З 2014 року, після окупації Криму Росією, вільну територію України та півострів розділяє адмінмежа з двома пунктами пропуску по обидва боки – українськими та російськими. Законно потрапити на окуповану територію можна лише через три українські контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ): «Чонгар», «Каланчак» та «Чаплинка». Щороку в обидва боки через них проходить 2,5 млн громадян. Це дорівнює кількості мешканців довоєнного півострова.
П’ять років окупації Криму КПВВ обіцяли облаштувати, аби створити належні умови для людей. Чиновники різних рівнів приїздили на КПВВ, проводили десятки нарад і навіть виділяли кошти, які лишались неосвоєними. Відповідну постанову Кабінет міністрів України ухвалив 4 липня 2018 року. Міністерство інфраструктури отримало майже 106 млн грн на облаштування двох КПВВ – «Чонгар» та «Каланчак». Розпорядником коштів призначили держпідприємство «Укрінтеравтосервіс», а проектувальником – інститут СБУ. Однак до кінця року будівництво не почалось – Херсонська ОДА загальмувала виділення землі. Тож гроші повернулись до казни.
У 2019 році Мініфраструктури віднайшло інші кошти – із наданих Євросоюзом на розвиток транспортної інфраструктури. Роботи на КПВВ планували закінчити до кінця року. Однак у липні, коли на «Чонгар» десантувався новий президент Володимир Зеленський проект будівництва тимчасових КПВВ навіть не пройшов експертизу. Новопризначений голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв пообіцяв президенту побудувати режимні зони на КПВВ до 15 листопада, а сервісні зони – до 20 грудня. Однак грошей у міністерства вистачало лише на режимні зони. Для облаштування сервісних збирались шукати інвесторів.
Після наради на «Чонгарі» у міністерстві почали рух до початку будівництва. «Укрінтеравтосервіс» провів тендери і навіть визначив переможців. Однак далі події розвивались у турборежимі. Кабмін несподівано і всього лиш протокольним дорученням змінив генпідрядника. Ним стала будівельна організація «Укрзалізниці». Роботи на КПВВ велись і вдень і вночі. Перепоною не стала навіть та обставина, що з виділенням землі на «Каланчаку» були великі проблеми. Будівництво КПВВ ще не почалось, а правоохоронці вже розслідували два кримінальних провадження.
Режимні зони пунктів пропуску «Чонгар» і «Каланчак» відкрили як і обіцяли президенту, у середині листопада. У грудні відкрилась і сервісна зона на КПВВ «Каланчак». Для кримчан і місцевих мешканців тут тепер працює центр надання адміністративних послуг. А на «Чонгарі» сталась якась заминка. Неофіційно кажуть, ніяк не можуть розібратись, у кого на балансі які тимчасові споруди мають бути.
Ще одна невиконана обіцянка – відкриття рейсів регулярних легальних перевезень до КПВВ і залізничної станції у Новоолексіївці. У сервісних зонах мали збудувати автостанції, після чого – запустити легальні рейси автобусів. Однак наразі тут і надалі правлять ціну та нічим не гарантований сервіс і безпеку нелегальні перевізники. Чорний ринок приносить чималенькі доходи і перевізникам, і їхнім «кришам» у владі.
Новий голова Генічеської РДА рішуче взявся за легалізацію перевезень. Регулярні рейди з виявлення таксистів-нелегалів уже почали приносити віддачу у місцеві бюджети – перевізники реєструються як підприємці і платять податки. Однак автобусних рейсів це поки що не стосується. Це проблема, як і контрабанда, не місцевого рівня. А Київ поки що мовчить.
Сюжет Микити Панасенка, Центр журналістських розслідувань:
