Безхазяйний хліб: як арештовують та продають урожай з нелегальних посівів

З початку  року правоохоронці разом з Держгеокадастром виявили у Херсонській області 90 самозахоплених земельних ділянок на площі 2 607 гектарів, засіяних, в основному, пшеницею та ячменем.  При цьому можливість законно взяти  землю під вирощування зернових є – станом на липень на земельних торгах на Херсонщині розігрується право оренди на майже 11 тисяч гектарів землі сільськогоспордарського призначення державної власності. Замість законного шляху, зловмисники захоплюють  наділи тисячами гектарів, ризикуючи втратити більше, аніж коли б чесно заплатили податки.. 

Фото: investigator.org.ua

Уперше за останні роки влада почала цілеспрямовано виявляти численні випадки самозахоплення державних земель. Громадяни, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування звертаються до Управління Держгеокадастру із відповідними заявами, після чого інспектори проводять перевірку, складають акти обстеження та протоколи і направляють їх до правоохоронних органів. А вже ті відкривають кримінальні провадження за ст. 197-1 ККУ «Самовільне зайняття земельної ділянки», відкриваючи шлях до арешту збіжжя.

«Наприклад, Каховський район, село Коробки. За інформацією прокуратури нами було здійснено перевірку. Ми виявили приблизно 260 гектар самозахоплених земель, на яких незаконно вирощували сільгосппродукцію. Шкода, нанесена територіальній громаді, становить, приблизно, 400 тис. грн. В свою чергу прокуратура наклала відповідні арешти, як на врожай, так і на земельну ділянку», – повідомив Ігор Шапран, начальник управління Держгеокадастру в Херсонській області.

Порушникам законодавства нараховують штрафи, які направляються в місцеві бюджети. За інформацією Ігора Шапрана, з початку 2017 року за самовільне захоплення 2607 гектарів було нараховано 2 млн. 812 тис. грн штрафу, при цьому порушники добровільно в бюджет сплатили тільки 500 тисяч гривень. За іншими випадками Управління Держгеокадастру готує позовні заяви до суду.

Штрафи можливо стягнути тільки у випадку, якщо можливо виявити порушника. Проте частіше ті, хто самовільно захоплює державні землі, не виявляють бажання зустрічатись з правоохоронними органами, і стягнути штраф на користь громади ні з кого.

Ігор Шапран , начальник управління Держгеокадастру в Херсонській області Фото: investigator.org.ua

«Я особисто здійснював перевірку, виїжджаючи до Голопристанського району. Але, на жаль, не встановили особу яка незаконно засіяла землю. Було виявлено факт самовільного зайняття 80 гектар землі, яка була засіяна озимою пшеницею. Матеріали знаходяться в Національній поліції, щодо встановлення відповідної особи», – каже Ігор Шапран.

Але і в таких випадках бюджет не залишається без поповнення. Суд ухвалює рішення про продаж конфіскованих сільгосппродуктів і доручає визначеній фірмі реалізувати речові докази. При цьому, кошти від реалізації йдуть на користь державного бюджету. На сьогоднішні суди в Херсонській області вже прийняли рішення про реалізацію арештованого врожаю з площі в 73,6 гектара.

«Там, де виявлені самовільні зайняття земельних ділянок,  робоча група приймає відповідні рішення, яким чином це довести, щоб держава мала з цього зиск. Наприклад, якщо інспектор не встановив даного правопорушника, але це земельна ділянка самовільно занята, на ній зростає відповідна культура, наприклад, озима пшениця, то ми за те, щоб ці врожаї надійшли саме в бюджет держави», – пояснює Ігор Шапран.

Доброчесні фермери, які працюють на херсонській землі, підтримують конфіскацію сільгосппродукції з земель, які нелегально засіяні шляхом самозахвату. Але при цьому зазначають, що не все у цій історії так однозначно.

«Все під одну гребінку не можна гребти. Є моменти, коли термін дії договору на оренду землі закінчився, а фермер не встиг його продовжити – у нас дуже довго це все робиться і треба розуміти, що строків у нас не дотримуються. Тому потрібно розглядати і такі варіанти. А то, що деякі сільські голови на місцях знають, що у них є вільні ділянки, які неоформлені і при цьому засіяні, то це, звичайно, –  злочин, тому що всі повинні платити податки. Якщо одного-двох покарати, я думаю, що це буде наука для інших», – говорить Віталій Штанько, власник фермерського господарства “Вікторія-Асканія” та голова асоціації фермерів Чаплинського району.

При цьому  Віталій вважає, що було б краще, аби кошти, отримані від реалізації конфіскованої сільгосппродукції,  залишались у місцевому бюджеті, а не розчинялись у державному. Голова асоціації фермерів також сподівається, що децентралізація та об’єднання громад може допомогти вивести бізнес із незаконного поля.

«Для прикладу я наведу статистику одного з сіл Чаплинського району, не буду говорити яке. У них в наявності 4 тисячі гектарів землі. З них одна тисяча перебуває в тіні. Ми розуміємо, що за 3 000 гектарів платять податки, а за ту тисячу, що в тіні, – ні. Насправді ж вони зосереджені в руках 4-5 чоловік, які тримають цю землю в тіні.  Одне з цих сіл є противником децентралізації, а при децентралізації прибутковий податок потрапляє до місцевого бюджету. Місцева влада тоді була б зацікавлена в узаконенні цієї землі. Тобто, противники децентралізації зараз в більшій мірі зацікавлені,  щоб ці землі були заховані», – каже Віталій Штанько.

Не меншу увагу громадськості має привернути і встановлена процедура та існуюча практика реалізації  конфіскованого зерна із “нічийних” полів. Аналіз судових рішень дає підстави стверджувати, що цей ринок у Херсонській області монополізований.

Спочатку – про процедуру. Речові докази –  конфіскована сільгосппродукція – за рішенням слідчого судді передається торговельному підприємству для реалізації.  На початку кожного року територіальні органи ДФС із залученням органів, що вилучають майно, визначають на конкурсній основі торговельні підприємства, яким судом доручатиметься реалізація майна. Конкурс полягає у визначенні найбільш вигідної пропозиції для держави по реалізації речових доказів. Кошти, отримані після продажу конфіскованої продукції, перераховуються на депозит органу, що веде справу, а потім рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.

Фото: investigator.org.ua

Останнє на момент підготовки цього матеріалу судове рішення щодо конфіскації та реалізації незаконно вирощеної сільгосппродукції в Херсонській області ухвалив Чаплинський районний суд. Співробітники Національної поліці та Держгеокадастру виявили незаконний засів у 40 гектарів земель резервного фонду державної власності. Слідчий Чаплинського Управління Національної поліції звернувся до суду з клопотанням про реалізацію речових доказів – урожаю з посівів озимої пшениці та ярового ячменю. Суд клопотання задовільнив і доручив реалізувати товар київській компанії, яка має акредитацію ДФС у Херсонській області.

Як показав аналіз судових рішень, в останні два роки реалізацією конфіскованого збіжжя та, зрідка, риби на Херсонщині займається тільки одна фірма – Товариство з додатковою відповідальністю «Довірче товариство “Європейське бюро приватизації». При цьому, як свідчить Єдиний реєстр суб”єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію. безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави у 2017 році, таку діяльність у Херсонській області можуть провадити ще дві фірми, зареєстровані у Одесі та Миколаєві. Можуть, але, судячи з судових рішень цього року , не ведуть. Одеське Приватне підприємство “Ньюбі” працює у своєму регіоні, а миколаївське ТОВ “Інтернаціоналіст” спеціалізується на реалізації кофіскованої риби , але востаннє херсонський конфіскат продавала ще у кінці 2015 року.

Саме наприкінці 2015 року херсонські суди почали масово передавати реалізацію речових доказів у справах щодо самозахоплення земель ДТ “Європейське бюро приватизації”, яке за два роки, фактично, стало монополістом  на ринку реалізації конфіскату. Така практика, коли одна фірма реалізовує конфіскат від кількох кілограмів кільки чи бичка  до врожаю зернових із сотень гектарів,  потенційно має корупційні ризики. Як київській компанії, хоч і заснованій херсонцями – братами Ігорем та Іваном Севрюковими,  вдається встигати реалізовувати конфіскат, в тому числі і такий примхливий у зберіганні як свіжовиловлена бракон”єрами риба, у різних частинах області і водночас, на жаль, дізнатись поки що не вдалося. Іван Севрюков, який у держреєстрі вказаний як керівник і кінцевий бенефіціарний власник, на інтерв”ю не погодився. 

Відеоверсію матеріалу – у сюжеті  Станіслава Білого та Петра Коберника

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine