Як народився «Роттердам+»?

Думки
Агія Загребельська, ексдержавний уповноважений АМКУ Фото: investigator.org.ua

Competition&public procurement експерт освітнього проєкту «Ліга антитрасту», до 2019 року – державний уповноважений Антимонополного комітету України Агія Загребельська пояснює, що означає формула «Роттердам+», звідки вона взялася і чому справу щодо організаторів цієї афери закрито. 

Питань багато, тому поділюсь коротко: Як народився «Роттердам+»?

1. До 2014 року ахметівські менеджери, що розслабилися в монопольній ванні, набралися валютних кредитів. У 2014 курс підскочив і вони вирішили, що ми всі маємо скинутися їм на погашення цих доларових боргів.

2. Українська влада не була до цього готова. Бо Янукович залишив пустий бюджет. Війна. Втрата територій. Економічна кома.

3. Тоді наш енергетичний лідер вирішив пограти в шантаж. Його блоки почали ломатися, а вугілля не вистачало. В 2015 році, після та під час агресії Російської федерації через це українська влада була вимушена брати аварійну допомогу від Путіна.

4. Регулятор бився до останнього, щоб не дати гегемону суттєво підняти ціну електрики для бізнесу, бо це означало пропорційне підняття ціни на всі товари. І неконкурентність наших виробників за кордоном.

5. Але однією рукою немонополіст тиснув, а іншою – корумпував. Так змінювалися думки. Менеджмент ДТЕКу дзвонив/писав керівництву регулятора чи не щодня. Приїжджав на роботу. Наполягав. Вмовляв. Був постійно поряд.

6. За результатом такої стратегії за менш ніж рік позиція змінилась. Держава погодилася скинутися ДТЕКу на погашення кредитів. Але щоб упакувати це в щось витончене, придумали імпортний паритет і «Роттердам+».

7. Застосування формули піднімало тариф для бізнесу як раз до того рівня, який до цього вимагав гегемон. Саме тому, в формулі є:
– «плюс» – витрати на неіснуючу доставку з Роттердаму вітчизняного вугілля, видобутого на шахтах ДТЕК;
– немає «мінуса» – на якісні показники вугілля, які у вітчизняного, що постачалося, гірші ніж стандарти на біржі в Роттердамі.

8. У регулятора була на розгляді формула без плюса. Її запропонували учасники ринку: державне підприємство «Енергоринок» та приватне підприємство Донбасенерго. Але якщо б її прийняли, то наш лідер галузі не зміг би покрити за наш рахунок свої валютні кредити.

9. На лаві підозрюваних були: керівники регулятора та менеджмент ДТЕКу. Одні, щоб формула з плюсом трапилась, «підтасовували» документи та приймали рішення. Другі, це все лобіювали, тисли, впливали, обманювали, маніпулювали, шантажували.

10. Але прокурор, який за тиждень прочитав 100 томів справи та послухав доби відеозаписів, вирішив, що держава неспроможна дати відповідь на два питання:
– чи був злочин?
– хто його скоїв?
Та закрив справу через те, що держава не зможе ці відповіді знайти взагалі ніколи.

11. Але це неправда. Матеріали справи готові. Їх треба відправляти в суд для розгляду по суті. Строки цьому не заважають. І навіть в тих експертизах, де немає слова збитки, стоїть слово «завищена вартість». Бо експертні інструкції зазнавали змін. Та позиція чи має експерт писати саме слово «збитки», чи це повноваження слідчого в різні періоди нашої правової історії мало різні відповіді.