47-річний Олександр Лосєв з Таврійська Каховського району Херсонщини 11 червня 2025 року підписав контракт зі Збройними силами РФ і пішов воювати проти українців. Цьому, за його версією, передувало зґвалтування і вбивство його дружини, яке росіяни «повісили» на нього – про це писав ЦЖР. Воював Лосєв недовго: невдовзі він потрапив у полон ЗСУ на сумському напрямку. 2 березня Галицький районний суд Львова визнав чоловіка винним у державній зраді і колабораційній діяльності.
Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань.
Суд встановив, що Лосєв Олександр Валерійович, 22 травня 1978 року народження, уродженець Нової Каховки, мешканець м. Таврійськ Херсонської області, добровільно підписав контракт зі Збройними силами РФ і з 11 червня 2025 року воював на посаді стрільця в складі 3 штурмової роти 137-го гвардейского парашютно-десантного Рязанского ордена Красной звезды Кубанского казачьего полка» (в/ч 41450) 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії ворога.
21 вересня 2025 року Лосєв воював проти українців на сумському напрямку, де й потрапив у полон Збройних Сил України.
В суді Олександр Лосєв свою вину визнав повністю. Суд визнав його винним у державній зраді та колабораційній діяльності – за ч. 2 ст. 111 і ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Вирок – 15 років тюрми з конфіскацією всього майна. Вирок суду ще не набрав законної сили.
ЦЖР писав про історію Олександра Лосєва. За словами чоловіка, його нібито примусили підписати контракт з окупаційною армією після того як росіяни «повісили» на нього вбивство дружини.
«В ніч на 10 травня 2024 року після роботи ми з дружиною випили трохи, нам здалося мало. Вона пішла в одне місце, щоб ще купити випити. Повернулась за годину, разом із чотирма солдатами. Їм здалося мало [випивати з нами], захотіли любові і ласки. Дружина відмовила. Вони стали бити її і мене, а потім пішли. Що я міг зробити один проти чотирьох? Дружина ще була жива. Вранці я прокинувся – а вона вже не дихає, застигає. Викликав «слідчого», він дізнався, що я раніше був засуджений і розмовляти зі мною не став. «Ты кто такой? Русские солдаты такого сделать не могли», – заявив він мені. Так я потрапив до табору», – розповідав Олександр Лосєв в інтервʼю, опублікованому 80-та окремою десантно-штурмовою Галицькою бригадою ЗСУ.
У місці позбавлення волі, за словами чоловіка, над ним та іншими бранцями, сильно знущалися. Росіяни, як він стверджує, примушували його теж знущатися над іншими співкамерниками, інакше він мусив підписати контракт зі Збройними силами РФ.
«Я вирішив підписати контракт, щоб потрапити у полон. Зі мною служили самі зеки», – сказав Олександр Лосєв.
Олександр Лосєв. Фото: скріншот Youtube 80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада
Вже після виходу цього інтервʼю ЦЖР звʼязався з кількома не пов’язаними між собою мешканцями Таврійська, які особисто знали Лосєва. За їхньою версією, чоловік сам зарізав і забив до смерті свою дружину. Крім того, це напевно не єдина його жертва. Мешканці громади розповіли, що Лосєв ймовірно був причетний до смерті іншої жінки. 13 березня 2024 року вона померла від побоїв.
«Лосєв не раз кидався з ножем на людей, у тому числі на свою стареньку матір і доньку. Його сусіди у відчаї навіть зверталися до окупаційних поліцейських з проханням не повертати його додому. Всі, хто його знав були шоковані, коли він замість дев’яти років за вироком суду після вбивства чоловіка відсидів лише чотири, вийшовши на свободу. Сподіваюсь, тепер йому доведеться відповісти за всі скоєні ним злочини перед законом», – розповідало одне з джерел ЦЖР.
Оскільки мова йде про події на тимчасово окупованій території, переконатися в достовірності цих фактів немає можливості.
Під час інтервʼю у військовополоненого Лосєва запитали, чи не думав він виїхати з окупованої території. Чоловік відповів, що він про це думав і мав можливість виїхати. Однак він вирішив залишитися на ТОТ Херсонщини нібито через літню матір, 1941 року народження. Тож до смерті дружини і свого затримання представниками російської окупаційної влади він залишався вдома. «Працювали на полях, трохи заробляли, випивали», – пояснив він.
Олександр Лосєв 17 березня 2016 року був засуджений Новокаховським міським судом за вбивство до девʼяти років позбавлення волі. Як йдеться у вироку суду, вночі 26 жовтня 2015 року чоловік, перебуваючи в стані алкогольного спʼяніння через ревнощі зарізав чоловіка, який в цей час мав статевий акт з його співмешканкою.
Крім того, Олександр Лосєв неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство і порушення правил адміністративного нагляду.
Як повідомляв ЦЖР, Радіона Аксьонова (Родіон за паспортом, – ред.) з села Малокаховка Каховської міської громади на Херсонщині в березні 2022 року незаконно позбавили волі російські окупанти і утримували в катівнях Нової Каховки і Херсона. Після цього він став підтримувати окупаційну владу, знову потрапив на підвал до росіян і підписав контракт зі Збройними силами РФ. 8 березня 2025 року він пішов воювати проти українців, а за декілька місяців потрапив у полон Збройних Сил України.
***
24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін заявив про проведення «спеціальної військової операції» на окупованому Донбасі. Росія завдала ракетних ударів по території України і розпочала пряме повномасштабне вторгнення на чотирьох напрямках. Збройні сили України дають відсіч ворогові: план бліцкрігу – захопити Київ за два-три дні – провалився, російська армія відступила від столиці, зазнала нищівної поразки на Харківському напрямку, у листопаді 2022 року ЗСУ звільнили Херсон і правобережжя області. Російські військові вчиняють тисячі воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всій території України.
Центр журналістських розслідувань веде щоденну хроніку Війна Росії проти України на всіх майданчиках: YouTube, Facebook, Telegram, Twitter
