Працівники ДБР скерували до суду обвинувальний акт щодо командирів батальйонів Харківського і Львівського “Беркуту”, а також заочно оголосили підозру начальнику Генерального штабу ЗСУ часів президента Януковича.
Про це повідомило ДБР.
Фігурантам інкримінували організацію та сприяння умисним убивствам і заподіяння тілесних ушкоджень учасникам акцій протесту.
Слідство встановило, що 18 лютого 2014 року вище керівництво держави під виглядом проведення антитерористичної операції ухвалило рішення про силовий розгін Майдану в центрі Києва.
Напередодні підрозділи “Беркуту” додатково озброїли помповими рушницями і патронами, зокрема зі свинцевою картеччю та кулями, забороненими до застосування.
Також використовувалися світлошумові гранати російського виробництва, які не проходили належної експертизи безпечності.
У ніч з 18 на 19 лютого підрозділи “Беркуту” з Харківської та Львівської областей під керівництвом обвинувачених разом з іншими силовиками неодноразово намагалися зачистити Майдан. Вони безпідставно застосували надмірну силу, спецзасоби і вогнепальну зброю.
Унаслідок цих дій загинули 12 людей, понад 130 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зокрема вогнепальні.
Командир Львівського “Беркуту”, який мав громадянство РФ, згодом був позбавлений українського громадянства.
Помічник начальника штабу, за даними слідства, привласнив вогнепальну зброю та приховав її, намагаючись ускладнити проведення балістичних експертиз і роботу слідчих.
Суд обрав обвинуваченим запобіжні заходи. На їхнє майно накладений арешт для забезпечення відшкодування шкоди.
Крім того, слідчі ДБР заочно повідомили про підозру колишньому начальнику Генерального штабу, якого вважають учасником злочинної організації, створеної колишнім Президентом України у 2010–2014 роках.
За даними слідства, його призначили на посаду після відмови попереднього керівника Генштабу підписати накази про залучення ЗСУ до проведення так званої антитерористичної операції 19 лютого 2014 року.
Після призначення він організував блокування урядового кварталу, використання військової техніки для перешкоджання акціям протесту, перевезення особового складу Міністерства внутрішніх справ та інші дії, спрямовані на обмеження права громадян на мирні зібрання.
Загалом до виконання цих завдань залучили щонайменше 1790 військовослужбовців.
Ексначальнику Генштабу інкримінують участь у злочинній організації, перевищення влади, незаконне перешкоджання проведенню акцій протесту та дезертирство.
Після подій лютого 2014 року він залишив територію України і переховується в Росії.
4 жовтня 2023 року ДБР завершило слідство у справі розстрілів на Майдані.
Окрім Януковича, у скоєнні злочинів проти майданівців обвинувачуються колишні міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, голова Служби безпеки України Олександр Якименко, міністр оборони Павло Лебедєв.
За даними слідства, колишній президент Янукович близько 7 ранку 20 лютого 2014 року дав вказівку тогочасному міністру внутрішніх справ Захарченку на застосування вогнепальної зброї щодо учасників Майдану.
Правоохоронці дійшли висновку, що дії колишніх президента, міністра оборони і керівників правоохоронних органів призвели до масових жертв серед учасників акцій протесту у центрі Києва, зокрема до заподіяння смерті 67 цивільним.
Загалом постраждали 887 цивільних і 132 правоохоронці.
У травні 2021 року Генпрокурорка Ірина Венедиктова повідомила, що Росія відмовила Україні в екстрадиції колишнього президента Віктора Януковича і Офіс генпрокурора готує повторний запит до РФ. Вона нагадала, що стосовно Януковича є вирок суду, який набрав чинності 2 жовтня 2020 року, за яким його засуджено на 13 років позбавлення волі.
Нагадаємо:
- 24 січня 2021 року Оболонський районний суд Києва заочно засудив екс-президента України Віктора Януковича до 13 років позбавлення волі за державну зраду і пособництво у веденні агресивної війни проти України з боку Російської Федерації.
- У січні 2021 року слідчі ДБР за погодженням з прокурорами Офісу генпрокурора повідомили про підозру колишньому президенту України Віктору Януковичу в державній зраді (ч.1 ст.111 КК України) за підписання «харківських угод», якими було продовжено на 25 років строк перебування Чорноморського флоту РФ у Криму.
