започаткована на рівні урядів у 2021 році, об’єднує держави, міжнародні інституції, експертів та громадянське суспільство заради спільної мети — повернення Криму Україні мирним шляхом. Завершиться зустріч ухваленням спільного підсумкового документа, який вкотре підтвердить єдину позицію демократичних держав: Крим – це Україна.
Кримська платформа – це новий міжнародний консультаційно-координаційний формат, який ініціювала Україна у 2021 році, щоб об’єднати світову спільноту для деокупації Криму, який Росія незаконно окупувала у 2014 році.
Нагадаємо:
- Перший Парламентський саміт Кримської платформи відбувся у 2022 році у Хорватії. Тоді участь у ньому взяли 55 делегатів із 44 країн і міжнародних інституцій. Загалом у Парламентських самітах беруть участь представники парламентів з усіх континентів.
- У 2023 році Другий Парламентський саміт пройшов у Празі. Він зібрав 66 представників із 51 країни. Третій Парламентський саміт Кримської платформи, який відбувся у Латвії у 2024 році, зібрав понад 70 делегацій, серед них – 36 голів парламентів.
