Гліб Канєвський, керівник аналітичного центру StateWatch, в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань назвав три кроки, які має зробити держава, щоб оживити санкційну політику. На його думку, поки РНБО відіграє слабку роль у становленні санкційної політики в Україні, попри «публічні погрози в бік росіян, їхніх олігархів та естеблішменту», які регулярно звучать з вуст Олексія Данілова.
По-перше, розробити державну концепцію, яка передбачала б більш системний, зважений та стратегічний підхід до санкційної політики. На думку Гліба Канєвського, без неї в держави немає розуміння, кого санкціонувати і чиї активи конфісковувати в першу чергу.
«Це призводить до того, що таких одіозних діячів як Клюєв, Сівкович, Рабінович, Мураєв врешті-решт просто не вносять у санкційні списки. А тих, кого внесли, — того ж Медведчука або Богуслаєва — їхні активи не стягують. Мін’юст просто не отримує необхідну інформацію від СБУ, БЕБ, поліції, прокуратури для того, щоб піти в суд», — пояснив аналітик.
Другий крок — розробити Реєстр підсанкційних осіб і підсанкційних активів. Третій — запровадити санкції проти усіх громадян Росії та політичних діячів часів Януковича, які на них заслуговують. Гліб Канєвський навів у приклад екснардепа-регіонала Сергія Клюєва, який перебуває під канадськими санкціями, але жодного разу з 2014 року не потрапив під українські.
На думку Гліба Канєвського, драйвером санкційної політики мала б стати Рада національної безпеки і оборони, адже у її склад входять керівники усіх дотичних до санкцій органів і відомств. «Де питати як не в секретаріаті РНБО, коли за одним столом збираються представники силового, економічного блоку, президентської гілки влади? Чому б (Олексію Данілову, секретарю РНБО — ред.) не запитати в них, коли з’явиться Реєстр підсанкційних осіб, коли ми перестанемо публікувати ганебні Excel-таблички і PDF-файли, які неможливо навіть просто вкупу звести?» — заявив Гліб Канєвський.
