Реформа системи охорони здоров’я Херсонщини

Сюжети
Фото: investigator.org.ua

З 1 січня 2020 року всі медичні заклади Херсонщини можуть залишитися без фінансування, а лікарі без зарплат. Про це під час робочої поїздки регіоном повідомив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. За його словами, причиною є гальмування обласною владою процесу роздержавлення лікарень, що може призвести до масштабних проблем у медичній сфері.

Закон про медичну реформу прийнятий ще 2 роки тому. Ним передбачено реорганізацію медичних закладів до 2020 року. Та херсонські лікарні, що підпорядковані обласній раді, до цього процесу не долучились, про що повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці 10 липня Уляна Супрун.

Керівництво області, у свою чергу, звинувачує МОЗ у бездіяльності та в затримці проведення медичної реформи, зазначаючи, що міністерство саме порушує закон, не вкладаючись у ним же встановлені графіки. Зволікання із затвердженням тарифів, кажуть депутати, веде до того, що в обласному бюджеті потрібно буде передбачити додаткових чверть мільярда гривень на різноманітні видатки, приміром, на пальне для швидких, рахунки за комунальні послуги лікарень чи харчування пацієнтів. Херсонська область – дотаційна, тож така сума – досить значна для її бюджету.

«Закон – є закон» і ніхто не збирається його саботувати – запевняють місцеві можновладці, а реорганізація, хоч й повільніше ніж в інших областях, та все ж відбувається. На сьогоднішній день по області автономізовано 53 відсотки медичних закладів. Однак, майже половина лікарень в області можуть після нового року не отримати фінансування.

У міністерстві наполягають: реформа життєво необхідна, а її результатами мають стати підвищення заробітної плати медикам, покращення якості їхніх послуг та виведення сфери охорони здоров’я «з тіні».

Первинну ланку на місцях у Херсонській області реорганізовано майже стовідсотково, що вже дає свої результати. Прикладом успішної історії є Кочубеевська ОТГ, де медичні послуги фінансуються самою громадою. Тут вже майже 3 роки працює власний ФАП, що значно спростило доступ місцевого населення до медичних послуг.

Та у майже половини медичних закладів області поки що на часі перші кроки з реформування – автономізація, тобто, перетворення їх у некомерційні комунальні заклади. Це дасть можливість їх керівнику самостійно затверджувати штатний розклад і розпоряджатися власними ресурсами, які заклади отримуватимуть напряму із Національної служби здоров’я.

Сюжет Петра Коберника, Центр журналістських розслідувань: