Децентралізація на Херсонщині: що втрачають не об’єднані місцеві громади

Сюжети
Фото: investigator.org.ua

Медіа-центр IPC-Генічеськ продовжує організовувати дискусії щодо впровадження реформи децентралізації у Херсонській області. За перспективними планами, ухваленими українським урядом, у наступному році ОТГ все ж таки з’являться і на територіях місцевих громад, які досі не об’єдналися. Але чим добровільне об’єднання краще за адміністративне, (і що втрачають не об’єднані громади?) – зясовували журналісти медіа-центру під час дискусій у Чаплинському районі.

У національному рейтингу спроможних громад Херсонщина займає 18 місце. У семи районах області досі немає жодної об’єднаної територіальної громади. Нинішній рік показує ріст створення ОТГ, і, відповідно, – обсягів місцевих бюджетів. Така тенденція позитивних змін спостерігається і в Чаплинському районі, де сформовано чотири об’єднані громади.

На початку 2015 року бюджет об’єднаної громади Асканія-Нова був менше 2,5 млн гривень, сьогодні він складає 35 млн, 15 млн із них – власні доходи.

Наступна перевага створення об’єднаних громад – наведення порядку із землекористуванням. Встановлення меж дає змогу ефективно розпоряджатись землями громади і ставить заслін зловживанням.

Децентралізація, а особливо її підтримка з боку міжнародних партнерів України, які сприяють реформам, відкрила двері керівникам та фахівцям ОТГ у світ і можливість отримувати гранти на розвиток об’єднаних громад.

Об’єднані громади Херсонщини та ще шести цільових областей України мають можливість отримати допомогу програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» – скорочено DOBRE. Вона виконується міжнародною організацією Глобал Комьюнітіз та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Бюджет програми – 50 млн доларів.

Керівники об’єднаних громад Херсонщини здебільшого говорять про переваги і позитиви децентралізації. Однак вона ж і оголила проблеми, що стають на заваді успішної реалізації реформи. Наприклад, для сільських громад нерідко великою проблемою є брак кваліфікованих управлінських кадрів та спеціалістів.

Що втратили мешканці не об’єднаних місцевих громад? Через спротив чиновників та недостатню свою поінформованість і активність вони вже втратили мільйонні державні дотації – на розвиток інфраструктури, свободу розпорядження майном і ресурсами громад та можливість участі у проектах міжнародної допомоги.

Добровільно об’єднаним громадам держава гарантує фінансову підтримку упродовж 5 років. А ті, що будуть утворені «зверху», тобто за адміністративним об’єднанням, у 2020 році тільки почнуть отримувати певну частку з бюджетних коштів, що виділятиметься на всі ОТГ. Тож доведеться відразу більшою мірою розраховувати на власні ресурси. Однак до кінця 2019 року ще є шанс вскочити до потягу добровільного об’єднання.

Сюжет Свєти Єрещенко, Дмитра Шеремета, Центр журналістських розслідувань: