Освіта для тих, хто лишився по той бік війни

Єлизавета Стрій, Центр журналістських розслідувань.

Окупаційна влада непідконтрольних районів Донецької області скасувала статус української мови як другої державної. 6 березня за це проголосували депутати так званої «народної ради ДНР». Це означає, що у школах припинять вивчати українську мову. Проте наразі українську, як і раніше, вивчають один раз на тиждень. Причому впровадження української мови в «Конституцію «ДНР» та її п'ятирічне примусове вивчення в школах «ДНР» було обумовлено не об'єктивною необхідністю, а прагненням «показати всім, що ми не такі, як Україна», - заявив голова так званої «ДНР» Денис Пушилін. Відсутність “практичної реалізації” української мови, звісно, химерна. Лише у 2019 році 1 600 випускників шкіл з окупованих територій Донбасу вступили в українські виші. Цей показник - найвищий за останні 4 роки. Загалом з 2016 року до українських вишів вступило понад 5 тисяч студентів з Донбасу.

Абітурієнти з тимчасово окупованих територій мають змогу на спрощену процедуру вступу . Для цього на базі 44 вишів були створені Освітні центри «Донбас-Україна». Через них можна вступати до ВНЗ на вільній території навіть без документів українського зразка, лише на підставі іспитів.

Найпопулярнішими в абітурієнтів стали Київ, Вінниця, Кривий Ріг та міста вздовж лінії розмежування – Старобільськ, Кремінна, Лиман, Рубіжне, Бахмут, Костянтинівка, Покровськ тощо.

Детальний перелік ВНЗ із контактами розміщений на сайті МОН у розділі “Жителям Донбасу та Криму”.

Вступити до них за спрощеною процедурою можна в два етапи, каже координаторка гарячої лінії Донбас SOS Віолета Артемчук. Для цього треба спочатку приїхати до освітнього центру та зареєструватися. Вдруге треба приїхати вже для складання іспитів, два з яких – історія України та українська мова.

“Спершу потрібно вибрати спеціальність та зателефонувати в один з цих центрів. В минулому році десь із третього червня ці освітні центри починали працювати. Перший крок – виїхати та подати туди документи. Особиста присутність потрібна. І потім приїхати для складання іспитів”, – каже Віолета Артемчук.

Віолета Артемчук, координаторка гарячої лінії Донбас SOS

Якщо вступники хочуть навчатися в інших вишах, а не в тих, що є в переліку освітніх центрів “Донбас-Україна”, то доведеться проходити ЗНО.

Атестат про середню освіту так званих “народних республік” Україною не визнається. Тож, мешканцям ОРДЛО потрібен атестат українського зразка. Для цього вони можуть отримати або дистанційну освіту, або екстерном здати випускні іспити.

Переліки шкіл, де діти з Донбасу можуть отримати дистанційну освіту, зазначений на сайті МОН.

Учнів, які навчаються дистанційно або на екстернаті, щороку більшає. Так, за даними департаменту освіти Луганської області, екстернатну форму навчання обрали 817 школярів, дистанційну – 251. По Донецькій області ці показники втричі більші. Приєднатися у випускному класі до дистанційної освіти можна лише до початку другого семестру. Такому школяру доведеться приїхати лише в кінці року до школи, щоб скласти іспити та річну атестацію.

Екстернатна форма передбачає опанування програми самостійно. Приїздити школяр має лише на іспити.

“Екстернатні школи не обмежують. Якщо є сили і бажання, то можна за 9 та 11 клас скласти іспити протягом двох місяців”, – каже Віолета Артемчук.

Програма ж дистанційної освіти передбачає постійну комунікацію з вчителем по інтернету. Для комунікації використовують будь-які засоби зв’язку: від скайпу до повідомлень у telegram.

Саме цей варіант колишній абітурієнт, а тепер студент Микола Поставний обрав для себе. Каже, що той, хто обирає дистанційну освіту, а не екстернат, набирає, як правило, більше балів на ЗНО. Проте зізнається, вступити було складно: “Школи не всі приймають, їх в Бахмуті небагато. Три-чотири школи, які займаються дистанційною підготовкою абітурієнтів. Є сайт. На цьому сайті викладач створює профіль, дає нам логін, пароль. Там матеріали й завдання. Ми заходимо, скачуємо їх в форматі Word, виконуємо та відправляємо. Мені, так, було нелегко. Я пам’ятаю, заходив до аудиторії перед ЗНО – було дуже сильне хвилювання”, – ділиться Микола.

Микола Поставний, студент

Ще одна перепона на дорозі до української освіти – блокпости окупантів. Минулого року близько 600 школярів, які хотіли взяти участь у ЗНО, не пропустили через блокпости бойовиків. Центр якості оцінювання освіти з розумінням ставиться до таких випадків і вступники можуть скласти ЗНО на додатковій сесії. Проте кількість таких сесій обмежена.

“Там є додаткові сесії для випускників з окупованих територій. Але ж їхні дати також відомі”, – каже Віолета Артемчук, координаторка правозахисної організації Донбас SOS.
Микола – один зі свого класу, що пішов до українського вишу. Частіше учні обирають-таки місцеві або російські ВНЗ. Місцеві дипломи не визнаються – це відомо всім. Проте деяких переконує майже відсутність конкурсу, проживання поруч із домом і так звана “державна” стипендія.

З 2017 року атестати про освіту з ОРДЛО визнаються в Росії, а в низці російських вишів є пільгові програми для студентів із Донбасу. Крім того, для доступна державна програма «Співвітчизник», що дає можливість дітям колишніх громадян СРСР отримати бюджетні місця.

Деякі ВНЗ Росії підтверджують дипломи, видані на окупованій території України. Цьому надається великий інформаційний розголос. Окупаційна влада закликає вступати в “національні” університети, які можна буде підтвердити в Росії та отримати диплом російського зразку, де все одно буде вказано, де його власник вчився. З таким дипломом його крім молодих республік навряд чи десь візьмуть на роботу.

Деякі ВНЗ таки отримали російську акредитацію. Першим став Донецький медичний університет. Колишній головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко колись там навчався. Тепер він як перший заступник глави комітету з освіти і науки Державної думи приїжджає з офіційними делегаціями до ОРДЛО та просуває тему акредитації місцевих вишів як російських. “Диплом, який визнається не тільки в Росії, але і в більшості країн світу як визнання російської, радянської, макіївської будівельної школи”,- з такою риторикою він виступав на врученні дипломів у Макіївці.

Віолета Артемчук цього оптимізму не розділяє: “Нещодавно зверталась мама хлопця,який отримав диплом медичного ВНЗ на окупованій території і потім в нього була процедура верифікації диплома в Ростовському університеті російського зразка. Але в дипломі написано, що він навчався в Луганську. Він зараз хоче виїхати працевлаштуватись в Україні, але його диплом – це папірець та ніщо, тому що він навчався на території, яка непідконтрольна. Це велика трагедія для багатьох студентів”.

У 2014 році в Донецьку працювали 34 школи та 750 класів з українською мовою навчання, у яких навчалась майже третина школярів міста.

Українська мова була присутня у програмі й минулого року. Микола каже про один урок на тиждень. Половина уроку – мова, половина – література. Через це хлопець змушений був займатися з репетиторами: “До ЗНО я готувався самостійно, поза школою – з репетитором. Я до нього ходив 9 місяців. Я займався з репетитором два рази в тиждень. У 2017 році, коли я йшов зі школи, українську викладали раз в тиждень в Горлівці. Вона чергувалася з літературою, я пам’ятаю”.

Зі зменшенням кількості годин вчителі української мови стали непотрібними у держустановах, і почали перекваліфікацію на вчителів російської мови. Проте наразі все, як і було. Одна година української на тиждень.

“Все як і було. Ніхто нічого не відміняв, оцінки виставляють, українську мову в тому числі. Української мови мало. Всі вчителі української мови та літератури, хто хотів, перевчилися на російську мову. Отримали перенавчання в Донецькому інституті післядипломної освіти. Я теж там вчилася і отримала корочку, що маю право російську мову і літературу читати. Без роботи людей не залишили”, – каже вчителька, що мешкає в ОРДЛО Наталія Ладигіна.

Відтепер вступити до українських вишів без належної інформаційної та державної підтримки буде ще складніше. За шість років міністерство освіти так і не розробило спеціальної навчальної програми для учнів з тимчасово окупованих територій, і якщо вступник хоче до певного вишу, який не бере участь у програмі “Доступна освіта”, він не має жодних преференцій перед іншими вступниками. Такими темпами Україна ризикує втратити молодь Донбасу на користь Росії.

Міністерство з тимчасово окупованих територій минулої вступної кампанії зняло ролики, які агітували випускників з Донбасу вступати до українських вишів. Даша П’ятова, донька футболіста “Шахтаря” Андрія П’ятова, закликАла свого колишнього однокласника Славіка “не тупити”. Рівною мірою цей заклик треба б адресувати і українським чиновникам, як повинні перезавантажити систему дистанційної освіти для дітей із окупованих територій.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine